"Газова" атака

У понеділок до Москви прибув голова Всесвітнього банку Джеймс Вулфенсон. Ітиметься про нові кредити, але водночас і про виконання умов міжнародних фінансових організацій. Одна з них - обмеження переваг, якими користуються в Росії природні монополії, насамперед - РАТ "Газпром".

Вочевидь, не без зв'язку з цим візитом минулого тижня газовий спрут потрапив у епіцентр політичних подій Росії. Формальним приводом стали чималі податкові недоїмки "Газпрому" (14,8 трлн. рублів). Уряд має намір провести аудит. Однак Держдума голосами аграріїв, комуністів та "жириновців" не дала на це своєї згоди, прислухавшись до тверджень керівника "Газпрому" Рема Вяхірева про те, що 26% прибутків федерального бюджету надійшло саме від цієї компанії. Мовляв, більше ніж вона ніхто інший у російську скарбницю не сплачував і не сплачує.

Чинник геополітики

Р. Вяхірев торкнувся й іншого життєво важливого для "Газпрому" питання - пропозицій про його демонополізацію, що також лунали в думі. Він заявив, що його ініціюють нафтові й газові монополії США через Мінфін та Міжнародний валютний фонд.

У відповідь Р. Вяхіреву та Держдумі віце-прем'єр Борис Нємцов наступного ж дня заявив, що аудит "Газпрому" - справа вирішена й відбудеться. Він наполягав на потребі перевірити, "як Рем Вяхірев керує 35-відсотковим пакетом державних акцій, переданим керівництву компанії в довірче керування безкоштовно й без конкурсу". Виступаючи по телебаченню, Б. Нємцов натякнув, що до цієї "загадкової історії" причетні вельми впливові сили: трастовий договір підписано колишнім віце-прем'єром Олегом Сосковцем.

І все ж таки молодий політик, що не знімає футболки з написами "ринок" та "конкуренція", мабуть, ще побоюється моці російської промислово-фінансової плутократії, яку очолюють Віктор Черномирдін та Рем Вяхірев. Інакше він не допустив би такого любого для серця останнього, але зовсім не зрозумілого для Джеймса Вулфенсона вислову: "Єдине, чого ми не робитимемо ніколи - це розчленовувати "Газпром". "Газпром" як система газопостачання країни та Європи лишається єдиною компанією".

Зрозуміти цей вислів можна тільки в контексті геополітичних обставин, в які потрапила Росія через нестримне просування НАТО на Схід. Мовляв, якщо так, то чому Росія має відмовлятися від просування на Захід (за допомогою РАТ "Газпром")? Тож не варто плекати особливих ілюзій: керівництво Росії свого ставлення до "Газпрому" не змінить - надто багато він для неї й для навколишнього світу значить. І дійсно, не минуло й двох днів, як Б. Нємцов домовився з Р. Вяхіревим щодо шляхів ліквідації заборгованості "Газпрому" перед бюджетом. Певно, відпадає й питання щодо аудиту. Як зазначають експерти, за гострого дефіциту бюджетних коштів єдиним способом збереження конкурентоспроможності російської промисловості є підвищення ефективності газового експорту, що можливе лише при збереженні монополізму "Газпрому".

"Відмінна компанія"... від інших

РАТ "Газпром" засноване спеціальним указом президента Росії від 5 листопада 1992 року й увібрало в себе цілу народногосподарську галузь. За оцінками провідних експертів, найбільшою удачею для РАТ у постперебудовчі роки стала можливість збереження організаційно-технологічної єдності й керованості, до чого доклав руку нинішній прем'єр-міністр Росії Віктор Черномирдін - вихованець і висуванець "Газпрому".

Звідси активна й не надто ретельно приховувана участь РАТ "Газпром" у політичному житті Росії, підтримка вигідних кандидатів на пост президента країни й до Держдуми. Нерідко за це опосередковано доводиться розплачуватися й Україні, котра отримує понад 25% усього газу, який Росія відправляє на експорт (53,5 млн. т із 186,5 млн. т). Більше не імпортує жодна країна ні в ближньому, ні в дальньому зарубіжжі. Однак цей факт не враховується "Газпромом" у його ціновій політиці й навпаки - виходить на перший план, коли вирішується питання про створення систем контролю. Історія зі зникненням 1996 року 6,5 млрд. куб. м газу, котру намагаються пояснити недосконалістю нормування газоспоживання в побуті й відсутністю лічильників у населення, певно, сягає своїм корінням ще в фінансування РАТ "Газпром" виборчого блоку "Наш дім - Росія", у результаті чого було перенесено строки будівництва двох регулюючих станцій на газопроводі Західний Сибір - Західна Європа, що проходить територією України. На переговорах між РАТ "Газпром" і корпорацією "Рургаз" (Німеччина), що відбулися наприкінці 1995 р., поважний сановник РАТ В. Бойко без погодження з українською стороною явно лобірував це питання. Як заявив пізніше у вузькому колі представник "Рургазу", котрий особисто бесідував із Р. Вяхіревим, подальші дії компанії скеровуватимуться на відшкодування витрат, викликаних фінансуванням блоку "Наш дім - Росія".

Як говорилося вище, В. Черномирдіну вдалося захищати "Газпром" від спроб його реорганізації, що робилися раніше. Так, восени 1993 р. він утримав президента Єльцина від затвердження указу, що передбачав управлінську самостійність і право незалежного експорту продукції для організацій, котрі входили до РАТ. Більше того, за наполяганням Черномирдіна, приватизація "Газпрому" пройшла за особливою схемою на основі іншого президентського указу. "Газпром" не входить до системи Мінпаленерго Росії, цілком самостійний у своїх діях і підзвітний лише вищому політичному керівництву країни. Навіть початковий склад ради директорів компанії був сформований (без участі Мінпаленерго) розпорядженням президента.

Незважаючи на несамовитий опір Міжнародного валютного фонду, "Газпром" досі володіє низкою податкових пільг. Цікавий і підхід до приватизації РАТ "Газпром", визначений указом президента: 40% акцій залишено у власності держави (35% із них передано для управління керівництву РАТ), близько 15% реалізовано за закритою підпискою працівникам підприємства (а також деяким поважним діячам "Укргазпрому"), 33% продано за ваучери громадянам Росії. 10% придбало РАТ для подальшої реалізації на ринку цінних паперів, 1,1% передано статутному фонду АТ "Росгазифікація", 0,9% передбачалося реалізувати на Владивостоцькій міжнародній фондовій біржі.

Як правило, "Газпром" дуже обережно й скупо повідомляє інформацію про рух своїх акцій, що сприяє виникненню численних скандалів у пресі. 1994 року американська фірма "Прайс Вотерхаус" провела його аудиторську перевірку, але за прогнозами повний фінансовий звіт не повинен був з'явитися до початку 1997 року. Як бачимо, прогнози справдилися.

Засіки батьківщини - доходи "Газпрому"

За оцінками російського уряду, прибуток "Газпрому" складає понад $6 млрд. на рік, доходи - $20 - 25 млрд., вартість продукції, що випускається - $30 млрд. Його частка в національній економіці Росії сягає 8%.

"Газпром" контролює понад третину розвіданих світових запасів газу. У нього немає конкурентів у світі ні за цим показником, ні за рівнем видобутку, ні за довжиною магістральних газопроводів. РАТ має вдвічі більші розвідані запаси, ніж іранська компанія НІОК, яка посідає друге місце у світі. За видобутком газу він у 7 із лишком разів випереджає наступну за рейтингом англійсько-голландську "Ройял Датч Шелл". І якщо в "Газпрому" - 140 тис. км газопроводів великого діаметру, то в американській "Енрон" (друге місце у світі) - 40 тис. км.

Список власності "Газпрому" складно відтворити в межах газетної шпальти. Він здатний викликати захват будь-якого фінансового магната світу. Потенційні запаси газу 168 родовищ, якими він розпоряджається, перевищують 200 трлн. куб. м, а так звані вірогідні - 48 трлн. куб. м. 75% усіх запасів сконцентровані на 20 унікальних родовищах.

Зусиллями зв'язки Черномирдін - Вяхірев "Газпрому" вдалося утримати видобуток газу від спаду, характерного для інших галузей промисловості Росії. Якщо 1991 р. було видобуто 643 млрд. куб. м, то 1995 р. - 559,5 млрд. На 1997 р. заплановано підйом до 580 млрд., а на 2000 р. - до 665 млрд. куб. м.

"Газпром" й Україна

Відносини між Україною та РАТ нині будуються на балансі двох цін: на газ, який продається нашій країні, й транзит російського газу через українську територію. Ціна газу - $80 за 1000 куб. м, причому, за деякими відомостями, при оплаті грошима, а не товарами, вона суттєво знижується. Тариф на транзит складає $1,75 за транспортування 1000 куб. м на 100 км або практично $20 за 1000 куб. м на весь маршрут. У попередні роки Україна з великими труднощами добилася формальної незалежності цих показників один від одного. Однак на практиці вони дуже тісно взаємодіють, і тому вже протягом двох років, попри вимоги Києва знизити перший і підвищити другий, залишаються на тому ж рівні. Та чи не змінити сам підхід? Деякі фахівці стверджують, що для України перспективнішим і вигіднішим було б зниження тарифу на транзит і відповідне зниження ціни газу на кордоні Росії. У дечому тут може програти АТ "Укргазпром", що пізніше компенсується для нього зменшенням заборгованості споживачів і зниженням цін на потрібну йому продукцію української промисловості.

Чим чреваті "наїзди" російських політиків на РАТ "Газпром" для України? Перш за все, вона зацікавлена в стабільних постачаннях, і будь-яка дестабілізація "Газпрому", що є монополістом, може внести в економіку країни вельми негативні моменти. Вимоги якнайшвидшого погашення "Газпромом" податкових недоїмок неодмінно обернуться для України переглядом із боку РАТ співвідношення між грошовою та товарною складовими плати за газ, в якому грошам відводиться на цей час досить скромний сектор. Україна, звісно, тоді має право вимагати грошових проплат за транзит... Росія ж висуне свої умови на транзит до України туркменського газу, відмовившись від його заміщення російським. Довгочасна маневрова газова війна породить інфляційні очікування...

Тому Україні варто було б, перш за все, розібратися з проявами монополізму на внутрішньому газовому ринку й одночасно трохи остудити власних критиків "Газпрому" (згадаємо хоча б лист президентові США керівника ЄЕСУ Юлії Тимошенко), які отримують від нього понад 13 млрд. куб. м газу на рік і сподіваються чужими руками домогтися зниження ціни. Прагнення саме по собі похвальне, але чому б, керуючись тими ж патріотичними міркуваннями, не обмежити свою участь у будівництві газопроводу Ямал - Західна Європа, що пролягає в обхід України й загрожує їй і зниженням обсягів транзиту, і підвищенням ціни на газ?