Михайло Вишиванюк: "Не можна працювати по-радянськи, а жити по-американськи"

- Пане Михайле, як Ви оцінюєте загальну ситуацію в області?

- На сьогодні, на превеликий жаль, ситуація в області залишається складною...

У сільському господарстві стан справ дещо кращий, ніж був минулого року. Вдалося своєчасно провести весь комплекс весняно-польових робіт. Зараз іде догляд за посівами. Види на врожай кращі, ніж були минулого року, тільки б капризи погоди не завадили цьому. Також намітилася тенденція до зупинки спаду поголів'я худоби. Навіть починаємо його нарощувати, як у колективних, так і в приватних господарствах. Можна сказати, що у сільському господарстві з'явився невеликий просвіток.

Що стосується промисловості, то тут теж є тенденція до нарощування виробництва. Якщо спад виробництва в січні був майже 40 відсотків, то зараз ми його скоротили на 12 відсотків. За попередніми підсумками бачимо, що півріччя закінчимо ще з меншим спадом виробництва і вийдемо на середньореспубліканський показник.

В облдержадміністрації є конкретні напрацювання і програми у чітко визначених напрямках народногосподарського комплексу. Думаю, що у третьому кварталі промисловість області вийде на рівень минулого року. А у четвертому кварталі плануємо спрацювати так, щоб за підсумками року дати приріст валового продукту на щонайменше 1-2 відсотки до рівня минулого року.

- Яка на сьогодні заборгованість у області з виплати зарплат і що робиться для її погашення?

- Цього року ми відстаємо у виплаті зарплат працівникам бюджетної сфери в середньому на місяць. Щоправда, залишається велика минулорічна заборгованість. Лише вчителям ми винні за минулий рік 19 мільйонів гривень. Цей борг буде повертатися після затвердження бюджету. Нині спостерігається тенденція до скорочення заборгованості, але одним махом ліквідувати її неможливо. Все залежить від того, як працюватиме промисловість.

- А як вирішується питання зайнятості, оскільки на Івано-Франківщині, за останніми даними, найвищий відсоток безробіття в Україні?

- У першу чергу це залежить від виробництва. Наприклад, лише в лісопромисловому комплексі, який на сьогодні працює незадовільно, в кращі часи було задіяно 40 тисяч чоловік. Є певні напрацювання, щоб знову дати людям роботу в цій галузі. Зараз багато вивозиться з області лісу-кругляку, а наші деревообробні підприємства стоять. Щоби змінити ситуацію на краще, найперше потрібно провести цілий ряд організаційних заходів, а вже потім - технічних і технологічних.

Також найближчим часом наша делегація поїде в Новгородську область Росії, де підпише договір про спільну працю. Цей документ дасть можливість створити багато додаткових робочих місць. Співпраця планується в трьох напрямках: лісорозробки і сільське господарство в Новгородській області, а також торгівля.

- Зближуючись з російською областю, чи не боїтесь Ви наразитися на критику місцевих ультра-патріотів?

- Не боюся. На перший план я ставлю економіку. Якщо ми працюємо з німцями, французами, поляками, італійцями, то чому нам не працювати з росіянами. Зрештою, вся економіка світу є транснаціональною , а суто національної економіки ви не зустрінете ніде.

- Якось Ви сказали, що на виробництві досить навести елементарний порядок та дисципліну, і воно запрацює без значних капіталовкладень. Чи означає це, що можна обійтися без іноземних інвестицій?

- На цих позиціях я стою й зараз. У нас надзвичайно великий науково-технічний потенціал, значні природні багатства, багато мудрих людей. Потрібно лишень уміло організувати обмін їхньої енергії. І, безперечно, ми можемо самостійно підняти економіку, лишень треба працювати, а не, як звикли, плакатися і чекати, коли все нам дасть держава. На жаль, ми навчилися багато і гарно говорити, але розучилися працювати. Не може бути такого, щоб працювати по-радянськи, а жити по-американськи чи по-японськи.

Хоча я не відкидаю й іноземних капвкладень. Ми надзвичайно відстали у своєму розвиткові і без них можемо вийти на відповідний рівень, лише за рахунок дещо більшого проміжку часу. Щоб скоротити його, якраз і потрібні іноземні капвкладення. Робота в цьому напрямкові ведеться. Підписуються прямі договори про співпрацю між нашою областю і регіонами інших країн: Росії, Румунії, Польщі, Австрії. Подібні прямі угоди укладаються і з деякими регіонами нашої країни - Дніпропетровщиною, Кримом. Тобто, я веду до того, що ми не повинні варитися у власному сокові, а повинна бути інтеграція.

- Прийшовши до влади, одним з основних своїх завдань Ви ставили забезпечення суспільної злагоди в області. Вам вдалося досягнути бажаного?

- Поки що вдалося. У всякому разі політична ситуація в області більш-менш стабільна, хоча й не зовсім задовільна. Задовільною вона буде тоді, коли в краї залишиться 3-4 партії, а не 40, як зараз. Але оце наше фюрерство та власні амбіції не дають такої можливості. Є дві принципові речі в програмах партій, навколо яких можливе їхнє масове об'єднання: державотворча позиція і підтримка курсу реформ. Решта все другорядне, похідне.

- А що головне у підборі Вашої команди? Нещодавно на прес-конференції з приводу 100 днів при владі Ви говорили, що своєї команди ще не маєте. Вам не вдалося повністю ліквідувати у своєму апараті посаду "гарний хлопець", чи може змінилися Ваші першочергові наміри?

- Я дотримуюся цього свого принципу, - але моя команда, можна сказати, формується на марші. Головний критерій оцінки фахівця - це його діловитість і компетентність. Оцінюється вміння не гарно говорити, а організовувати справу. Якщо якийсь механізм у цій машині дає збій, - терміново провадиться його ремонт, а то й заміна. Сам я позапартійний і політична приналежність членів моєї команди до тієї чи іншої партії не має для мене абсолютно ніякого значення.

Розмову вів Тарас ТКАЧУК