Україна залишиться з носом. Цукровим

Не виключено, що Росія поточного року взагалі відмовиться від закупівлі українського цукру. Незважаючи на лютневе скасування ПДВ, наш цукор все одно дорогий для РФ.

Ось таку новину підніс агентству Інтерфакс-Україна наш міністр АПК Борис Супіханов. У принципі, просто нерозумно звинувачувати Росію (при розвиненому в неї продовольчому ринку з інтервенцією іноземних товаровиробників) у тому, що шукає вона де дешевше. А дешевше для неї переробляти закуплений у Бразілії та на Кубі тростиновий цукор (що в сумі дає продукт за ціною $370 за тонну), аніж купувати український за ціною $540. Причому Україна, ризикуючи остаточно втратити російський цукровий ринок, знижувати ціну не збирається, оскільки, згідно з висловлюванням Б. Супіханова, це є збитковим для нас.

Ще б пак. За собівартості нашого цукру $430 за тонну. Як заявив «Дню» директор департаменту цукру концерну «Славутич» Павло Костенко, Україна реально може продавати свій цукор у Росії лише за ціною $340 за тонну. Однак подібне навряд чи можливе в країні, де з 192 цукрових заводів тільки 2 — рентабельні, а сам готовий продукт знаходиться в основному у населення (видається йому замість зарплати). П. Костенко радить забути поки що про Росію і тверезо оцінити власне виробництво та споживання. Цукру, як з’ясувалося, нам ледве вистачає самим. При щорічній внутрішній потребі України в 1,5—1,7 млн. тонн цього продукту минулого року саме стільки й було вироблено рідними цукровими заводами.