«У цьому році було практично продемонстровано незворотність цивілізаційного вибору України»
Наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2016-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.
1. Чим вам найбільше запам’ятався 2015-й рік? Які події року, що минає, змінили Україну і світ?
2. Чим 2015 рік для вас особисто був особливим?
3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?
4. 2016-го наше видання відзначає 20-річчя свого існування. Ви і «День»: ваша історія.
Володимир ВАСИЛЕНКО, доктор юридичних наук, екс-уповноважений України в Міжнародному Суді ООН, представник України в Раді ООН із прав людини (2006 – 2010 рр.):
1. У 2015 р. попри тривалу збройну агресію Росії відбулись важливі події, пов’язані з реалізацією Україною курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Продовжуючи відсіч російській агресії, Україна у співпраці з Євросоюзом витримала паузу і рішуче відкинула спроби Російської Федерації завадити запровадженню всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС.
У 2015 р. завершилась ратифікація всіма державами-членами Угоди про Асоціацію України з ЄС. Єврокомісія ухвалила рішення про спрощену процедуру отримання громадянами України віз для в’їзду та перебування у країнах Шенгенської зони (угоди). Отже, 2015 р. став роком створення формально-юридичних підстав для набуття чинності Угодою про Асоціацію, її наступного повномасштабного застосування та залученості громадян України у євроінтеграційні процеси. Тим самим у цьому році було практично продемонстровано незворотність цивілізаційного вибору України.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
У 2015 р. відбувся установчий з’їзд Громадської всеукраїнської організації «Рух за Україну в НАТО» і паралельно стались радикальні зрушення у підтримці суспільством членства України в Альянсі. Відповідно до соціологічних опитувань, датованих листопадом, на користь членства України в НАТО під час всеукраїнського референдуму проголосувало б 75% громадян. Одночасно було здійснено кроки, спрямовані на посилення взаємодії між Україною та НАТО. 22 вересня було підписано угоду про підвищення статусу представництва Альянсу в Україні. Запрацювали створені державами - членами НАТО трастові фонди, ресурс котрих покликаний сприяти посиленню сектору безпеки і оборони України. Однак зустрічний рух з боку України є досить загальмованим. Скасування наприкінці минулого року позаблокового статусу України не супроводжувалось призначенням глави місії України при НАТО та відновленням національних координаційних механізмів, уповноважених спрямовувати інтеграційну діяльність українських відомств.
На тлі саботажу Росією виконання Мінських домовленостей було збережено проукраїнську коаліцію світових демократій, які продовжили застосування санкцій проти агресора.
Зусиллями влади Україна спромоглась налагодити співпрацю з міжнародними фінансовими установами та уникнути дефолту. Разом з цим в Україні спостерігалось зниження рівня і якості життя багатьох верств населення. В країні було вжито низку заходів, спрямованих на подолання корупції. Однак поки що ми є свідками не боротьби, а скоріше імітації боротьби з корупцією.
Створені механізми подолання корупції запрацюють лише тоді, коли кожне з відомств матиме конкретні плани викоренення із своєї практики конкретних і відомих корупційних схем; Кримінальний кодекс України передбачатиме, що статус державного чиновника, народного депутата, судді, прокурора, співробітника правоохоронних при скоєнні ними корупційних діянь є обтяжуючою вину обставиною, яка тягне по життєве ув’язнення з конфіскацією майна засудженого та його родичів; злочин корупції не матиме терміну давності; засуджені за корупційні діяння не підлягатимуть амністії чи достроковому звільненню і відбуватимуть покарання у колоніях суворого режиму.
Вкрай негативними явищами у житті країни були посилення процесу зросійщення та практична відмова керівництва держави здійснювати системну україноцентричну гуманітарну політику . В минулому брак такої політики особливо відчувався в Криму, на Донеччині та Луганщині, і саме в цих регіонах культивувались сепаратистські настрої, саме проти цих регіонів було спрямоване вістря збройної агресії Росії проти України і саме вони були окуповані.
Здійснювана нинішньою владою стратегія підтримки українсько-російської двомовності є запереченням необхідності в гуманітарній політиці. Такий курс є хибним і небезпечним, оскільки торує шлях до перетворення України у денаціоналізовану провінцію «руського мира».
Попри суперечливі тенденції внутрішнього розвитку (деякі вкрай небажані і небезпечні) та зосередженість світових демократій на сирійській кризі, Україна продовжувала залишатись в епіцентрі цивілізаційного протистояння, породженого грубим нехтуванням демократичних цінностей і цинічним порушенням міжнародного правопорядку з боку Росії. Відбулось зміцнення позицій України як суб’єкта геополітики. Однак існують серйозні ризики втрати Україною цих позицій, оскільки її зовнішня політика залишається заручником небезпечних тенденцій політики внутрішньої.
2. Дочка Леся Василенко народила онуку, назвали Калина.
3. Справжнім героєм, яким пишається українське суспільство, є український воїн і волонтер.
Антигероєм року вважаю голову Конституційного суду України Ю. Бауліна, який на порушення вимог Конституції України та Закону про Конституційний суд України цинічно і зухвало блокує відкриття конституційного провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) так званого мовного закону Ківалова - Колесніченка.
4. Читаю і передплачую «День» з моменту його заснування, оскільки редакційна політика газети є україноцентричною і покликана сприяти розбудові громадянського суспільства, відновленню історичної пам’яті, зміцненню національної гідності та самосвідомості громадян України.
Вдячний «Дню» за публікацію моїх розвідок на різні теми та коментарів міжнародних подій та подій внутрішнього життя України. Важливим для мене особисто і, думаю, для суспільства було опублікування дослідження про «касетний скандал», який, на жаль, триває й досі, оскільки головному його «герою» й досі вдається уникати відповідальності.
Читайте також:
Володимир ВАСИЛЕНКО: «Україна має пред’явити в Гаагу консолідовані претензії, що вона потерпає від російської агресії»
Володимир ВАСИЛЕНКО: «Лише членство України в НАТО приведе до нормалізації українсько-російських відносин»