Олександр Разумков: "Коли не партія влади, то партія, що підтримує владу"

Заступник секретаря РНБО, член НДП відповідає на запитання кореспондента "Дня" Тетяни КОРОБОВОЇ.

- Що вирізняє НДП з-поміж інших партій "центру"?

- Поки що серйозних відмінностей НДП від більшості центристських партій немає. І прикро, що фактично сили, які належать до демократичного кола, просто ділитимуть один і той самий електорат, заважаючи одна одній і створюючи додаткові можливості для інших.

Немає найменшого сумніву, що НДП - коли не партія влади, то партія, що підтримує владу. У цьому немає нічого ганебного: кожна влада, навіть коли в неї виникають певні складності в той чи інший період, повинна мати політичну підтримку. Питання про якість цієї підтримки та про щирість цієї підтримки. У даному разі НДП має єдину можливість завоювати симпатії електорату реально: це дуже сильна, конструктивна, зрозуміла для всіх програма - якщо вона матиме певний рівень довіри населення. На жаль, поки що в тих програмах, які були, й у виступах такого конструктивізму я не почув.

- Побутує думка, що коли список партії, яка йде на вибори, очолює прем'єр, байдуже який, нехай навіть дуже хороший, то за нинішніх умов їй слід іти не на вибори, а здаватися.

- Здаються лише ті, у кого слабкі нерви, а сильні особистості, партії не здаються ні за яких умов, а прагнуть переосмислити ситуацію, знайти якісь додаткові резерви й зробити новий ривок. Специфіка в тому, що цей прем'єр - дуже молодий. Поки що. Усе-таки. І ще не оприлюднено програму уряду, у якій можна закласти ухвалення таких рішень, що справді можуть змінити ситуацію.

- Ви гадаєте, що на виборах змагатимуться програми?

- По-перше, на цих виборах, передусім, змагатимуться не програми, а критика, причому нищівна. Позаяк у суспільстві практично немає сил із позитивним минулим. Це стосується комуністів, у котрих дуже негативне минуле до 1990 р. І це стосується демократичних сил, які не змогли за 6 років переконливо продемонструвати спроможність творення. Ну й решти. Тож усі намагатимуться просто експлуатувати критичну хвилю й атакувати владу.

І другий чинник, який гратиме - це роль особистості. Тобто все-таки є політики, котрим суспільство тією чи іншою мірою довіряє. Хоча рівень довіри до геть усіх політиків надзвичайно низький.

- Чи можна особисте запитання до телеглядача й громадянина? Як ви оцінили звернення Президента, що його чекали як надзвичайну подію в політичному житті України?

- Ну, я не можу себе віднести до рядового громадянина...

- Запитання знято.

- ...тож сприйняв, як звернення Президента.

- А ви могли б тоді, як великий знавець кухні, сказати, хто Президента нам так подає?

- Ну, є також, начебто й, етика...