Хто і як готував "ліквідацію" редактора "Вечірньої Одеси"

Матеріали слідства (в десяти томах) у справі про вбивство Бориса Дерев'янка передають в Одеський обласний суд.

За словами слідчих, котрі завершили попереднє розслідування й підготували обвинувальний висновок стосовно вбивства Б. Дерев'янка й замаху на вбивство Ю. В. Цвєткова, можливо, буде притягнуто до кримінальної відповідальності за злочинні дії А. Клюка, А. Петримана, А. Бокована, І. Рябушенка та інших (тут і далі прізвища змінені; можливо, незабаром їх оприлюднить Одеський обласний суд).

Справжніх замовників усе ще шукають...

"ЛІКВІДАЦІЯ"

Повну картину вбивства Бориса Дерев'янка буде представлено на суді. Проте за наявними відомостями можна відновити орієнтовну картину злочину.

У травні 1997 року Олександр Клюк зустрівся з Олексієм Манашовим. Вони були знайомі зі студентської лави; разом тренувалися: перший - у секції самбо, другий - вільної боротьби.

Манашов поцікавився, чи є у Придністров'ї, де тоді жив Клюк, хлопці, спроможні на "потрібну" роботу, аж до вбивства. Невдовзі він зателефонував Олександрові й попросив приїхати в Одесу. Після цього, ймовірно, відбулися три зустрічі. Одна з них - у спортивно-атлетичній асоціації "Олімп". На одній із зустрічей Клюк наважився: у принципі, можна і прибрати ("адресата" не називали; але зазначалася сума - 20 - 30 тисяч доларів).

...Під час останньої зустрічі з посередником Галиною Тімак Олександр Клюк інстинктивно відчув: зволікання з "ліквідацією" "людини з видавництва" стає небезпечним для нього самого. Занадто багато він знав про підготовку "усунення об'єкту", щоб хоч на мить дати привід посередникам чи замовникам у чомусь засумніватися, а тим паче, запідозрити у спробі ухилитися від виконання замовлення.

На світанку 11 серпня він виїхав із селища Дністровське на своєму "Форді-скорпіо", щоб о пів на сьому ранку бути на місці - на одеській вулиці Гайдара. Посередник Галина, як домовлялися, підійшла до його автомобіля незадовго до сьомої. І передала йому пістолет у жовтувато-зеленому целофановому пакетику. Відкривши його, кілер переконався: пістолет із глушником. Обойма повна.

Залишилося перевірити, чи точно за вказаним маршрутом рухатиметься потрібний "чоловік із видавництва". Нарешті посередниця тихо сказала: "Дивися, він!". І кивнула в бік світлої "Волги", яка зупинилася поблизу перехрестя вулиць Філатова й Гайдара. З машини неквапно виходив сивий, середнього зросту, повнуватої статури чоловік.

Клюк пішов заздалегідь відомим, звичним для Дерев'янка, маршрутом. Коли до редактора "Вечірки" залишалося метрів зо три, кілер почав стріляти, не виймаючи руку з пістолетом із целофанового пакета. Чотири приглушені постріли, які пролунали на початку дев'ятої на шумливій вулиці Філатова, мало хто почув...

Машина Клюка стояла метрів за 150 від місця вбивства. Лише наступного дня, швидше за все, він дізнався, що вбив Бориса Дерев'янка. Тиждень потому він отримав перші 10 тисяч. Тоді ж його повідомили: убивати Дерев'янка, в принципі, мав інший.

ПОСЕРЕДНИКА "ПРОВАЛИЛА" "БРИГАДА"

Лише на 19-й день невпинних цілодобових пошуків одеські оперативники вийшли на запідозреного в убивстві Б. Дерев'янка. Шукали "в кооперації" з даішниками й підрозділами "Беркута" - в Одесі та сусідніх областях. Надсилали оперативно-слідчі групи до Молдови, зв'язувалися з МУРом - усе безрезультатно! Найдосвідченіші криміналісти, а також залучені фахівці СБУ, не знали що й думати: з одного боку - діяли професіонали, котрі ретельно спланували вбивство. А з другого - вже все навколо "перерито": не стріляли члени місцевих угруповань!

І раптом один із автопатрулів "Беркута" виявив на Туристській вулиці в Одесі підозрілий автомобіль БМВ-518 із придністровськими держномерами.

Огляд іномарки дав приголомшливі результати: у тираспольського водія 29-річного Ігоря Рябушенка і його пасажира 26-річного Андрія Бокована (раніше засудженого, кличка "Сафон") вилучили пістолет із глушником і мисливський ніж. Придністровців негайно доставили в Малинівський райвідділ Одеси. Під час тривалого допиту досвідченому оперативнику Володимиру Артміну вдалося з'ясувати не лише особи заїжджих кілерів, а й замовника вбивства. Виявилося, постріли в уже вистежену жертву - 40-річного одесита Юрія Сніткова, провідного співробітника НДІ телебачення - могли пролунати за сім годин до затримання придністровців, але жертва виявилася занадто незручною "мішенню". Всюди з ним була приятелька...

Того пізнього вечора, 30 серпня, опер В. Артмін міг тішитися результатами допиту. Але криміналіста з багаторічним стажем не залишало інтуїтивне передчуття: "Ці двоє напевне знають більше, ніж сказали..." І не помилився - саме в його кабінеті вперше прозвучало ім'я розшукуваного Олександра Клюка. Згодом - і його придністровська адреса.

Під час обшуку квартири Клюка у Дністровську в нього вилучили 11 тисяч доларів. Імовірно (остаточно це з'ясує суд), ці гроші не лише рештки оплати, як посереднику, за вбивство Дерев'янка, а й аванс за невиплачене друге замовлення - вбивство Сніткова. За попередніми даними, замовлення на вбивство Сніткова надійшло від однокурсника Клюка Івана Мальченка. Нібито як помста старого знайомого Мальченка Василя Токуєва за вбивство його сина товаришем по службі...

ХТО СТОЯВ ЗА СПИНОЮ НАЙМАНЦЯ?

"Та він міг одним ударом кулака голову розтрощити! Не застосовуючи при зустрічі з жертвою жодного з чотирьох пістолетів". Таке чи схоже враження виникло в багатьох із тих, хто одного з торішніх вересневих днів випадково опинився неподалік будинку №51 на вулиці Філатова, де прокуратура проводила слідчий експеримент за участю підозрюваного в убивстві Б. Дерев'янка. Від його кремезної похмурої постаті, деформованої, можливо, ще й бронежилетом, від важкої, але пружної ходи самбіста - пронизував холодок жаху.

Утім, і найманець, виявляється, щулився, готуючись обірвати життя "людині з видавництва": "Я не озирався: чи є хто за спиною? Знав - посередників поруч не побачу, хоча вони були, мусили контролювати..." Про кого йдеться? Хто готував, спрямовував кліреа на вбивство Дерев'янка? Якщо Клюка вважали "запасним", то хто ж був першим номером? Один із учасників невдалого замаху на Сніткова колись нібито почув від Клюка: мусила "прибрати" все та ж посередниця Галина. Можливо. Але хто ж вона така? Виявляєтся, далека родичка посередника номер один - Манашова.

ПРАВОСУДДЯ ДО "ОЛІМПУ" ПРИХИЛЬНЕ

Сам Манашов, як стверджує слідство, дуже тісно пов'язаний з атлетичною асоціацією "Олімп".

Уперше його ім'я, а також інших впливових фундаторів і тренерів, зокрема Абу Арчакова, Олега Радченка, Євгена Косолапова, спливли при розслідуванні першого в Одесі збройного замаху на співробітника "Вечірньої Одеси" Сергія Лебедєва (до речі, "День" двічі 1996 року виступав із цього приводу - "Мотиви кілера і... прокуратури не з'ясовані" та "В Одесі звільнено з-під варти підозрюваного у співучасті в замовному вбивстві журналіста"). Відомий читачам і результат - криміналіст В. Копитін, котрий розслідував справу, на знак протесту проти перекваліфікації вчинків Є. Косолапова (із замаху на вбивство - на співучасть у заподіянні тілесного ушкодження середнього ступеня), подав у відставку з прокурорських органів. А згаданого спільника замаху ще до суду випустили з-під варти.

У ході розслідування вдалося встановити: затриманий тренер "Олімпу" Є. Косолапов, котрий зізнався у співучасті у злочині, мав тоді контакти мобільним телефоном із Абу Арчаковим, співзасновником "Олімпу". А О. Радченка - водія службової машини президента "Олімпу" - заарештували за протизаконне зберігання на своїй дачі, в Київському районі Одеси, арсеналу зброї: двох автоматів АКСУ, двох тисяч набоїв до них, чотирьох гранатометів, восьми тротилових зарядів, а також оптичних приладів нічного бачення. Однак слідство у справі виділили в окреме виробництво, і в результаті й Радченка - другого співробітника "Олімпу" звільнено з-під варти, щоправда, в залі суду...

Удалось уникнути тривалого строку й співзасновнику "Олімпу" Абу Арчакову, інтереси якого в одному із судів Харкова захищав юрист Одеського міськвиконкому Сергій Ващенко... Після виправдного рішення суду Абу Арчаков і його родичі негайно зникли з міста і країни.

ЧОМУ ОБІРВАЛИ ЖИТТЯ?

Знову-таки - остаточну відповідь на це питання дасть суд. Але можна зробити припущення про політичне підгрунтя вбивства. Ніхто з тих, хто серйозно готувався до боротьби за парламентські мандати чи головні виборні пости в Одесі чи регіоні, не міг не зважати на вплив Бориса Дерев'янка й очолюваного ним колективу "Вечірньої Одеси" на ситуацію.

Професійний рейтинг колишнього народного депутата СРСР Б. Дерев'янка в Одесі незмінно високий. Чи не ця впливовість редактора "Вечірки" (останніми роками члена міськради, якого за норовливість мало не позбавили мандата) й викликала нездоланне бажання усунути його з місцевого політичного рингу?