Балкани за крок від нової війни

Вашингтон та Лондон сподіваються, що Об’єднані Нації нададуть повноваження «наводити порядок» у Косово збройним силам НАТО. При цьому розглядаються два варіанти: перший — розміщення військ НАТО в Албанії та Македонії, державах, які межують із бунтівною провінцією, другий — введення натовських миротворців безпосередньо до Косово. Але і перший, і особливо другий сценарії, можуть призвести до зіткнення вояків альянсу з югославською армією та поліцією. Нова балканська війна стає реальністю.
Усвідомлюючи всю небезпечність такого розвитку подій, західні лідери, втім, відступати не збираються. Керівники та урядовці різних країн протягом вік-енду немовби змагалися між собою, хто гостріше засудить дії югославського уряду та особисто президента цієї країни Слободана Мілошевича.
Британський прем’єр Тоні Блер назвав дії Белграду «варварством». Американський президент Білл Клінтон вважає ці дії «абсолютно неприпустимими», а обидва лідери разом дійшли висновку, що треба вжити «найрішучіших заходів», аби їх припинити, — заявив Рейтеру прес-секретар британського прем’єра. «Якщо справи будуть і далі так розвиватися, це неминуче призведе до кривавої лазні», — переконаний міністр закордонних справ Австрії Вольфганг Шуссель, який наголошує, що сербські сили безпеки за підтримки армії з її танками, гарматами та літаками ведуть боротьбу не тільки і не стільки проти озброєних бойовиків, скільки проти всієї албанської громади, яка становить 9/10 населення провінції. А британський колега Шусселя Робін Кук уважає, що «президент Мілошевич минулого тижня перейшов Рубікон». За інформацією головного британського дипломата албанців, вигнаних з їхніх домівок у Косово і змушених рятуватися втечею до Албанії було не 15, як повідомлялося раніше, а 50 тисяч, а кількість убитих за ці ж сім днів — 250—300 осіб.
У неділю до закликів щодо втручання в Косово приєднався і такий звичайно обережний і виважений політик, як Папа Римський Іоанн Павло II: «Міжнародна спільнота не може залишатися бездіяльною перед насильством, репресіями та вигнанням людей з їхніх домівок у Косово».
Між тим Армія визволення Косово оголосила у неділю «мобілізацію» всіх косовських чоловіків-албанців віком від 18 до 55 років для «збройної боротьби за визволення нашої країни». За свідченням західних журналістів, у переповнених косовськими біженцями містечках на півночі Албанії «мобілізація» іде цілком успішно. «У мене просто не лишилося іншого вибору, як взяти гвинтівку, — сказав агентству Рейтер колишній студент театрального інституту. — Я ніколи не міг собі уявити, що захочу коли-небудь вбити людську істоту, але серби довели мене до цього». Визнаний лідер косовських албанців Ібрагім Ругова, який десятиріччями обстоював ненасильницькі методи боротьби за незалежність, стрімко втрачає популярність. Керівництво бойовиків уже поставило під сумнів його право представляти земляків на переговорах із урядом Югославії, які, втім, перервано, «до припинення Белградом етнічних чисток».
Дехто із західних дипломатів у Белграді вважає, що загроза втручання
НАТО змусить Мілошевича зробити все, аби уникнути війни, «яку він не може
виграти», і призведе до визнання факту, що «Косово для сербів втрачено».
Проте інші вважають, що втрата Косово неодмінно означатиме і крах будь-якого
сербського уряду, який згодиться на це, позаяк переважна більшість населення
налаштована націоналістично і не припускає думки про відмову від «історичного
серця Сербії», як називають Косово у Белграді. А між тим у неділю квартир’єри
із натовських баз в Італії виїхали до Албанії, аби «на місцевості» вивчити
можливості розміщення своїх військ...
