Такими Днями могли б пишатися Париж і Нью-Йорк!
Людське море розлилося Хрещатиком, виплеснулося на придніпровські
пагорби, завирувало біля ніг царя Едіпа й Наталки Корольової, стекло Андріївським
до набережних Борисфена. І, осяяне залпами феєрверка, проникло в мільйон
шпаринок-квартир.
Шкода, що європейські банкіри не дожили в столиці до цих днів. Їхній меркантильний розум розчинився б у доброзичливих хвилях, поступившись місцем найщирішим почуттям до цього Града та його країни. І всі їхні сумніви щодо неминучості її щасливого майбутнього зникли б назавжди...
Ніч після свята поглинула кургани сміття над урнами. І... почалося літо.