КОМЕНТАР ФАХIВЦЯ
— Скільки пам’ятаю, ніколи стартовий матч ЧС не вирізнявся видовищністю, а проходив у нервовій грі, що ряснiла безлiччю помилок. Не став винятком і нинішній поєдинок.
Шотландці провели матч проти південноамериканців у міру своїх можливостей, і вище голови, як-то кажуть, стрибнути їм було не до снаги. Вони могли взагалі покинути поле без забитого м’яча (надто вже з натугою і беззубо діяли їхні форварди проти чіпкого та добре організованого захисту бразильців), якби не груба помилка в своєму штрафному майданчику автора першого голу фінального турніру Сезара Сампайо. Що ж до гри чотириразових чемпіонів світу, то надто вже вони були впевнені в своїй перевазі й після швидкого успіху на початку першого тайму почали зловживати індивідуальною технікою. Особливо вiдзначався цим кращий футболіст планети Роналдо. А коли «закидати шапками» суперників не вдалося, почали квапитись і частіше помилятися в елементарних ситуаціях. Що казати, коли після перерви запам’яталися хіба що два небезпечні удари Рівалдо, а до перемоги їх привів автогол шотландського захисника, котрий послав головою м’яч у сітку повз воротаря.
Кілька слів про гру голкіперів. Обидва не встигали з виходами та погано взаємодіяли із захистом. Особливо грубо помилявся шотландець Джиммі Лейтон, який, як відомо, став виходити в основному складі тільки перед самісіньким фіналом. Воротар номер один Енді Горам відмовився їхати до Парижа, мотивуючи своє рішення тим, що потрапив під обстріл преси. Занадто вже завзято стали представники мас-медіа «копирсатися» в його особистому житті, що, природно, не додає нікому ані настрою, ані бажання грати.
Андрій БІБА: «Південці були ближчими до перемоги, ніж мешканці півночі — до нічиєї»
Другий матч у групі «А» склався набагато цікавіше за перший. Нічийний результат між збірними Марокко та Норвегії особисто для мене не став несподіванкою, хоча чимало фахівців вважають скандинавів якщо не фаворитами, то командою, яка стоїть поруч із ними. Більш того, марокканці були ближчими до перемоги, аніж їхні суперники до нічиєї, не пропусти вони у товкотнечі прикрий другий гол після невдалого відскоку від воротаря. Вони швидше пересувалися, більш технічно працювали з м’ячем і особливо добре виглядали в середині поля, яку проходили за рахунок дотепних коротких передач. Словом, перед нами був середнячок, гідний поваги, в якому особливо виділялися гравці, котрі виступають за іспанські клуби. Ефектний був упродовж гри автор першого гола Хаджи.
Суперники пiвденцiв норвежці сповідували абсолютно протилежний футбол, який тяжіє до англійського стилю. Адже недаремно майже всі футболісти цієї збірної виступають за клуби прем’єр-ліги. Вони атлетичної статури, високі, звикли переходити на чужу половину поля за рахунок довгих передач, уміють добре грати головою і сміливо йдуть на добивання. Взяти того ж нападаючого Торе-Андре Фло, зріст якого 193 см — це справжній таран. Та і його товариші по команді йому під стать.
Звичайно, ще зарано говорити, який стиль — технічний чи атлетичний — досягне успіху на чемпіонаті в Парижі, адже попереду ще багато матчів. Я, наприклад, вважаю, що неприємні сюрпризи фаворитам цілком можуть піднести команди маловідомі в Європі — ті ж збірні Саудівської Аравії, Камеруну та чимало інших. Недарма ж вони пробилися до фіналу цього престижного турніру. Поживемо — побачимо.