Сергій Терьохін: "Леонід Кучма перейшов межу"

Після обнародування проектів українсько-російських угод народний депутат Сергій Терьохін став одним із найпопулярніших політиків. Його особі присвятив частину своєї прес-конференції Президент. Кор. "Дня" В'ячеслав ЯКУБЕНКО попросив депутата відповісти на низку запитань:

- Пане Сергію, чи відчули Ви якийсь тиск із боку влади після того, як оприлюднили додатки до російсько-українського договору про економічну співпрацю?

- Особисто на мене тиску не було (та і не вийшло б у них мене залякати). Але багато моїх джерел інформації піддалися дуже ретельним перевіркам. Влада шукає, де ж Терьохін отримав документи. Я можу сказати, що в мене добрі друзі в Російській Федерації. Дивно, що український Президент ховає такі важливі документи від українського народу, й люди про це дізнаються з російських джерел.

- Чи можна відверто сказати, що Ваші джерела - це "Яблоко"?

- Скажімо, це по-реформістському налаштовані хлопці в уряді РФ.

- Наші урядовці мали причини приховувати зміст саме цих документів?

- Для нашої влади - це "нормальне ведення справи". А в демократичних країнах такі питання взагалі на референдум виносяться. Просто дух Шарикова в нашому політичному бомонді дуже сильний.

- Чому, на Вашу думку, це питання не підняли націоналісти чи національно-демократичні сили?

- Я зробив економічний аналіз. Може, вони просто не знали, як це зробити. І багато національно-демократичних сил під дахом Президента. Вони не схотіли загострювати ситуацію перед виборами.

- На нещодавній прес-конференції Леонід Кучма дуже обурювався Вами. І навіть заявив, що Ви "в очі не бачили документа"...

- Є ж якась межа у висловлюваннях і моральності будь-якого можновладця. І коли Леонід Кучма заявляє про мій цинізм, бо я не бачив документів... Але ж на нашій прес-конференції всі журналісти отримали парафовані обома сторонами проекти. Мені здається, циніком є ця людина, яка починає гратися у велику політику. Я не подаватиму на нього в суд за наклеп, хоча це був би цікавий прецедент. Не хочу таким чином піднімати його рейтинг.

- Ви тепер уважаєте Леоніда Кучму особистим ворогом?

- У мене немає особистих ворогів. Кожну людину оцінюю за її діями. Коли на початку 93-го року прем'єр Кучма, як мені здавалося, робив щось для реформування нашого суспільства, то я всіма силами підтримував його ініціативи. Але ця людина показала свою неспроможність керувати країною, спрямовувати уряд на послідовні прогресивні кроки. Він поганий Президент, але особистої ненависті до нього в мене немає.

- Чому тоді такий український Президент подобається російському президентові?

- Політики оцінюють один одного не через особисту приязнь. Мабуть, Леонід Кучма відповідає тим геополітичним ідеологемам, які є в російського Президента. Він податливий, ведений (якщо використовувати термінологію льотчиків).

- Чи можна якось врятувати ситуацію після підписання цих угод?

- По-перше, я дуже задоволений, що пан Кучма нарешті погодився їх опублікувати. Тоді подивимося, що робити. Можливо, треба буде подавати в Конституційний Суд, вдаватися до інших заходів.

Але договір - не головне. Найцікавіше подивитися на додатки, тобто конкретний зміст договору. Щоб не стало так, як із широкомасштабним договором із секретними додатками щодо розподілу Чорноморського флоту. Я гадаю, що додатки взагалі не змінені. Все так, як у розданих журналістам на моїй прес-конференції проектах. У договорі, я вже знаю, деякі формулювання трохи пом'якшили.

- Чи можлива ратифікація підписаного в Москві договору цим парламентом, наприклад, 24 березня?

- Навряд чи цей парламент ратифікує договір 24-го. По-перше мало буде депутатів. По-друге, дуже сумніваюся, що обізнані зі змістом договору депутати його ратифікують. Там є багато роботи для політологів, економістів. З точки зору економіки, для мене очевидно, що Україна поступається частиною власного суверенітету. Треба з'ясувати, чи це виправдано політично.

- Що дають нинішній владі такі поступки?

- Ви знаєте, що у влади нині достатньо низький рейтинг. Навіть за даними близьких до Президента соціологічних служб. Якби вибори відбулися сьогодні, то Леонід Кучма програв би. Тому політична і фінансова підтримка шукається не в українському суспільстві, а ззовні.

- Чи не завадить таке зближення з Москвою розвиткові економічних стосунків із Заходом?

- Ті країни, які справді хочуть бачити в Україні ринкові відносини, справедливі форми конкуренції, - проти таких ініціатив пана Кучми. Виникає питання, чому при імпорті Україною однакових товарів податок на додану вартість нараховується на польські чи німецькі товари, але не нараховується на російські. Чому до приватизації "перлин" української економіки росіяни мають привілейований доступ? Найбільший привілей при приватизації має бути наданий тому, хто заплатить більше грошей. Усіх турбує рівень справедливості при участі конкурентів на українському ринку. Я вже знаю реакцію і МВФ, і Світового банку. Можливі досить різки заходи.

- Засоби масової інформації наводять Ваші слова, що із цим договором Україна втратить 500 мільйонів доларів.

- Це була помилка в газеті. Тільки за оцінками Чубайса, скасування нинішньої системи ПДВ між Росією та Україною завдало б Росії збитків на 1,2 мільярдів доларів щорічно. Тобто, на стільки зросли б доходи українського бюджету, якби наша позиція була б більш принциповою. А збитків на 500 млн. доларів - це від реалізації лише Ашгабатської угоди про виробничу кооперацію. Втрати від узгодження курсів валют неможливо оцінити.

- У чому ж логіка влади? Втрачаються гроші, що могли б надійти до бюджету і які пішли б на виплату зарплат і пенсій, щоб підняти рейтинг влади.

- Є один логічний трюк. Пам'ятаєте, свого часу багато підприємств просили собі пільги, щоб, мовляв, згодом з'явилося більше обігових коштів, а відтак, і податків? Це схоластика. Приблизно те саме тепер говорить уряд: давайте позбудемося трошки нашого суверенітету, знімемо тарифні обмеження, дамо росіянам привілеї у приватизації - буде більше грошей, більше робочих місць. Але ж об'єктивно - конкуренція різних країн, а не монополізм росіян призведуть до більшої ефективності, більшої кількості робочих місць.