Заповідна частинка Древлянського краю

Науковці пропонують надати заповіднику статус біосферного

На території Житомирщини наразі є два природні заповідники — Поліський та Древлянський. Древлянський — унікальний тим, що господарювання на його території, яка активно використовувалася в минулому, радіаційне забруднення зробило неможливим.

Ця природоохоронна територія розташована в межах Народицького району, вздовж річки Уж та її правих приток — Лозниця, Ослів і Звіздаль. Вона охоплює значні площі лісів, забруднених радіонуклідами, тобто зони безумовного відселення, розділені невеликими масивами колишніх сільськогосподарських угідь.

МІСЦЕ ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДИ

Древлянський заповідник створений наприкінці 2009 року для збереження типових та унікальних лісових і водно-болотних природних комплексів Українського Полісся, забезпечення підтримки й підвищення бар’єрної функції Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного відселення, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітацій територій, забруднених радіонуклідами, — розповів Василь МАРТИНЕНКО, старший науковий співробітник природного заповідника «Древлянський».

Те, що заповідник розташований на радіоактивно забрудненій території, дає змогу відстежити, яким чином природа відновлюється після зняття з неї антропогенного навантаження.

Древлянський заповідник — це тисячі гектарів лісів, де переважають сосна, дуб, вільха, граб, осика, ясен, береза. Це понад п’ятсот видів фауни і майже тисяча видів флори. Територія заповідника — середовище існування одного із найбільших ссавців України — європейського лося, а також рисі, вовка, найвищого птаха України — сірого журавля, єдиного прісноводного виду черепах на території України — болотної черепахи.

Півсотні видів тварин і стільки ж видів рослин, які можна побачити на території заповідника, занесені до Червоної книги України. Чимало видів, як-от біле латаття і жовті глечики, плаваюча сальвінія і водяний горіх, що роблять територію особливо привабливою, рідкісні й занесені до «Зеленої книги України».

Долина річки Уж — важлива територія для птахів. Вона має особливе значення для збереження популяції багатьох видів на національному і континентальному рівнях. Заплави поліських річок — важливе місце перепочинку водоплавних птахів, які мігрують через Полісся навесні й восени.

Місцева флора і фауна поступово відновлюються після значного антропогенного впливу. Це вкупі з багатством і різноманіттям природних умов визначає й біологічне та ландшафтне різноманіття місцевості.

На жаль, велика пожежа минулого року, що почалася тут і перекинулася далі, в межі Чорнобильської зони відчуження, значно понівечила старий сосновий ліс, частина дерев у якому вже не відновиться.

РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПОВІДНИКА ТРИВАЄ

На території заповідника увесь цей час не припиняють наукові дослідження, зокрема, й за міжнародним проєктом «Полісся — дика природа без кордонів». Завданням проєкту, який в Україні координує Українське товариство охорони птахів, є збереження дикої природи Полісся. Для досліджень і збору інформації надзвичайно важливими є відомості не лише про видовий склад та чисельність тварин, а й про місця, де вони розмножуються, коридори переміщень, — розповідає Василь Мартиненко.

2019 року на території заповідника розпочалися роботи з запису звуку акустичним ресивером. Це, зокрема, дало можливість визначити, що у «Древлянському» з’явилися п’ять нових видів кажанів.

Цьогоріч у заповіднику встановлені фотопастки, за допомогою яких можна моніторити тваринний світ і дізнатися чимало нового й цікавого про звірів, які тут водяться.

Такі дослідження дають можливість отримати відомості про різні види тварин — і птахів, і ссавців у природному середовищі їхнього існування, за винятком впливу дослідника, — розповідає регіональний координатор, кандидат біологічних наук Тетяна КУЗЬМЕНКО. — Використовуючи фотопристрої, ми з’ясовуємо видовий склад тварин, які трапляються на території, їхню відносну чисельність, особливості поведінки. Тож дослідники вже не мусять витрачати багато часу, розшукуючи сліди звірів і птахів.

Фотопастка фіксує інформацію про тварин, які потрапили в об’єктив, — все одно, що науковець, який би весь час перебував там, але при цьому вона не лякає тварин і дає можливість зареєструвати природну поведінку. Це інструмент, завдяки якому маємо можливість краще розуміти й відстежувати чисельність, динаміку поширення певної популяції тварин у регіоні.

А ще це такі щирі та кумеднi фото найдопитливіших мешканців Древлянського краю!

НАДАТИ СТАТУС БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

Дослідники пропонують надати «Древлянському», який нині є природним заповідником, статус біосферного заповідника і вважають, що для цього є всі підстави.

Біосферні заповідники — це природоохоронні й науково-дослідні установи уже не загальнодержавного, а міжнародного значення. Їхнє завдання — збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення змін, які відбуваються в довкіллі під дією антропогенних факторів і за їх відсутності.

Чи можна відвідувати біосферний заповідник? Зазвичай, лише з представниками заповідника визначеними маршрутами переміщення, адже територія заповідника цікава також пам’ятками культурно-історичної спадщини.

Серед лісу, на перехресті доріг, які ведуть до сіл Базар і Звіздаль, міститься пам’ятний знак жертвам Базарської трагедії, встановлений на знак вшанування пам’яті 359 розстріляних 21 листопада 1921 року вояків УНР — учасників Другого зимового походу в складі Волинської групи.

В урочищі «Дьохтярка», що в селі Лозниця, ростуть чотири 25-метрові дуби, яким, за словами працівників заповідника, понад 500 років. У селі Любарка є церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована 1874 року й відреставрована 2016-го, а в селі Великі Кліщі розташована 200-літня церква Архистратига Михаїла.