Голосую за майбутнє

Тарас Петриненко:

- Мені дуже не подобається те, що діється в політиці сьогодні. Адже політика сьогодні виглядає як велика годівниця. Люди рвуться туди, щоб вирішити свої особисті проблеми. Люди в нас не звикли до того, щоб самим визначати майбутнє своєї держави. Наше суспільство протягом століть кудись вели, ним керували, з нього знущалися. Дуже довгий час воно, по суті, було рабовласницьким. Тому за декілька років тотальні зміни неможливі. Але я сподіваюся, що з приходом до влади нових - чесних і компетентних особистостей - все поступово змінюватиметься на краще.

- Ні для кого не секрет, що напередодні виборів до Верховної Ради активізувалися зв'язки різних політичних партій з відомими діячами культури й, зокрема, зірками естради. Напевно, вас теж не оминули подібні пропозиції?

- Такі пропозиції, звичайно, були. І досить солідні, я б сказав, на самому високому рівні. Можна було б себе, справді, забезпечити надовго. Але... змінився я сам. Якось набридло бути постійним донором, жити в ситуації, коли про артистів згадують тільки під час передвиборної кампанії: "Ти нам зараз, а ми тобі потім...". Нічого з цього, як правило, не виходить. Якщо за стільки років не можна було елементарно прийняти закони, які створювали б пільги щодо оподаткування спонсорів і меценатів, які можуть допомагати мистецтву, то про що ми говоримо? Звісно, я можу підтримати того, хто, вважаю, принесе меншу шкоду, ніж його опонент, бо розумію, що треба обирати між меншим і більшим злом. Хоча в цілому це особисто мене починає потроху дратувати. Виходить, що влада сама собою, а народ сам собою. Кожен виживає, як може, і кожен робить те, що вважає за потрібне. Гра без правил. Це треба ламати - і перший крок у цьому напрямі можна зробити прийшовши на ці вибори.

Наталя Могилевська, співачка

- Питання йти чи не йти на вибори не стоїть - звісно, я виконаю свій громадянський обов'язок. Мій маленький голос важливий і може зіграти вирішальну роль. У нас одне життя, і яким воно стане в майбутньому, залежить від нас. Ми живемо в молодій державі, вона розбудовується, роботи під саму зав'язку. Я оптимістка й вірю, що все в нас зміниться на краще.

Валерій Зайцев, оглядач "Дня"

- Україна є винятком із загального правила, згідно з яким кожним народом керує така влада, на яку він заслуговує. Я не можу думати про наш народ так погано і переконаний: такої влади, яка керує нами в останні роки, народ України не заслужив. Вибори у Верховну Раду дають можливість розпочати виправлення такої невідповідності. Проблема в тому, що той стан "аж дуже прогресивного" тупцювання на місці, в яке наша влада занурила країну останніми роками, призвів до загальної апатії, до того, що народ не довіряє владі як такій, не вірить у можливість змін. Напевно, це звучить банально, але для того, щоб змінити це становище, треба все-таки почати його змінювати.

Нова виборча система дозволяє досить адекватно обрати парламент, який представляє всі суспільні й соціальні групи, якщо, звичайно, на вибори прийдуть представники цих груп. Тільки від нас, від нашого голосування залежить, хто нами керуватиме, наскільки будуть зважати нові парламентарії на нашу думку. Грубо кажучи, моє голосування на виборах - це укладання трудової угоди із владою, з тією різницею, що, коли я не приходжу голосувати, угода все одно відбудеться. Своїм нез'явленням я фактично санкціоную те свавілля, з яким наша держава вважає за необхідне поводитися зі своїми громадянами. Тому я піду на вибори хоча б для того, щоб мати внутрішнє право вимагати у влади звіту.

Сергій КАПЛІН, член оргкомітету Ліги молодих підприємців

Бізнесмени кажуть: держава - це акціонерне товариство й кожний повинен зробити свій внесок. Я на вибори піду, тому що відчуваю обов'язок взяти участь у будівництві нової партійної системи. Молодь взагалі повинна усвідомити, яка відповідальність покладена на неї сьогодні - вона може внести ноту стабільності в теперішню політичну ситуацію.

Інакше політично агресивно настроєні люди похилого віку, відстоявши свою "червону" позицію, ще міцніше затягнуть зашморг. Їм потрібна противага. І саме молоді, що займають реалістичнішу позицію, здатні зробити політичне середовище динамічнішим. Ми повинні вибрати ідеологію. Адже кожна країна знає, куди вона дивиться, куди спрямований її розвиток - ліворуч чи праворуч. Ми ж сьогодні дивимося вниз і читаємо останній неясний напис у передвиборному бюлетені: не підтримую жодної політичної партії... Це треба змінити. Я, наприклад, вважаю, що для України перспективна соціал-демократія. Можливо, сьогоднішні лідери соціал-демократії не вирішать усе й миттєво, але вони, я впевнений, повернуть країну обличчям до майбутнього.

Словом, якщо молоді, котрі сьогодні здатні проголосувати за право жити в нормальній державі, хочуть за це ж право голосувати й у пенсійному віці - на вибори вони можуть не йти. А ось, якщо в зрілості хочеться жити в нормальній і розвиненій країні, тоді вибір доведеться зробити в неділю.

Жанна Боднарук, співачка

- Сподіваюсь, що до влади прийдуть нові, енергійні люди, які зрушать нашу країну вперед. Адже поки не будуть відроджені культурні цінності й не запрацює економіка, ми самі не змінимося, не відчуємо гордості, що ми - українці. Своїм голосом віддаю перевагу майбутньому. Однак зрозуміло, що зрушення не відбудуться відразу, пройде певний час. Люди ж - здебільшого консерватори, тому що не бачили, не знають кращого. На жаль, коли не знаєш кращих черевиків, то старі калоші - еталон.

Назар Задніпровський, актор

- Проголосувати треба, щоб мати надію на те, що в своїй, рідній Україні можна жити по-людськи. Усі соціологічні опитування показують, що в комуністів знову є шанси виграти найбільше голосів. Їх підтримують старі, знедолені пенсіонери. Саме вони найбільш активні у виборах, але не розуміють, що вороття назад немає - це міф. Від молоді, її участі в голосуванні залежить, яким шляхом ми підемо. Потрібні зміни саме зараз, а не через 20 - 30 років. Ми вже багато часу прогавили, будуючи "світле майбутнє". Мені здається, що жодна з партій не набере більшості, і попри всі свої розбіжності вони об'єднаються в опозиційний блок до "лівих". Надіюся, що в парламент прийдуть не тільки патріоти, а й чудові професіонали, бо ми того варті.

Галина Стефанова, актриса

- Обов'язково піду на вибори. На наші голови звалилися тисячі листівок із програмами кандидатів у депутати. Майже всі обіцяють золоті гори, але за один день все змінитися може тільки в казці. Сподіваюся, що наші нові обранці будуть більше тямити, як зробити Україну квітучою країною, і будуть відповідально та сумлінно ставитися до повноважень, якими ми їх наділили. Поки що наше життя погане. Середній клас (більшість народу) бідує. Це ж страшно, коли ціла країна працює фактично задурно.

Ірина Білик, співачка

- Не треба оглядатися назад, тільки - вперед! Кожний голос - це позиція. Я обираю майбутнє. Не чорне - біле, червоне чи зелене, а різнобарвне. Можна довго сперечатися, в які часи життя було кращим. Від цього нічого не поліпшиться. Потрібні свіжі ідеї, енергія та здорові амбіції. Всі - на вибори!