Дружба військових зміцнюється,

Учора без жодної прес-конференції і будь-яких заяв для преси завершився офіційний візит в Україну міністра оборони Китайської Народної Республіки генерал-полковника Чи Хаотяня. Протягом чотирьох днів китайські військові відвідували частини українських Збройних сил, а також мали переговори з Президентом, прем'єр-міністром, міністром оборони та Головою Верховної Ради України. У прес-службі оборонного відомства повідомили, що на переговорах головно йшлося про зміцнення контактів між арміями двох країн.

Однак перший офіційний візит в Україну міністра оборони КНР у Києві також пов`язали з перспективою активізації військово-технічної співпраці між Україною та Китаєм. Угоду про це було підписано ще два роки тому, коли Пекін відвідав уже колишній міністр оборони України Валерій Шмаров. Після зустрічі генерал-полковника Чи Хаотяня з Головою Верховної Ради Олександром Морозом голова парламентського комітету з питань оборони та держбезпеки Володимир Мухін повідомив, що, крім іншого, йшлося про співробітництво в галузі військової техніки, зокрема авіаційної, а також у галузі розробок і створення нових систем звичайних озброєнь. А українські інформаційні агентства чомусь згадали і про можливість модернізації в країні китайської бронетехніки, хоча фахівці ці повідомлення зустріли скептичними посмішками: мовляв, везтимуть вам китайці, які рахують кожний долар, свої танки через півсвіту в Україну.

Нині левова частка оборонних витрат КНР, яка майже щороку збільшується на 10 відсотків і сягнула минулого року, за висновками англійських дослідників, близько 30 мільярдів доларів, витрачається на модернізацію високотехнологічних видів військ Народно-визвольної армії Китаю - ракетних, військово-повітряних та військово-морських сил. Військово-технічна стратегія Китаю у стосунках як з європейськими державами, так і з державами СНД насамперед скерована на перехоплення мілітарних ноу-хау, на придбання за безцінь необхідної документації та ідей у військовій галузі, на залучення до співпраці провідних спеціалістів. Якщо ж Китай і зважується на закупівлю окремих сучасних зразків озброєнь, то це пов`язане з необхідністю детального вивчення зброї і впровадження технологічних досягнень на власних виробництвах ВПК.

Такий підхід свого часу дуже розчарував російську "оборонку", яка сподівалася на щедрі замовлення. Усе обмежилось постачанням до Китаю зразків високотехнологічного озброєння (винищувачі Су-27, зенітно-ракетні комплекси С-300). Утім, якщо Москва не дуже бідкається з цього приводу заради своєї стратегічної дружби з Пекіном, то Києву, здається, важко знайти якісь політичні дивіденди, які б компенсували досить скромні результати військово-технічних відносин із Китаєм. Серед останніх контрактів можна пригадати хіба що домовленість про оснащення навчально-тренувального реактивного літака двигунами виробництва українського заводу "Мотор-Січ", який сподівається загалом продати такі літаки Китаю у кількості близько 300. Замовлення з Китаю також отримав один із лідерів екс-радянського ВПК - Львівське об'єднання радіотехнічної апаратури. Сума контракту не розголошується, хоча стверджують, що це дозволить протягом півроку виплачувати зарплату робітникам, яких нині на заводі близько 4 тисяч. Днями також було підписано двосторонню угоду про співпрацю українських та китайських фахівців у галузі супутникових систем контролю і спостереження. Зрозуміло, що за умови реалізації проектів в аерокосмічній галузі з країною, яка іноді досить своєрідно трактує вимоги міжнародного контролю за експортом ракетних технологій, Київ не зважиться на мілітарний ухил. Але як тут не згадати про те, що саме ракетно-космічні ноу-хау займають особливе місце у промислових пріоритетах КНР, де, як свого часу і в СРСР, важко визначити межу між військовим космосом та цивільним.

Нині у своїх військово-технічних контактах Китай доволі активно поводиться саме в межах СНД. Європейські країни дотримуються ембарго на постачання військової техніки та озброєнь до Китаю, яке ЄС ухвалив 1989 року у відповідь на жорстоке придушення китайською владою виступу студентів на площі Тяньаньмень. Проте можна очікувати, що вже найближчим часом ембарго може бути скасоване. Великобританія ще минулого року дала дозвіл на постачання електронного устаткування до Китаю для систем ППО. Нині інтерес щодо співпраці з Китаєм на мілітарній ниві також виявляють ФРН, Італія, Іспанія і особливо Франція. Якщо комерційна спокуса переважить інші інтереси ЄС, на кшталт дотримання демократичних свобод, то це лише ускладнить Києву реалізацію його прагнення домогтися якісних змін у військово-технічних контактах із Китаєм.