«Кавалерійський наскок» може обернутися катастрофою
Працівників "Укрвуглереструктуризації" в Луганську та на його околицях чи не в обличчя називають "гробокопачами". Та і як інакше може повестися людина, в якої забрали все, що становить сенс його буття, - спочатку здоров'я, потім роботу, впевненість у завтрашньому дні і будь-який соціальний захист. А пояснюється все це чужим і через те незрозумілим і ворожим словом "реструктуризація".
Директор Луганського філіалу компанії "Укрвуглереструктуризація" Олександр Петрович Файнгольд після свого призначення на посаду потрапив у вельми складну ситуацію: як же так, усе життя будував шахти, а тепер доводиться їх закривати, руйнуючи при цьому і підвалини життя людей, і навколишнє середовище, і навіть звичний пейзаж...
Коли на шахті "Замківська" звалили першого копра, Файнгольду стало погано, бо в 50-ті роки саме він цього копра монтував. І коли махина в 60 тонн упала на землю, то не лише Олександрові Петровичу, а й дуже багатьом здалося: разом із копром упало, розбилося, розлетілося все життя.
Власне, так і сталося.
Експерти-вуглярі вважають, що уряд припустився значної помилки, розпочавши закриття шахт Донбасу без ретельного аналізу технічних можливостей кожної з них, не прорахувавши соціальні та екологічні наслідки, а також моральні збитки для тисяч гірників та їхніх сімей. Цей "кавалерійський наскок", названий реструктуризацією, може обернутися для регіону справжньою катастрофою.
У Луганській області вже закрито шість вугільних підприємств. Частину шахт при цьому було затоплено, через що втрачено не одну сотню тисяч гривень, адже під землею залишилося чимало обладнання, яке не встигли підняти на поверхню. Відзначимо попутно, що бюджет луганського філіалу компанії "Укрвуглереструктуризація" формується частково з коштів, виручених від реалізації демонтованого обладнання, матеріалів, які залишилися, брухту та іншого. Сьогодні на складах філіалу - техніка, яку витягли з-під землі, на суму понад 1 мільйон гривень. За рахунок здачі брухту було одержано $200 тис. Ці гроші дещо здешевлюють проектну вартість закриття вугільних підприємств, однак вони не можуть вирішити й частини проблем, спричинених реструктуризацією.
Після закриття шести шахт залишилося без роботи 6 тисяч робітників "Стахановвугілля". Забезпечити їх, а також членів їхніх сімей робочими місцями - нездійсненне завдання. За 2,5 місяця було працевлаштовано тільки 132 особи, ще 300 чоловік влаштовуються на підприємства спеціально створеного в рамках реструктуризації "Луглегінвесту" (філіал перерахував йому на купівлю обладнання 12 млн. грн.). Зрозуміло, це крапля в морі.
Крім працевлаштування, під опікою "Укрвуглереструктуризації" ще й ті, хто роками стояв на квартирному обліку. Аби забезпечити житлом усіх, хто його потребує, треба побудувати майже 500 квартир. Саме побудувати, а не купити, хоча купівля квартири обходиться набагато дешевше. Виявляється, купувати не можна: Мінфін забороняє проводити такі операції. От і виходить: одне не можна, друге - не по кишені. І коло замкнулося. 16-квартирний будинок, який будується на шахті ім. "Луганской правды" та 8-квартирний - на шахті "Центральна" - це навіть і не краплі. Щоправда, філіал уже розробив проекти на 108-квартирний будинок у Брянці та 70-квартирний - у Стаханові, але до їхнього будівництва поки що далеко.
Ті, хто пропагував реструктуризацію як панацею, не врахували ще й вагомості екологічних проблем. У районах Краснодона, Стаханова та Брянки буде затоплено близько 50 га землі. На шахтах "Донецькій" та ім. Тюленіна, за проектними розрахунками, вихід шахтної води мав би статися не раніше ніж через 5 - 6 років, але трапилося непередбачене: вода прийшла через 3,5 місяця після закриття і вже затопила 30 - 40 га городів та приватні будинки.
Як повідомив О.Файнгольд, на шахтах, які закриваються, є близько трьох тисяч виходів на поверхню - там утворюються небезпечні провали. Наприклад, нещодавно один такий провал стався на старому стахановському кладовищі. Подібні випадки небезпечні ще й тим, що через виходи на поверхню проникає шахтний газ - метан. У населених пунктах, прилеглих до територій шахт "Центральна-Ірміно", "Брянківська", ім. Ілліча, у Стаханові, виявлено скупчення метану з концентрацією до 20%. Чи треба пояснювати, чим це загрожує населенню?
Абсолютно очевидно, що з усіма цими проблемами луганський філіал "Укрвуглереструктурізації" самостійно впоратися не може. На жаль, далекі від реальності варіанти порятунку, які пропонуються Академією наук та різними НДІ. О.Файнгольд і його однодумці відстоюють досить простий вихід: відновити водовідводи на закритих шахтах з допомогою дренажної системи і відкачувати воду із стовбурів шахт через очисні споруди в річку. Таким чином затоплення буде стримуватися. Однак поки що все це не вийшло із стадії розмов. Гроші йдуть не на придбання необхідного обладнання, а на оплату досліджень. Тим часом криза поглиблюється.
О.Файнгольд майже у відчаї. Вихід він убачає в розширенні повноважень філіалу під час управління ресурсами, що дозволило б оперативніше вирішувати проблеми, які виникають... Про обіцяну державну підтримку Олександр Петрович не згадує. Втомився.
Луганськ
"Людям Донбасу не потрібні жодні "-ізми": чи то комунізм, чи то націоналізм. Вони не хочуть повертатися у "світле минуле". Вимагають лише одного: дайте можливість працювати. А для цього треба створити відповідні умови. Передусім, запровадити нормальні податки, які б стимулювали підприємницьку ініціативу, створення нових робочих місць", - заявив учора народний депутат Євген Марчук у місті Слов'янську Донецької області.
Він відзначив, що Донбас може стати опорою для політиків, які хочуть навести порядок у країні, і що в цьому регіоні є соціальна база для підтримки жорстких заходів.
З Донбасу може розпочатися відродження української економіки, - в цьому переконаний Євген Марчук. І не тільки тому, що тут є достатньо перспективних підприємств базових галузей промисловості. Донбас в останні роки пройшов найважчі випробування, і саме тут прорахунки президентського курсу очевидні, як ніде інде.
Тим часом, відзначає народний депутат, на окремих підприємствах металургії, машинобудування вже очевидні позитивні зрушення. Передусім, там, де життя висунуло нових керівників. "Але, на жаль, їх поки що немає в міністерських кабінетах. А тому страждає загальне керівництво економікою", - сказав кореспондентові "Дня" Євген Марчук.
У регіоні особливо гостро відчувається розбалансованість українсько-російських відносин. Останні заяви українського та російського керівництва про чергову руйнацію економічних бар'єрів жителі Донбасу зустріли спокійно. "Тут звіряють всі слова із практикою", - підсумував Євген Марчук.