Зимове бароко Східної Волині

Про звичайне село із незвичайною історією на Житомирщині

Не лише літо – добрий час для подорожей. І не лише до гірськолижних курортів чи далеких теплих країв можна помандрувати взимку. Не варто забувати про легкі, доступні («антикризові»!) виїзди на вікенд, на день чи навіть на пару годин до цікавих, гарних і пізнавальних місцин, що є майже біля кожного міста, містечка чи села України.

Наприклад, село з колоритною назвою Стара Котельня неподалік Житомира, де зберігся і навіть потроху реставрується напрочуд елегантний костел на мальовничій горі. З обласного центру сюди можна доїхати за годину. Що приємно – не маршруткою, а цілком пристойним автобусом. За одним із поворотів дороги серед характерних пагорбів і долин Східної Волині з’являється більша гора з обрубаним скелястим схилом над річкою Гуйва. А на її вершечку – старовинна будівля. Це один із найцікавіших та естетично найдовершеніших храмів регіону, костел Антонія Падуанського 1783 року (за іншими даними – 1786), заснований представником помітного волинського шляхетського роду Антонієм Прушинським. Гарне і гармонійне бароко італійського зразка. Живописне розташування. Ефектна дзвіниця поряд. Усе це робить базиліку неодмінним пунктом програми будь-якого серйозного ознайомлення з пам’ятками Житомирщини.

Важко однозначно пояснити стан, у якому перебуває сьогодні костел. З одного боку, він переживає наслідки радянського запустіння – обдерті стіни, відверта руїна замість брами тощо. З другого – ця легка закинутість не понищила ключових елементів архітектури храму, а навпаки додала йому романтичного шарму. І, нарешті, з третього – костел потроху реставрують. Зокрема, його повністю побілили та «відживили» зсередини (чи не втрачено при цьому цікавих старовинних розписів?). Тому невдовзі він, певно, виглядатиме по-іншому. Але вже тепер тут ідуть служби, недільного дня засніженою вуличкою до храму сходяться віряни, а на лавах усередині лежать збірники колядок – українською і польською мовами. До речі, костел Антонія тривалий час був місцем зберігання метрик католиків із багатьох довколишніх сіл. І по сьогодні Житомирщина залишається регіоном із чи не найбільшою в Україні католицькою і польською громадою, хоча, скажімо, польської мови на вулиці тут уже не почуєш.

Проте Стара Котельня з’явилася не в часи польського панування, міграції та полонізації, а значно раніше, як мінімум, у літописну давньоруську добу. Під різними назвами, близькими до нинішньої, вона згадується ще в літописах дванадцятого століття. А пагорб із костелом має рештки оборонних валів, типових для середньовічного городища. Можна уявити, яке потужне враження воно мало справляти над скелястою кручею.

На другому боці річки – православна Покровська церква ХІХ століття, зразок одного з характерних типів волинської дерев’яної архітектури. Озирнувшись сніговими краєвидами і наслухавшись особливої зимової тиші, можна вважати, що програма відвідин Старої Котельні добігла кінця. Фінал коротенької прогулянки, втім, може бути й лише етапом більшої подорожі, якщо ви не боїтеся погоди. Адже неподалік – і Беридчів, і Городківка з перлиною неоготики, і відновлений замок Радомишль, і маловідомі закутки Житомира, і багато чого іншого.