В об’єктиві — Свята Земля

Призер фотоконкурсу «Дня» поділився враженнями від виграної подорожі до Ізраїлю

Бедуїни, продавці фініків, піщаний шторм і море паломників з усього світу — бо куди не заїдь, обов’язково натрапиш на культову споруду. Фотограф Владислав Мусієнко восени минулого року побував у Ізраїлі та Палестині — подорож виграв на XVI Міжнародному фотоконкурсі «Дня». Поїздка стала призом від Посольства Держави Ізраїль в Україні за світлину «Весілля!!!», на якій поранені бійці просто у госпіталі одружуються зі своїми коханими.

Світлини Владислава Мусієнка відомі в Україні і закордоном: 2009 року він отримав Приз призів «Золотий День» на нашому фотоконкурсі, торік його роботи потрапили до шорт-листа престижного міжнародного конкурсу Sony World Photography Awards. У доробку Владислава — кумедні замальовки з вулиць, емоційні кадри протистояння на Майдані, балет. Тепер його архів поповнився знімками з різних куточків Ізраїлю і Палестини. Про деякі моменти, відображені на них, Владислав Мусієнко розповів «Дню».

НАДЗВИЧАЙНА ПІЩАНА БУРЯ

Програма видалася насиченою: за вісім днів група українських туристів, в основному, паломників, об’їхала чимало місць. Маршрут пролягав через Єрусалим, Хайфу, Віфлеєм, Яффу, Назарет, Табху, Єрихон. «Я люблю подорожувати, тому легко звикнув до такого насиченого темпу. Але клімат специфічний. Плюс, потрапили у відому піщану бурю, найбільшу за останніх 75 років — такої, як сказав екскурсовод, «не було з дня народження Ізраїлю». У таких умовах нічого не видно, дуже жарко і волого, на тебе налипає пил і пісок, — ділиться Владислав Мусієнко. — Втім, перенесли бурю нормально».

ДОРОГОЮ ХРИСТА

Серед численних релігійних пам’яток Владислава Мусієнка найбільше вразили кілька гірських монастирів. «У ці місця дуже важко дістатися фізично. Вони високо у горах, це — печери, видовбані у скелях, — розповідає фотограф. — І сам Єрусалим справляє сильне враження. І Храм Гробу Господнього, і Віа Долороса (вулиця, якою Христос йшов до місця розп’яття. — Авт.), і  Храмова гора.

Все просякнуте історією. Потік інформації, звичайно, шалений: щоб усе це «розкласти по поличках», до Ізраїлю добре було б поїхати разів п’ять. Гід трапився гарний, він старанно розповідав нам якомога більше цікавого».

УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД

Лише за екскурсіями хоч трохи зрозуміти країну важко. Тому Владислав, крім загальної програми, сам блукав єврейськими та арабськими кварталами, спостерігав, як вранці розвозять свіжий хліб, як годують котів і невпинно вирізують з дерева вертепні фігурки.

«Ми жили, в основному, на палестинській території. Коли гуляв без групи, спілкувався з місцевими мешканцями, які були налаштовані до туристів з України дружньо. Для них взагалі туристи — свято, адже дуже розвинена торгівля предметами культу і сувенірами, — усміхається Владислав Мусієнко. — І українські прапори вивішували у Віфлеємі, і гімн України співали, і «Слава Україні!» можна було почути. Душевно. Бачив навіть два мозаїчні панно з написами українською мовою. Одна, цитата з Євангелія, була біля річки Йордан, де відбуваються ритуальні омовіння на місці хрещення Ісуса Христа. Другу табличку з молитвою українською побачив у Назареті, біля церкви Благовіщення».

ОАЗА СЕРЕД КАМЕНІВ

Попри важкий клімат, Ізраїль дивує пишною природою. «Фактично, Ізраїль — це пустеля у самому, як на мене, найгіршому вигляді, бо вона кам’яна. Температура добряче за 40 градусів тепла, сховатися нема де, але при цьому усюди багато фінікових і бананових пальм, насаджених вручну. Всі бананові дерева накриті сіткою — сонця так багато, що інакше вони не витримають.

Між іншим, екскурсовод казав, що 40 років тому в Ізраїлі не було жодної фінікової пальми. Все виростили місцеві жителі. Люди сказали собі, що це — їхня земля, і вони житимуть тут у будь-яких умовах», — каже Владислав Мусієнко.

Фотограф зізнається, що закоханий в Єрусалим. Колись він уже був у цьому місті, і дуже хотів повернутися — це бажання здійснилося завдяки фотоконкурсу «Дня». А світлини Владислава Мусієнка з цієї поїздки, певно, надихнуть інших людей подорожувати, фотографувати — і також надсилати знімки на наш конкурс. Щоб дивувати своїми світлинами інших і здійснювати власні мрії.