Партія Туска відмовилася від терміна «геноцид»

Комісія сейму (нижня палата парламенту Польщі) розглянула позавчора шість проектів резолюції щодо 70-х роковин Волинської трагедії. Тільки в одному проекті — від правлячої партії — немає слова «геноцид». Про це повідомляє tvn24. Зокрема терміну «геноцид» немає в проекті резолюції, підготовленому депутатами урядової партії «Громадянська платформа». У всіх інших проектах — зокрема й у союзника ГП по урядовій коаліції, Польської селянської партії, цей термін присутній.

Комісія вирішила працювати над остаточним виробленням резолюції далі, взявши до уваги всі проекти. «Нам не ухилитися від факту, що резолюція cейму — це фактор політичний, навіть якщо стосується історії», — пояснив депутат від ГП Роберт Тишкєвіч, який відрадив свою партію вживати термін «геноцид». — І так його сприйматимуть наші українські партнери».

За словами Тишкєвіча, в проекті резолюції від «Громадянської платформи» йдеться про «злочин», оскільки використання терміну «геноцид» буде сприйняте українською стороною як украй суперечливе. Депутат додав, що позиція ГП щодо тексту резолюції пов’язана зокрема зі запланованим на листопад самітом Східного партнерства у Вільнюсі, де «вирішуватиметься європейський вибір України».

Нагадаймо, що в квітні 2013 року в сеймі Польщі було зареєстровано проект резолюції про визнання ОУН, УПА та дивізію «Галичина» злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних кресів у 1939 — 1947 рр.»

«День» уже писав на цю тему (див. матеріал «Цінуймо атмосферу примирення», №77 за 26 квітня 2013 року) й зазначав, що така резолюція є шкідливою для розвитку відносин між країнами, яким вдалося досягти примирення. Цю думку поділяє немало депутатів у польському парламенті. Зокрема в інтерв’ю газеті депутат сейму та активіст Об’єднання українців у Польщі Мирон Сич зазначив: «Внесений Селянською партією проект — надто радикальний, і в такій формі його буде важко ухвалити. І було б найкращим варіантом, якби вдалося прийняти якусь спільну декларацію через дві палати парламенту, яка б зближала наші народи, а не віддаляла. Було б погано, якби після 70 років ми ухвалювали заяви, які ще більше віддаляють наші народи й держави, ніж зближають».

«ВАРШАВА ПОЧИНАЄ   НАДУЖИВАТИ ТЕМОЮ ВОЛИНІ Й РУЙНУВАТИ ТЕ, ЩО БУЛО НАПРАЦЬОВАНО ЗА ЦІ РОКИ»

Мирослав МАРИНОВИЧ, публіцист, релігієзнавець, віце-ректор Українського Католицького Університету, колишній політв’язень:

— Те, що відбувається цього року в Польщі, — ефект «стиснутої пружини», яка тепер випрямляється. Із різних причин голос кресовяків, яких вигнали з Волині, дуже довго не міг звучати у Польщі. У радянський, комуністичний час — з однієї причини. Потім у 1990-х роках — тому, що Польща дбала про свій східний кордон і хотіла увійти до великої Європи; вона хотіла миру та спокою. Крім того, поляки дуже розраховували на те, що Україна виразно заявить про свої європейські прагнення. Натомість сьогодні ситуація інша. Польща відчувається вже набагато безпечною, будучи й у НАТО, й у ЄС. Партнерство жертв комуністичного режиму потроху починає забуватися. По-друге, Україна не виправдала сподівань Європи, зокрема Польщі, яка втомилася від того, щоб відстоювати інтереси України часом більше, ніж вона сама. У Польщі настала своєрідна реакція — якщо так, то потрібно домагатися визнання Україною своїх злочинів. Для мене очевидно, що Польща цього року переметнулася в інший бік. Варшава починає надуживати темою Волині руйнувати те, що було напрацьовано за ці роки. Нам потрібно зберігати спокій і дбати про майбутнє. Ця хвиля, яка сьогодні є в Польщі, неминуче схлине. У нас є добрі партнери в Польщі, ми й надалі намагатимемося з ними співпрацювати.

Намагання розібратися з історією не повинне заважати відносинам, бо це — право народу розібратися зі своєю історією. Так, як ми зараз можемо не розуміти поляків у їхньому процесі розбирання з історією, так і вони не зрозуміли, коли в нас зазвучала тема Бандери. Для поляків це була абсолютно очевидна антипольська акція. «Як ви можете возвеличувати ім’я Бандери, адже це — злочинець, який діяв з виразними антипольськими акціями?». Звісно, такі голоси звучать як з українського, так і польського боку, — проте, що ви, мовляв, неправильно розбираєтеся з історією. Але це — право народу, тому я й кажу про порозуміння.

Підготував Ігор САМОКИШ, «День»