Кубок - Львову, "золото" - Севастополю

Як уже повідомлялося ("День" за 28 травня), чемпіоном України стала чоловіча команда Севастополя. Відразу зазначимо, що вже по ходу сезону було прийнято рішення відмовитися від суперфіналів, які півроку тому стали ланцюгом неявок і взаємних образ.

"На дні" таблиці змін не сталося. Юні харківські "залізничники" та вихованці Львівського училища фізкультури не змогли всерйоз протистояти квартету шукачів медалей. Однак із точки зору резерву обидва осередки винятково важливі. До речі, юнацька збірна України (гравці не старші 1980 року народження) успішно подолала груповий відбір у Мінську до першості Європи. Наші земляки обіграли там однолітків з Грузії (14:2), Білорусі (9:3), Вірменії (14:1) і фінішували другими (4:5 від румун).

Повертаючись до справ у лізі, відзначимо прогрес динамівців Києва, котрі після значної перерви здобули срібні нагороди, обмеживши претензії маріупольців "бронзою". До першої збірної кияни готові делегувати п'ятьох кандидатів: Геннадія Грачова, Костянтина Сальникова, Андрія Недоступа, Олександра Войтовича-молодшего (сина головного тренера) та Ігоря Польового. Правда, двоє останніх - тільки на підступах до "основи".

А що ж одноклубники киян - львівські динамівці? За умови ледь не масової "еміграції" актуальними для національної команди зі складу весні-97 лише Дмитро Лавришинець та його тезка Іришичев. А якщо торкатися суто клубних амбіцій, то тут "зірковим часом" прикарпатців став четвертий тур поточного сезону. Згідно з регламентом він паралельно був одноколовим турніром на Кубок країни. У "рідних стінах" львів'яни були в ударі (чотири виграші з двозначними рахунками), й зігравши внічию з майбутнім чемпіоном, залишили кубок у себе. А про кримчан варто розповісти окремо. Тому наразі привітаємо їх із черговим комплектом "золота".