Сяминь. Шалені 35 років

Чим приваблює одне з найбільш динамічних міст Китаю

Місто Сяминь у провінції Фуцзянь, на південному сході Китаю, прокидається рано. О п’ятій ранку починають цвірінчати перші пташки, разом із ними просинаються люди: виходять на балкони зняти білизну, покурити, врешті, оцінити погоду, швидко снідають і вирушають на роботу. Стає світло і тепло: у Сямині літо — цілий рік, узимку тут більше 20 градусів тепла. На зміну пташиним співам приходять звуки транспорту: дороги стрімко заповнюються автівками, автобусами, вантажівками. Такий жвавий рух — не дещо екстраординарне для Китаю, але Сяминь має свої особливості. 1980 року місто отримало статус особливої економічної зони і, на додачу, з півроку тут реалізують пілотний проект із утворення зони вільної торгівлі. Декілька десятків квадратних кілометрів з дуже сприятливим бізнес-кліматом для підприємців із усього світу — так позиціонують цей район урядовці.

ЧИСТЕ ЖИТТЯ

Місто-сад — так називають Сяминь містяни. Справді, тротуари обсаджені пальмами й пишними деревами з ліловими квітами, а опори мостів густо обплітають ліани. Сяминь вважається одним з найкрасивіших і найчистіших міст Китайської Народної Республіки. «Місцеві жителі трепетно ставляться до міста, люблять його, — каже Хуан Сінь Інь, директор канцелярії із зовнішніх зв’язків Сяминя. — Добре налагоджена система управління містом. Також у жителів — і дітей, і дорослих — з 1990-х років напрацьована звичка оберігати чистоту міста. У кварталах створюють волонтерські бригади зі школярів і пенсіонерів, які прибирають сміття, слідкують за порядком».

Сяминь приваблює фахівців із різних куточків Китаю: сюди приїжджають працювати заводські робітники, інженери, спеціалісти з інформаційних технологій. Зараз у місті проживає близько чотирьох мільйонів людей, і щороку цей показник збільшується на сто тисяч. Приїжджим раді, бо відчувається дефіцит робочої сили — особливо у галузях, які не потребують високої кваліфікації. Представники місцевих підприємств навіть виїжджають у менш розвинені регіони, щоб запросити до себе працівників.

Місто потужно розбудовується — куди не кинь оком, побачиш підйомні крани. Але дорогі готелі можуть сусідувати з хирлявими, хоч і доволі чистими, нетрищами. Із Сяминя творять розумне місто — впроваджують технології smart city. Зокрема, створили інформаційний центр, де містяни завдяки спеціальному обладнанню можуть перевірити свій пульс і загальний стан здоров’я — потім ці дані збирають в електронному варіанті, а людина може отримувати рекомендації щодо здоров’я. Самопочуття у містян має бути непогане — у Сямині майже увесь рік повітря гарної якості, що дуже актуально для Китаю з його потужною промисловістю. У місті слідкують за чистотою довкілля — деякі райони закриті для зведення промислових виробництв.

ШУМ ТОРГІВЛІ

Сяминь вмостився на узбережжі Тайванської протоки, займає групу островів і край материка. Контури Тайваню, з яким у КНР довгий час були непрості відносини (у листопаді 2015 року відбулася перша за 60 років офіційна зустріч лідерів Китаю і Тайваню), можна побачити з берега у певній частині міста. У радіусі 800 кілометрів розташовується з півсотні потужних китайських портів — надзвичайно вигідно. Тож недивно, що 35 років назад Сяминь отримав статус особливої економічної зони. Ефект відчули скоро: до 1995 року рівень ВВП у місті щоп’ять років збільшувався втричі, у наступні 15 років — зростав удвічі кожну п’ятирічку. Позаминулого року середній рівень ВВП на душу населення перевищив 14 тисяч доларів. Середні річні прибутки городян майже на 17% більші, ніж загалом по країні.

А 1 квітня 2015 року у місті почала діяти вільна економічна зона. Відтоді й до сьогодні у Сямині зареєстрували 4098 нових підприємств. Для порівняння: за весь 2014 рік тут зареєстрували 551 підприємство. Зону позиціонують як гарне середовище для інвестицій. Основні галузі, що розвиваються, — портова логістика і міжнародна торгівля. Іноземні підприємці мають почуватися тут досить вільно, але їм не можна вкладати гроші у стратегічні для країни галузі: наприклад, зв’язок, енергетику та залізницю.

Процедура реєстрації бізнесу у зоні вільної торгівлі максимально спрощена, для цього створили спеціальний сайт. Також в Інтернеті можна здійснювати різні торговельні процедури. Крім цього, для іноземців полегшили розмитнення і гарантійні перевірки. Все спрощується: раніше оформлення заявки на торгівлю через залізницю займало чотири години, зараз — десять хвилин. У Сямині, в основному, «пришвартовуються» інвестори з Південно-Східної Азії, заходить бізнес зі США, Канади, Європи.

У будівлі, де підприємцям надають послуги від уряду, — що вище, то тихше. На першому поверсі стоять невеликі черги до декількох віконець — люди неквапливо оформлюють документи. На другому поверсі — нечисленні робітники коли-не-коли пройдуть коридором. А на поверсі, розташованому під першим, працює жвавий і виразний китайський «офісний планктон»: тут нагромаджено купу невеликих столиків, за якими сидять клерки, — в основному, молодь. Червоні каструлі, акваріуми, картонні коробки, запах цигарок, смішки, і серед усього цього вправно переміщаються клієнти — життя вирує!

СТРОКАТА ЕКОНОМІКА

Із 1980 року радикально змінилася система економіки Сяминя. Суттєво впала частка сільського господарства, знизилася доля промисловості, і вдвічі збільшилася частка сфери послуг. Основні напрямки розвитку економіки — торгівля, туризм, логістика, фінансові послуги, медицина. Багато великих компаній відкривають тут свої головні офіси. У місті хочуть далі розвивати сферу послуг і робити так, щоб туристи довше тут затримувалися. Нині Сяминь щороку відвідує 40 мільйонів туристів — в основному, з Китаю, але й доволі багато іноземців. Щодня з Сяминя відправляється літак до Амстердама, місцевий аеропорт — п’ятий за розміром у КНР.

У Сямині — найбільша в Азії база для ремонту літаків. Також тут працює потужна компанія з виробництва автобусів — King Long. За рік у компанії купують 50 тисяч машин. Чимало продають по Китаю, експортують у Таїланд, країни Африки і Південної Америки. 2015 року 12 автобусів відправили до України. На виробництві, яке розташовується у передмісті, шумно, пахне фарбою, а між виробничими рядами стоять квіти у горщиках. У цеху збірки десятки робочих «наводять марафет» на туристичні, шкільні, міські автобуси. Встановлюють стільці, вікна і двері, налагоджують систему безпеки,  прикріплюють бічні дзеркала — тут не засумуєш.

Місто шалено амбітне. Багато задумів пов’язано з розвитком стратегії «Один пояс — один шлях», економічного поясу, який проляже маршрутом давнього Шовкового шляху. Саме у Сямині хочуть створити головний вузол «Морського Шовкового шляху ХХІ століття». У рамках ініціативи розвивають співпрацю з  ключовими партнерами: Таїландом, Малайзією, Іраном, Індією, В’єтнамом.

Прибутки жителів Cяминя будуть збільшувати. До 2021 року, до сторіччя Комуністичної партії Китаю, ВВП на душу населення хочуть зрівняти з тайванським. Наздогнати провідні світові економіки планують до 2049 року — до сторіччя утворення Китайської Народної Республіки.

Недолік такого динамічного розвитку — разом із ростом економіки зростають ціни на житло. Втім, охочих працювати і жити у Сямині все одно чимало. Але мене тягне додому. Сяминь дає багато надихаючих прикладів — що можна зробити, якщо хотіти покращити життя і старанно трудитися. Час опрацювати ці уроки вдома.