Вітаутас ПЛЕЧКАЙТІС: "Наші вектори скеровано на Європу, отже, і в Україну"

Надзвичайний і Повноважний Посол Литви в Україні розмірковує в інтерв'ю газеті "День" про перспективи розвитку відносин між двома країнами, а також про зовнішню політику Вільнюса.

- В яких областях українсько-литовські стосунки розвиваються успішно, а в яких існують лише теоретично?

- Я думаю, що останнім часом відносини між нашими країнами зміцніли, особливо політичні. Економічні відносини хотілося б скерувати у таке ж річище. А тут ще багато бюрократичних перешкод. Недавно одному литовському підприємству було пред'явлено навіть такі претензії, що наш бензин не відповідає якості українського, оскільки він кращий. Я взагалі вперше зустрівся з таким аргументом, що, якщо товар кращий, то його слід заборонити. Думаю, це несерйозно і поки що гальмує наші взаємини, особливо економічні.

Взагалі литовсько-українські економічні зв'язки можуть стати інтенсивнішими. Якщо бізнесменам, котрі дуже зацікавлені у великому ринку України, буде виявлено більше уваги. Західний ринок складніший для наших товарів та інвестицій. І не треба забувати тих зв'язків, що існували раніше.

- Чи існують у наших земляків у Литві проблеми, і як вони долаються?

- Українська діаспора у нас не урізується в правах - як і російська, єврейська та інші. Усіх громадян Литви, незважаючи на те, до якої національності вони належать, хвилюють одні й ті ж питання - наприклад, поліпшення економічного становища, вирішення проблеми пенсіонерів. Ваші земляки, котрих у нас понад 20 тисяч, не те що не утискаються, а мають в Литві кращі умови для культурного розвитку і збереження своїх національних цінностей, ніж литовці в Україні. Ось такий простий приклад: у Вільнюсі, Клайпеді, Кедайнає та інших містах існує кілька українських громад. Усі вони мають свої приміщення, котрі отримали від державних чи муніципальних властей. А от, наприклад, у Києві чи Львові, де існують литовські товариства, ці питання поки не вирішуються.

Ніяких перешкод для збереження національної самобутності у Литві немає. Найактивнішими громадами у Литві є польські та єврейські. І, звісно, умови їхньої діяльності відрізняються від умов інших громад. Але це вже залежить не від нашої держави, а від самих громад, культурної та фінансової допомоги з-за кордону.

- Яка перспектива вступу Литви до Європейського Союзу?

- Наші вектори скеровано на Європу, але Україна - теж в Європі. Тобто ваша країна нас дуже цікавить. Ми сподіваємося, що потрапимо до першої групи тих держав, яких приймуть до Європейського Союзу. Литва - асоційований член ЄС - проводить велику роботу з гармонізації своїх законів, щоб вони відповідали його вимогам. Нам слід узгодити з ЄС свої концепції з інвестиційної політики та з інших питань. Це велика робота, що вимагає не одного року. Я думаю, що десь 2002 року ми, можливо, станемо членами Європейського Союзу.

- Окрім вступу до ЄС, Литва також вважає першочерговим завданням членство в НАТО. Як Вільнюс збирається це зробити, не зіпсувавши при цьому добросусідських відносин з Росією?

- Росія також має добрі стосунки з окремими країнами НАТО і навіть з тими, що є її сусідами, - наприклад, Норвегією. І я думаю, що нікому від такого сусідства не гіршає. Ми не збираємося псувати відносин з Росією лише через те, що збираємося стати членами Північноатлантичного альянсу. Ми взагалі розуміємо НАТО як систему, яка не тільки забезпечує безпеку країни, а й зміцнює демократичні цінності в тих країнах, куди приходить цей союз.

Я думаю, що і в Росії, і в країнах НАТО розуміють: за теперішніх умов війни не мусить бути. Надто багато накопичено озброєнь, це небезпечно. Треба шукати компроміси між окремими країнами й оборонними союзами.

Литва хоче забезпечити свою безпеку. Адже у нас таке повчальне минуле - конкретна країна нас окупувала, і це тривало 50 років. Ми, звісно, прагнемо до того, щоб такого в майбутньому не було. Це наш інтерес - мати гарантії в НАТО.

Інтерв'ю взяла Наталія ВІКУЛІНА, "День"

Довідка "Дня"

Вітаутас Плечкайтіс народився 1950 року в Литві. 1972 року був виключений з Вільнюського університету за антирадянську діяльність. За освітою - історик, 1990-го та 1996 року обирався депутатом литовського парламенту.