Ажіотажному успіхові пророкуватимуть швидке забуття

Якщо не зважати на нищівну критику прем'єра, яка впала на економічний блок уряду на початку тижня, то можна було б припустити, що минулий тиждень був найуспішнішим для кабмінівських "фінансистів" за останні півроку.

Справді, успіх, який супроводжував дебют українських державних боргових зобов'язань на європейському ринку, перевершив найбільш оптимістичні сподівання місцевих чиновників. 11 лютого лід-менеджери розміщення українських єврооблігацій - американський Merrill Lynch і німецький Commerzbank - оголосили про закінчення попередньої прописки на українські єврооблігації зовнішньої позики, термін обігу яких - 3 роки і які номіновані в німецьких марках. Великий попит на облігації ще на стадії вивчення попиту зумовив підвищення апетитів позичальників із початкових 300 млн. DM до 500 млн. DM і відтак до 750 млн. DM. За кілька днів їхні котирування на вторинному ринку істотно зросли, а дохідність упала із 16% до 14% річних у марках.

"Це тимчасовий ажіотаж, часто притаманний такому розміщенню. Дохідність паперів справді дуже приваблива, - сказав представник великого європейського банку в інтерв'ю агентству Українські Новини. - Крім того, багато банків скаржаться, що пропозиція облігацій обмежена: андерайтери продають їх інвесторам, які не виставляють їх на подальший продаж". Коментар Merrill Lynch, опублікований у зарубіжній пресі, підтверджують спостереження брокера. Унаслідок дуже обережно спланованого управління борговими зобов'язаннями участь "спекулятивних фондів" справді було зведено до мінімуму. Вдалими виявилися й інші параметри випуску: ставка дохідності і час розміщення. "Інвестори сприйняли випуск з ентузіазмом. Для них досить було побачити 16% купонів, аби кинутися на ринок", - заявив керівник відділу з питань ринків, які розвиваються, одного з великих банків США.

Ні успіхи українських облігацій, ні стрибок цін на них не змогли переконати тих, хто скептично ставиться до "позикового оптимізму" України напередодні випуску. Серед безпосередніх покупців паперів уряду часто лунали твердження, які повністю дискредитували кредитоспроможність позичальника. "Це була успішна операція, проте я змушений визнати, що платоспроможність України залишається на дуже низькому рівні", - заявив один із менеджерів інвестора. Ще різкіші оцінки лунали в інтерв'ю незалежних економістів зарубіжній пресі. Ось деякі з них. "Вони намагаються напозичати собі на весь 1998 рік і не збираються працювати", - заявив один західний експерт із питань боргів. За його словами, з 10 місяців Україна може здійснювати купівлю упродовж 9, але після цього стане банкрутом. Інший західний економіст не менш категоричний: "Вони перебувають у стані фінансової кризи, оскільки змушені виплачувати більше, ніж мають сьогодні".

Загалом оцінки західних ЗМІ звелися до того, що Україні, щоб запобігти тотальній фінансовій кризі, слід було б розпочати реформи, а не позичати на міжнародних ринках. Ніби почувши їхні рекомендації, минулого тижня Кабмін ухвалив Постанову "Про стимулювання інвестиційної діяльності". У перелік заходів, запланованих урядом до виконання ввійшли: і проект Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку іпотечного кредитування", і проект Постанови "Про внесення змін і доповнень у Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій з питань оплати реєстраційного внеску", і неприховані бажання приєднається до Вашингтонської конвенції 1965 року про порядок розв'язання інвестиційних суперечок між державами та іноземними особами, і намір підписати угоду між Багатостороннім агентством гарантій інвестицій і урядом України про правовий захист гарантованих іноземних інвестицій і про використання національної валюти. Однак усе це лише проекти, та й до того ж не вперше проголошувані. У будь-якій іншій країні цей крок міг би спричинити зміцнення національної валюти і підвищення курсу акцій місцевих підприємств. Але в наших умовах таким постановам уже давно не вірять. І не тільки тому, що їх було дуже багато. Як правило, занадто цивілізовані правові норми не витримують тесту на асиміляцію економічною системою і змінюються до невпізнання...

Отож поки що для урядових (і не тільки урядових) кредиторів значно інформативнішими є зовсім не плани почати нове життя з 1-го числа, а реальні показники внутрішнього боргу, який збільшується, відсотки денної девальвації гривні і страхітливі рівні дохідності держоблігацій. Не менш важливі для них і зведення про переговорний процес з МВФ, де, за словами джерела в Адміністрації Президента, в уряду вже почалися проблеми з одержанням чергового траншу кредиту stand-by. У свою чергу, стурбованість, викликана зростанням бюджетного дефіциту, спонукала міжнародних донорів України, зокрема і Європейську комісію, і Світовий банк, застерегти країну від фінансування бюджетного дефіциту за рахунок короткострокових зовнішніх кредитів.

Але, напевно, всі ці проблеми не настільки непокоять теперішню владу, щоб відмовитися від кредитів напередодні виборів. І якщо навіть для західних дипломатів очевидно, що "вони турбуються лише про те, щоб якось перебути кілька наступних місяців", то що казати про наших співвітчизників? Навряд чи вони залишили поза увагою заяву голови правління НБУ В. Ющенка про свою партійну нейтральність, що просто не могло бути сприйняте інакше, як підтримка нинішнього уряду і всієї його фінансово-партійної політики. Ще місяць тому в НБУ вважали, що коли в країні не платять громадянам зарплати і пенсії, не повертають боргів угодам, то населенню просто не залишається нічого іншого, як сподіватися на стабільність національної валюти і на те, що не буде інфляції. Тепер можна лише здогадуватися, чому Нацбанк відмовляється підтримувати гривню: чи причиною того є нові позики, які треба якомога дорожче перепродати, ачи це ціна політичної нейтральності.