«Зворотний відлік»

Як посварилися піарники президента та журналісти Суспільного

Протистояння «Офіс президента — Суспільний мовник» знов закаламутило і без того непрозорі води українського «медіа-виру». Журналісти із досвідом згадали цензуру та темники часів Януковича, ба навіть Кучми. В той же час їх колеги з протилежного табору вказували на необхідність дотримання журналістських стандартів.

Не виключено, що конфлікт може стати ще більш гучним і мати далекосяжні наслідки...

ЛЕРОС І БАЛАНС

Почати свій коментар до останніх подій в медіасфері країни хочеться із короткого нагадування основних тез опонентів.

Отже. На початку цього тижня в токшоу Суспільного мовника «Зворотний відлік», що виходить на телеканалі «UA: Перший», ведучі Мирослава Барчук та Павло Казарін обговорили з гостями урядовий проект Державного бюджету на 2022 рік та закон про деолігархізацію.

В студії були присутні:

• Ярослав Железняк, народний депутат України, голова фракції «Голос»;

• Володимир В’ятрович, народний депутат України, фракція «Європейська солідарність»;

• Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи»;

• Володимир Арешонков, народний депутат України, депутатська група «Довіра»;

• Гео Лерос, народний депутат України, позафракційний;

• Сергій Щербина, головний редактор інтернет-порталу «РБК-Україна».

 

«Уважний глядач очевидно помітить, що в нас в студії немає представників монобільшості», — звернулася до глядачів на початку програми ведуча Мирослава Барчук. «Ми пробували кілька днів запросити депутатів від «Слуги народу». Це було безрезультатно, оскільки прес-служба фракції, а також народні депутати виставили умову, щоб не було на ефірі Гео Лероса, якого ми вже до того запросили. Тому так само як і минулого понеділка ми повторюємо, що будь-які ультиматуми чи вимоги до нашої редакції ми сприймаємо як тиск на редакцію. І шкодуємо, що представники влади сьогодні не будуть на нашому ефірі», — зазначила вона у перші хвилини ефіру.

«Нам прикро, що не буде фактично звучати позиція влади, тому що влада би має аргументи і мала б вам опанувати», — підкреслила Мирослава, звертаючись до депутата Лероса.

Подальша передача, як і варто було очікувати, в основному була побудована на критиці дії монобільшості та Офісу президента, в першу чергу, із бюджетних питань.

18 жовтня, у блозі на своєму YouTube-каналі, екс-депутат парламенту, колись провідний журналіст «Української правди» Сергій Лещенко звинуватив токшоу «Зворотний відлік» в заангажованості. Звинувачення базувалися на тому, що у студії програми не було представників президентської партії «Слуга народу» чи влади.

«Абсолютно заангажоване, по-перше. Мова не йде про жоден баланс думок, у студії не було жодного представника тієї сили, на адресу якої були всі претензії. Не було ні представника влади, ні «Слуг народу», нікого не було. Зате хто був у студії: був журналіст Щебрина, це нормально, журналісти можуть ходити без будь-яких квот, це завжди без питань, Гео Лерос є, я не знаю, кого він представляє, який він представляє електорат, які представляє політичні цінності, смисли, кого він репрезентує або що він транслює. Він поводився в ефірі, ніби хоче, щоб був якийсь срач, лексика срача, а срача немає, тому що немає самої дискусії. Людина, яку викрутили в отриманні грошей за політичні замовлення. Він був ключовим гостем. Він типу позафракційний. Був Ярослав Железняк, типу від фракції «Голос». В’ятрович від «Європейської солідарності». Олексій Гарань — політолог, він достатньо категоричний, у Порошенківській позиції. Навіть по аудіо не було нікого. Не знаю, чи запрошували їх. Якби я був «Cлугою народу», спікером фракції, якби мені сказали, яких гостей запросили, я би сказав, що не бачу сенсу йти на програму і копирсатися у відходах. «Кого представляє Гео Лерос? Якщо ви мене запрошуєте, щоб я був стінкою для відбивання м’яча, щоб на моєму фоні піаритися, я на це не піду»», — сказав він (розшифровка видання ДМ Суспільного).

ПЕРШІ ДЗВІНОЧКИ

19 жовтня Мирослава Барчук заявила про тиск із боку президентської команди.

«По-перше, офіс президента давно і жорстко контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції «Слуга народу». Кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М.Подоляка в ОП.  Це не новина. Хоча у мене все більше питань щодо суб’єктності народних депутатів, їхньої особистої позиції і гідності та й врешті принципу парламентаризму.

По-друге, останнім  часом ОП висуває нашій редакції умови і ставить ультиматуми щодо присутності «слуг народу» на ефірах.

Наприклад, минулого понеділка був ультиматум №1: на тему енергетичної безпеки в ефірі «Зворотного відліку» будуть присутні або двоє «слуг» (обидва не експертні) або жодного.  Ми вирішили ультиматумів не приймати і запросили Людмилу Буймістер, яка вже не підкорялася вказівкам ОП.

В останній понеділок з’явився  ультиматум №2: «слуги» (двоє)  прийдуть на ефір лише за умови, якщо редакція відмовить раніше запрошеному Гео Леросу. Звичайно, ми сприйняли це як тиск. Ми відмовились виконувати ультиматум, представники монобільшості не прийшли. Сьогодні зранку отримали від людей Єрмака звинувачення, що у нас на ефірі не було представників монобільшості і що це «недотримання журналістських стандартів». Але я тут не про підлість.

Я про перші дзвіночки. Зокрема про загрозу для свободи слова і незалежної журналістики загалом.

Мені здається, нам не варто пропускати оцих сигналів, пробних кульок, які кидає нам влада.

Я в професії давно, чудово пригадую, як все починалось у 2010, коли спочатку Ганна Герман визначала гостей на каналах, потім ведучих цих каналів, потім просто забирали ліцензії в опозиційних телеканалів, а потім сталася катастрофа. 

Тому я закликаю колег не піддаватись тиску і вголос говорити про випадки тиску і шантажу. Також закликаю народних депутатів від «Слуги народу» не брати участі у цьому шантажі (підозрюю він стосується і вас теж), приходити на ефіри, представляти свою позицію і цим захищати парламентську демократію в країні, бо авторитаризм є загрозою для всіх, включно з вами», — написала Мирослава Барчук у Фейсбуці.

Співведучий Мирослави Барчук Павло Казарін також написав допис на цю тему. «Сергій [Лещенко] записав відео, в якому звинуватив «Зворотний вiдлiк» в тому, що ми не покликали на ефір представників монобольшінства. Сергій збрехав. Ми звали «слуг», але вони стали нав’язувати нам свій «стоп-лист». Ми визнали це тиском на редакцію, відмовилися грати за такими правилами і сказали про це на самому початку програми».

Звертаючись до Лещенко, Казарин зазначив: «Ви сказали, що нашу програму фінансують платники податків. Тільки забули згадати, що це американські платники податків, тому що програма грантова».

В ПОШУКАХ НЕЗААНГАЖОВАНОСТІ

Радник голови Офісу президента України Володимира Зеленського Михайло Подоляк, в свою чергу, у коментарі «Детектору медіа» наголосив, що некоректно говорити про особливе ставлення представників влади до Суспільного мовника і справа в незбалансованості та упередженості токшоу «Зворотний відлік».

Подоляк зізнався, що дуже дивно було побачити емоційний коментар однієї з ведучих Суспільного (маючи на увазі, очевидно, Мирославу Барчук), враховуючи те, що представники влади регулярно з’являються в програмах Суспільного. Він навів приклад, що вчора, 19 жовтня, бачив, як в ефір Суспільного включалась прямо із зали засідань Верховної Ради народна депутатка з фракції «Слуга народу», щоб дискутувати з представником «Європейської солідарності». «Говорити про якесь особливе ставлення представників влади до Суспільного мовника точно некоректно і необґрунтовано», — наголосив радник голови Офісу президента.

«Суспільство хоче отримати від медіа незаангажовану модерацію в ефірах, коли всі сторони діалогу мають рівні можливості, а журналісти не зловживають своїми політичними позиціями. Тому для кожного відповідального учасника політичного процесу, який бере участь в тих чи інших медійних дискусіях, принципово важливі тільки свобода та збалансованість цих дискусій. Це ж природньо — щоб не було впливу на ефірний результат заангажованої позиції представників телеканалу та щоб особисті симпатії чи антипатії ведучих не створювали нерівних умов в ефірі. Стандарти Суспільного це і передбачають», — підкреслив Подоляк.

Він зазначив, якщо той чи інший представник влади бачить в ефірах того чи іншого проекту послідовну та вперту незбалансованість позицій, постійну та явну заангажованість ведучих і редакції, то можна зрозуміти вкрай невелике бажання людей йти в ефір саме цього проекту.

«У цьому немає і не може бути жодного підтексту, оскільки в інших ефірах Суспільного представники влади із задоволенням продовжують брати участь. Хоча і в цьому проекті були присутні у більшості ефірів представники монобільшості, в тому числі і голова партії «Слуга народу»», — додав він. 

Подоляк пояснив, що усе питання — лише у дотриманні принципів балансу думок, повноти подачі інформації, професійної відповідності експертів та неупередженості ведучих. «Якщо цих принципів в проекті не дотримуються, то гостям проекту незбалансованість та упередженість авторів проекту можуть просто вже набридати», —  сказав він.

За його словами, будь-яка ангажованість точно не сприяє бажанню ходити на ефіри. «Щодо того, які саме спікери бувають у тих чи інших ефірах, то для Офісу президента важливо, щоб будь-яке представництво влади в програмах телеканалів було просто змістовним. Тобто не ефір заради ефіру, а ефір заради роз’яснення тих чи інших ініціатив влади. Саме змістовність позиції — те, щодо чого депутати фракції чи інші представники широкої команди влади можуть отримати консультування в рамках цілком раціонального підходу до узгодженої єдиної інформаційної позиції», — підкреслив Радник голови Офісу президента.

ПАСТКИ ДЛЯ ВСІХ

Тобто, картина є абсолютно зрозумілою. Далі обидві сторони, скоріше за все, будуть наполягати на своєї правоті, просуваючи свою позицію на загал.

Втім, для кожної зі сторін є пастки, в які можуть легко потрапити представники обох «таборів», якщо вони продовжать безкомпромісно рухатися тільки вперед.

Є, зокрема, пастка для журналістської спільноти.

Я уважно подивилася той самий випуск «Зворотного відліку», але вже не як глядач чи журналіст, а як незаангажований, але професійний  піарник чи політтехнолог. І побачила не об’єктивне інформування, а емоційну та багато в чому суб’єктивну позицію. При чому грантові кошти в даному випадку це не виправдовують, ба більше — зазвичай грантодавці вимагають від медіапроектів ще більшої відстороненості, ніж звикли в наших журналістських колах.

Втім, це ще не все.

Справа в тому, що нинішній президент дуже медійний, дуже відомий і дуже популярний. Тому електорат в цієї суперечці може надати перевагу саме Володимиру Зеленському, а не журналістам, які є професійним та авторитетними, але мало відомими широкому загалу.

Однак я не думаю, що нинішня суперечка, в кінцевому підсумку, принесе дивіденди самому главі держави. Можливо, на Банковій думають, що вийдуть переможцями із протистояння із медійниками, «яких мало хто знає», але результатом може стати підвищення рейтингу журналістів, збільшення їхньої електоральної ваги.

Ще одне. «Суспільне» дуже підтримують наші західні партнери. І справа не тільки в грошах — команді мовника на Заході довіряють, готові дослухати до точки зору журналістів, які працюють в цьому медіа. Тобто окрім рейтингу в Україні, є ще є довіра Сполучених Штатів, Європи..., на яку Офісу президента теж треба було б зважати.

Але головна пастка для влади, для президентської команди, для самого Зеленського, полягає в тому, що жоден президент в Україні не зміг вийти переможцем з протистояння із відомими українськими журналістами. При чому — я скажу зараз абсолютно цинічну річ, але це об’єктивна реальність — тема цих дискусій та раціональні аргументи сторін не мають особливого значення. Чому так — можу пояснити, кому це цікаво, окремо, як консультант із комунікацій із багаторічним досвідом. Втім, наразі просто хотілось би звернути увагу ОП, що публічна суперечка із провідними журналістами — це гарантований «мінус» для глави держави. Такі в нас політичні традиції, які поки що нікому не вдалося «хакнути».