Світ Любові Панченко

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського  спільно з  Музеєм Шестидесятництва дарують зустріч із художницею, яку можна поставити в один  ряд із геніальними Марією Приймаченко та Ганною Собачко.  Подібні  експозиції — розсип золотий,  рідкісний шанс подивитися на творчу спадщину сильної особистості, яка присвятила все своє життя народному мистецтву.

Експозиція  «Свiте мій!» —  це  дві зали акварелей і декоративних розписів лауреата премії імені Василя Стуса,  члена  Союзу українок, обдарованої української  художниці Любові Панченко. Мисткиня належить до покоління шестидесятників,  які відстоювали в застійний радянський період інтереси національного мистецтва та культури. Серед її друзів і колег —  Людмила Семикіна, Галина Севрук, Євген Сверстюк,  Алла Горська та Віктор Зарецький, Надія Світлична, Микола Плахотнюк. На жаль, Любов Михайлівна, відзначивши свій 70-річний ювілей персональною виставкою, зараз дуже рідко  приїжджає до Києва, а її  роботи — нечасті гості на гамірливих столичних вернісажах. Саме тому нинішня експозиція унікальна й  обов’язково приверне увагу поціновувачів національного народного  мистецтва.

«Свiте мій!»  —  це безмежний всесвіт! Особливий  простір, відкритий  не для  поверхневої  і побіжної уваги, а  для тих, хто по-справжньому любить українські пісні та народні прислів’я,  яскраві візерунки вишиванок  і  традиційні розписи.

У двох невеликих залах затишного особняка Грушевського «світиться» внутрішнім сяянням декоративна гуаш із чарівною жар-птицею та  розкішними кольорами, веселим  поросям і кумедним котиком, оформлені у  візерунок ритмічного  орнаменту. Наївний  і чистий світ усного фольклору та народного  розпису,  виявляють  усю  глибину внутрішнього зв’язку художниці із споконвічно українськими мотивами. Навіть реалістичні пейзажі Карпат, написані Любов’ю Панченко у стилі реалізму,  продовжують співати  мелодію  її душі: казкові  образи гір  і  корчуватих дерев готові розповісти свою історію кожному, хто  вміє слухати тихий голос природи.

Любов  Панченко народилася  1938 року в  селі Яблунька під Києвом. Після закінчення  відділення  вишивання в  училищі ужиткового мистецтва  працювала в кравецькій майстерні. Ровесники  Люби  стверджують, що  вона з юності була сповнена найсміливішими та найяскравішими ідеями: опанувала техніку лінору,  із захопленням  писала акварелі,  багато  вишивала. Після закінчення вечірнього відділення  факультету графіки Українського поліграфічного інституту імені І.Федорова    працювала художником-модельєром у проектно-конструкторському технологічному інституті та в Республіканському будинку моделей.

Головний напрям творчої лінії Любові Панченко — гаряча і щира  захопленість народним мистецтвом у поєднанні з  вірністю своїм уподобанням. Навіть не дивлячись на заборони «зверху», вона не «перевиховалася», не змінила  напрямок своєї діяльності, а ще глибше занурилася в нього.

У бурхливі  шістдесяті роки мисткиня з ентузіазмом  відвідувала Клуб творчої молоді  «Сучасник»,  була  членом його літературної секції «Брама».

Увесь свій вільний час  Люба усвідомлено перетворила на працю: вишивала навіть в електричці, коли їздила з Києва до свого будиночка в Бучі Лісовій. Її вишиванки з гордістю носили  українські інтелігенти!  Майстриня  із  «золотими руками», Люба  вміла зробити  шедевр навіть із  найнепривабливіших  залишків матеріалу — наприклад,  вона створила  понад сорок унікальних  колажів, використовуючи  непоказну  пальтову тканину.

Сьогодні твори майстрині можна побачити лише у приватних колекціях її друзів і побратимів по мистецтву, а також у фондах Музею Шестидесятництва. Вражений персональною виставкою на честь 70-річчя Любові Панченко, відомий письменник-шестидесятник Євген Сверстюк дуже точно охарактеризував  суть  її творчості: «Вона живе у своєму світі, вона відкриває нам цей світ». Ця скромна й обдарована жінка не лише не зігнулася під тягарем різних життєвих негараздів, але і зберегла для нас свій чистий і  дивовижно яскравий світ. Навіть назви серій її декоративних розписів глибоко поетичні: глядач здогадується, що тут не просто  Україна, але й ще один особливий простір  —  Країна Щастя і Мрії.

Виставка експонуватиметься  до 16 липня в музеї Грушевського.

Фоторепродукції картин надано Музеєм Шестидесятництва