Страхування від шахтарських бунтів
Розуміючи реальність цієї загрози, впродовж останніх двох тижнів влада всіма силами намагається нейтралізувати спроби окремих політичних сил «розіграти одну з карт — шахтарську — щодо відставки уряду». Ні для кого не є таємницею належність до цих сил партії «Громада». Тим паче, що П. Лазаренко на зустрічі із шахтарями західного Донбасу заявив про намір внести 2 червня на розгляд ВР питання про недовіру нинішньому Кабмінові та заміну його «урядом народної довіри» — повідомляє кор. «Дня» Вадим РИЖКОВ. Зі свого боку, у вівторок — як контраргумент і виконуючи ще одну вимогу страйкуючих — уряд внесе на розгляд парламенту низку законопроектів, котрі покликані сприяти подоланню кризи в шахтарських регіонах і, таким чином, розділить відповідальність із ВР.
Маючи намір врятувати становище, цього разу узгоджувальна урядова група практично задовольнила всі вимоги страйкуючих щодо виплати заробітної плати й погашення заборгованості. Проте для того, аби убезпечити себе в майбутньому від «шахтарських бунтів», до складу уряду скоріш за все буде введено лідера однієї з провідних шахтарських профспілок — Віктора Держака. Зазначимо, що якраз ППВП, очолюваний В. Держаком, послідовно підтримував позицію прем’єра в шахтарському питанні і провів формальну акцію солідарності під гаслами «Не піддавайтеся на політичні провокації!».
Саме тому узгоджувальний протокол між урядовою делегацією і шахтарями підписали в п’ятницю керівники ЦК ППВП і Незалежних профспілок гірників Донбасу. А лідер НПГУ М. Волинець свій підпис поставити відмовився. Він мотивував свою відмову тим, що «вважає сумнівним право В. Держака і В. Дятлова представляти інтереси шахтарів». За його словами, уряд підписав протокол із В. Держаком як кандидатом на посаду нового міністра вугільної промисловості.
До речі, це перший випадок в історії шахтарського руху, коли уряд пішов
на такі кардинальні поступки страйкуючих — починаючи від перегляду бюджетної
статті, що стосується вугільної галузі, у бік збільшення її дохідної частини
до урядових кадрових змін у вугільній промисловості. Що підтверджує думку
про все більшу залежність уряду від соціальних настроїв.
