Ріжки та ніжки кримської автономії оплакали комуністи

Ріжки та ніжки кримської автономії оплакали комуністи Тетяна КОРОБОВА, "День" 20 січня абсолютна більшість кримчан проголосувала за "Кримську Автономну Радянську Соціалістичну республіку як суб'єкт Союзу РСР і учасник Союзного договору". Автономію було відтворено внаслідок старань обкому Компартії, політики ЦК КПРС щодо організації в республіках "п'ятих колон", які стрепенулися, і щодо "гарячих точок". А також на випередження вимог кримськотатарського народу, який повертається, про відновлення "національної автономії".

Пік захоплення, з одного боку, і загострення "клініки" - із другого, автономія пережила в період розгулу блоку "Росія", який привів до влади місцевого президента Мєшкова. І вдячні нащадки ніколи не забудуть цієї заслуги проросійських сил перед історією - при іншому президентові автономія, можливо, й досі ще щось собою являла б, хочби у вигляді "писаної торби", з якою доводитися носитися Центру.

Через те не зовсім обгрунтовано гнів комуністів, які у своїй заяві до дати зафіксували, що "буржуазно-націоналістичні, компрадорські кола як у Києві, так і у Криму... прагнуть далі довести Республіку до становища найвідсталішої колоніальної провінції". А куди далі? І комуністам, ініціаторам кримського референдуму із приголомшуючими результатами, боляче, звичайно, дивитися на "ріжки та ніжки", що залишилися від їхньої ідеї. Захід, який провели комуністи з нагоди річниці референдуму називався по-червоному: "демонстрація у формі пікету-протесту проти соціально-економічної політики геноциду народу Криму, яка проводиться президентською владою".

Після мітингу, котрий зібрав майже 2 тисячі учасників, народ, очолюваний шеренгою ветеранів-офіцерів, вишикувався біля сходів Ради міністрів, вимагаючи прем'єра Франчука. Віце-прем'єра, призначеного на цей день "буфером", ледве не пом'яли. З "дідами" - "голова в сивині, груди - в орденах" - узагалі жарти погані. У своїй резолюції з вимогами погашення заборгованості щодо зарплат і пенсій Спілка радянських офіцерів так і пише: "Держава, котра не має відповідальності перед людиною, нас не влаштовує. Настав час скористатися конституційним правом народу визначити і змінити конституційний устрій в Україні".

Мітинг також "урізав" за повною програмою керівництву Верховної Ради Криму за неприховане бажання продовжити повноваження і свої, Верховної Ради, і місцевих рад та, скориставшись плутаниною у Києві, "ще рік посидіти на шиї обдуреного, зубожілого народу".

А загалом, певна річ, комуністи боротьбу продовжать до перемоги (етапи проголошено: 26 - 30 січня - акції громадянської непокори), розв'язання всіх проблем "поза добровільним відтворенням Союзу братських народів неможливе", на майбутніх виборах "є реальна можливість сказати рішуче "ні" прогнилому кримінально-корумпованому режиму", а голосувати, звичайно ж, пропонується "за справжніх виразників інтересів трудящих - за комуністів".

Ну дуже цікаво: чи є у трудящих інший вибір?

Від редакції

Зрозуміло, що історичної пам'яті у трудящих немає.