Головна хвороба парламенту —не «синдром спікера», а відсутність більшості
Наталія ВІТРЕНКО, фракція ПСПУ:
— Ситуація ускладнюється через непорядність лідерів фракцій, а узгоджувальна рада фракцій узагалі не працює. Із кризи треба виходити тільки шляхом компромісу, але Мороз, Симоненко та Лазаренко — це люди, з якими не може бути домовленості. Компроміси мають будуватися на основі висунення по одній фігурі від кожного із блоків з одночасним називанням заступників. Може, виборці прокинуться, прийдуть до парламенту, заблокують дороги і зажадають виходу з парламентської кризи. Внутрішньопарламентські чинники не можуть уплинути на цей процес.
Віктор ОМЕЛИЧ, «Громада»:
— Одна з головних обставин — загальна втома, яка нагромадилася у правої і лівої сторони. Сьогодні набагато актуальніше питання формування більшості, а не обрання спікера. Єдиний шлях — визначитися чітко, хто і з ким, і сформувати парламентську більшість. Що стосується зовнішніх чинників, то в повітрі вже витала ідея референдуму, конституційних змін.
Олександр МОРОЗ, «Лівий центр»:
— Чесно кажучи, я не хочу розглядати жодні зовнішні чинники впливу. Може бути тільки один вплив: усвідомлення депутатами своєї відповідальності за долю парламенту і держави. Це і суб’єктивна, і об’єктивна обставина, і на неї потрібно розраховувати. Усе інше — від лукавого.
Володимир ФІЛЕНКО, фракція НДП:
— Проблеми обрання спікера немає, є проблема парламентської більшості. Якщо буде розкол у правому таборі, збільшаться можливості лівого блоку, і навпаки. Я вважаю, що правих у парламенті більше ніж 60%, і правильна права більшість. А стимулювати активність цієї більшості могли б відповіді на низку питань, яких, я не знаю.
Коли верстався номер
Учора Президент Кучма заявив, що коли в парламенті буде сформована більшість, здатна взяти на себе відповідальність за ситуацію в країні, він готовий до серйозних змін в українському уряді, повідомляє Інтерфакс.