«Україна уже впевнено починає говорити про свою невикривлену історію»

Дорогі друзі, ви знаєте, як ми цінуємо ваші думки і наше спілкування. Вкотре читацький клуб «Дня» робить свій внесок в осмислення подій року, що минає. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання (нижче) нашої новорічної анкети.

Бажаємо вам радісних Новорічних свят і щасливого 2019 року!

1. Ми знаходимося в складному історичному процесі: як би ви його назвали? Чого вас навчив 2018 рік?

2. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ і Україну?

3. Яка подія в житті країни стала найважливішою особисто для вас?

4. Кого ви вважаєте героєм і антигероєм року?

5. Три речі, які додають вам сил й наповнюють оптимізмом?

6. Автори, статті, проекти газети «День», які вирізнялися 2018 року?

 


Анна ДАНИЛЬЧУК, кандидат філологічних наук, проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки:

1. Тут я абсолютно погоджуюся із газетою «День» - цей рік для мене є сторіччям Гетьманату Скоропадського. Роком переосмислення і спадкоємності. Проте, хочу думати не про помилки тогочасних владців, а про підвалини, основи, які було закладено в 1918 році. Без того спадку, невідомо чи лишилося б в українського народу прагнення незалежності і державності. Історія не лише навчає нас, вона програмує, тлумачить, дозволяє мріяти про велике і втілювати своє право. Для мене це рік, коли Україна уже впевнено починає говорити про свою невикривлену історію, сміливо називає своїх героїв і не тоне в надмірній толерантності. Тішить мене і нехай неідеальна, проте чи невперше присутня послідовність у державному курсі.

2. Зовсім нещодавно я переглядала реальні фото з поверхні Марсу. Можна навіть послухати, як шумить вітер на іншій планеті. Ілон Маск відправив автомобіль власного винаходу - Тесла на ракеті-носії власного винаходу - Фалькон кружляти мільйони років у космосі. Людство виходить за межі звичного простору і крок цей необхідний задля оноволення мислення, уявлення, масштабів. Разом із космічними подорожами зміниться наше ставлення до власної планети, можливо, гострішим буде відчуття планетарного дому. Земля потребує нашого дорослішання, нового свідомого проживання у цій прекрасній природі, яка потерпає від споживацького ставлення. Іще одніє важливою подію, яка, змінила світ і Україну, і водночас, стала найважливішою для мене є проведення Об’єднавчого Собору у Києві. Дуже важливо, що ми обрали правильний шлях - не суперечки, доводи, аналогії, а просто і чесно звернулися до Константинопольської матері-церкви. Якщо стосунки вибудовуються на щирості, любові і правді - результат завжди задовільняє. Вірю, і про це теж говорила Лариса Олексіївна в одному з інтерв?ю, що наслідком утворення єдиної Православної церкви України буде також її оновлення, осучаснення і наближення до людей, без зайвого фарисейства.

3-4. Командир Роман Мокряк, як і усі полонені росією в Керчинській затоці моряки - це наші герої. Це приклад нових українських воїнів, які не зраджують державних інтересів і захищають наші кордони як у морі, так і в мові. Слухаючи запис іх перемовин з російськими терористами, мене особливо торкали їх відповіді українською мовою. Як же це дратувало росіян! «Кордони мого світу закінчуються там, де закінчується моя мова» - казав Л. Віттгенштейн, нехай росії все частіше доводиться відчувати кордони там, де вони хотіли посіяти «русскій мір». Тому антигероями назву тих, хто продовжує споживати російську пропаганду, ностальгує за шовіністичними фільмами, їздить туди на заробітки і купує російські товари чи кладе гроші в російські банки. Тих, хто не аналізує і готовий голосувати за артистів і клоунів, не розуміючи звідки «вуха ростуть». Тих, хто знімає із себе відповідальність за формування громадянського суспільства.

5.

1). Переосмислення нашої історії і відчуття свого багатого історичного спадку. Також відчуваю дедалі більшу українізацію суспільства і дуже хочу, щоб так і було.

2). Читання і навчання, мені постійно хочеться знати щось нове.

3). Відчуття, нехай неідеального, проте чи не вперше за новітню історію, послідовного руху в демократичному, західному напрямку.

6. Я великий шанувальник бібліотеки «Дня», кожного року чекаю ваших новинок, хоча, слід зазначити, що і золотий фонд минулих років залишається постійно актуальним. От вам приклад - Томос і «Првернення в Царгород». Думаю, Лариса Олексіівна підготує іще багато підказок для уважних читачів. Як ви могли помітити із повередніх відповідей, я великий шанувальник історії і, відповідно, Ігоря Сюндюкова. Його історичні розвідки і аналіз цікаві, масштабні і легкі у сприйнятті. Відчувається, що він любить свого читача і те, що йому оповідає. Люблю читати блоги на сторінці «Дня», сама теж часто дописую. Знаю, що Андрій Любка, то знаний украінський письменник, але мені він іще й дуже близький по світосприйняттю і дотепності блогер «Дня». Перед тим, як зробити серйозний висновок - завжди консультуюся із експертами «Дня», читаю аналітику, політичні, економічні огляди. Люблю стиль Анни Шеремет, захоплююся молодими зірочками - Марією Чадюк і Олександрою Кльосовою