Віктор Суслов: «Технічними заходами фінансову кризу вже не подолати»

Розмову вела Ірина КЛИМЕНКО, «День» Незліченні іноземні радники Президента, прем’єра і уряду губляться в здогадках: чи розуміє українська влада, на межі якої фінансової прірви вона опинилася? Підготовані два місяці тому рекомендації німецької консультативної групи, здавалося, викликали в уряді ефект, подiбний до вибуху бомби. Нарешті уряд отримав імпульс для серйозної антикризової роботи. Проте, наш співрозмовник, екс-міністр економіки Віктор Суслов, дії Кабміну пов’язанi з подоланням кризи оцінює вельми скептично:

— Склалося враження, що німці такі ось молодці, поінформували прем’єр-міністра, написали інформаційну записку, і прем’єр відразу ж зрозумів, що країні загрожує фінансова криза. При цьому всі чомусь забувають, що Міністерство економіки буквально завалювало прем’єра матеріалами з найдетальнішим аналізом ситуації в країні.

— Але якщо судити з дій Кабміну, то і на поради Німецької консультативної групи уряд не дуже реагує, чи не так?

— Наш уряд зараз робить те єдине, що він лише може робити, тобто, нові борги, нові евробонди, нові позики, нові відсотки. Нечувано високі, або дивні, як пишуть німецькі консультанти, відсотки. А що каже економічна теорія? Відсоток — це усього лише частка прибутку. Прибуток ділиться на відсоток і підприємницький прибуток. А якщо відсоток за кредит перевищує прибутковість інвестицій, то це говорить лише про те, що в реальності не існує проектів, які здатні ефективно використати позики. Подивіться тепер на Росію: російський уряд заявив, що вони зупинять нарощування боргів. Ми від цього вельми далекі. Ми всі заколисані запущеною кимось ідеєю, немов в України дуже маленький зовнішній борг і мало не безмежні можливості для позик. А зараз раптом з’ясувалося, що цей зовнішній борг здатний поглинути тільки за обслуговуванням всі поточні прибутки бюджету.

— Ви можете сказати, коли настане критичний момент і коли всі бюджетні прибутки спрямовуватимуться на погашення боргів?

— Частково це відбувається вже зараз. Але різке загострення настане в серпні. Однак ще більші суми доведеться виплачувати наступного року. Якщо говорити про політику загалом, то цікава її особливість полягає в тому, що в цей час уряд просто нездатний думати про перспективу. Він судомно намагається знайти якісь копійки, здерти додатково мільйон, другий, третій, щось підвищити, десь посилити. Але все це ні до чого не веде. Коли в місяць треба платити по мільярду, то якщо з когось вибити додатково 50 мільйонів, проблема все одно не буде вирішена.

Для мене важливо відзначити, що й прем’єр-міністр, і уряд, і Президент своєчасно були поінформовані про фінансові проблеми, що насуваються. Ми пропонували різко змінити політику і відмовитися від нарощування боргів. Тоді ж міністерство запропонувало систему заходів загальною вартістю порядку 1400 млн. грн., зокрема, прискорену приватизацію лікеро-горілчаних заводів тощо. Однак, я завжди вважав, що будь-які жорсткі заходи, пов’язані з діставанням додаткових прибутків і урізанням витрат треба починати з демонстрації позиції виконавчої влади. Я маю на увазі ініційовану Мінекономіки кампанію «затягнення бюджетних пасків».

Тоді Мінекономіки спробувало піти в авангарді й запропонувало продати відомчий готель «Салют» і базу в Конча-Заспі. Потім, щоправда, з’ясувалося — готелем міністерство вже не розпоряджалося, оскільки він був безкоштовно переданий товариству з обмеженою відповідальністю наказом одного з моїх попередників з формулюванням «з метою запобігання можливих збитків». Інші міністерства відмовилися брати участь у продажеві відомчої власності. Що ж до нашої бази відпочинку, то її тут же запропонували взяти на баланс Держкомспорту. Зрештою ми відмовилися від продажу цієї бази.

Або інший випадок, пов’язаний з використанням резервного фонду Кабміну. За законодавством цей фонд має використовуватися для фінансування наслідків стихійних лих, надзвичайних ситуацій. Однак це не завадило прем’єру ініціювати ухвалення постанови за №1140 про виділення коштів для фінансування будівництва і ремонту відомчих помешкань. Щось подібне тепер відбувається з ресурсами, отриманими від зміни коефіцієнта амортизації. Спочатку передбачалося, що ці кошти використовуватимуться виключно для капіталовкладень. Але Кабмін знов приймає коригуючу постанову і знову 10 млн. грн. виявляються в розпорядженні господарського управління Кабміну. Це все — ілюстрації на тему здатності влади до самообмеження.

Подолання фінансової кризи потребує дуже жорстких заходів і довіри населення. Саме тому я не втомлююся повторювати, що подолати фінансову кризу може лише уряд народної довіри, коаліційний уряд. А те, що за нинішніх умов влада не може відмовитися від якогось майна, просто говорить про те, що загроза кризи до кінця не усвідомлена.

— І все ж, може бути, фінансовому крахові в країні вдасться запобігти, якщо уряд підпише нову угоду з Міжнародним валютним фондом?

— Коли велися переговори, МВФ висунув пропозицію про узгодження програми кредитування з Верховною Радою. Думаю, таку ухвалу буде дуже складно виконати, тому дуже сумнівно, що Україна отримає великі гроші від МВФ. І взагалі, зараз в Україні вже неможливо технічними інструментами на кшталт регулювання відсоткової ставки НБУ, зміною норм резервування тощо, запобігти фінансовій кризі. Подолати кризу можна лише політичними заходами, головний з яких — формування уряду, який користується довірою населення і має стійку підтримку у Верховній Раді.