Журналістика воєнного часу

більше відповідальності й менше свободи слова

Роботу журналіста під час війни важко переоцінити. Саме журналісти можуть надавати розголосу тим чи іншим фактам воєнних злочинів та гуманітарних катастроф, привертаючи увагу міжнародної спільноти.

Про це 31 березня наголосили у спільній заяві Міністерства культури й інформаційної політики й оборони України.

Відомства також дали кілька порад щодо роботи журналістів під час війни.

За кілька днів до того, 24 березня, більш детально на цю тему висловилася заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Зазначимо, що ці правила мали б діяти в Україні вже вісім років, але їх почали формулювати та до них почали прислухатися лише зараз. Чому так? Бо гібридний конфлікт, який дехто з медіаспільноти не хотів помічати, перетворився на повномасштабну війну, і тепер навіть найбільш вперті «свідки журналістики поза політикою» (хоча слід казати «поза реальністю») та любителі маніпулювати «стандартами Бі-Бі-Сі» вже «перевзулися». Тут можна було порівняти позицію деяких представників української журналістської спільноти сьогодні і, наприклад, років 6 - 8 тому, але заради суспільної злагоди не будемо цього робити.

В узагальненому вигляді, покращеному та доповненому вигляді рекомендації щодо роботи медійників у воєнний час можна викласти в 10 пунктах.

Отже,

ПОРАДИ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ.

Україна, 31.03.2022.



1. Робота журналістів під час війни є важливою, необхідною та відповідальною.

2. Під час війни журналісти не можуть продовжувати працювати в такому самому режимі, в якому вони працювали в мирний час.

3. Деякі зі стандартів журналістики в умовах бойових дій є небезпечними для життя та здоров’я як самих журналістів, так і інших людей, а деякі можуть завдати шкоди державній безпеці.

4. Представлення «балансу думок», «іншої точки зору» під час захисту країни від військової агресії неможливе.

5. Журналісти та медіа мають нести відповідальність (моральну й не тільки) не тільки за достовірність інформації, що поширюється, а й за можливі наслідки її оприлюднення з точки зору безпеки.


6. Супротивник невпинно моніторить інформаційне поле. 80% розвідувальної інформації береться з відкритих джерел. Про це слід постійно пам’ятати й фільтрувати всю публічну інформацію й тим більше матеріали ЗМІ.

7. Гонитву за якомога швидким оприлюдненням інформації слід відкласти до мирного часу. Якщо є хоча б один шанс, що швидке поширення якоїсь новини може бути шкідливим з безпекової точки зору, треба відкладати оприлюднення такого матеріалу.

8. Головними джерелами інформації, яку можна й слід оприлюднювати без додаткової перевірки, на час війни стають органи влади, насамперед - Генеральний штаб Збройних сил та Міністерство оборони.

9. Журналістам та редакціям доведеться консультуватися з силовими структурами та займатися самоцензурою під час підготовки матеріалів.

10. Жоден сюжет чи стаття не варті життя його авторів

Журналіст зобов’язаний турбуватися про власну безпеку й про безпеку всіх членів своєї команди.

Цей пункт треба розглянути детальніше.

Важливо пам’ятати, що об’єктивна та твереза оцінка ризиків; ретельна підготовка з врахуванням всіх можливих загроз, набуття навичок з надання першої медичної допомоги, є не бажаними, а обов’язковими умовами для роботи журналістів та всіх учасників знімальних груп у зоні бойових дій.

Варто зазначити, що класичних тренінгів та порад з безпеки журналістської діяльності може бути недостатньо для того, щоб забезпечити прийнятний рівень безпеки під час нинішнього повномасштабного військового конфлікту в Україні.

Кажуть, що експерти з безпеки, з яким працювала одна українська журналістська організація, після 24 лютого зрозуміли, що всі існуючи протоколи безпеки для журналістів потребують перегляду. Бо жоден з попередніх театрів військових дій, в Іраку, Лівії, чи навіть Сирії, не є релевантним для того, щоб розробити цілком безпечний протокол того, як діяти на лінії фронту в найбільшій європейській країні, під час протистояння двох найбільших європейських армій (сьогодні, здається, ми все можемо так казати), які ведуть бойові дії, використовуючи всі типи озброєння.

На превеликий жаль, за даними Інституту масової інформації, з 24 лютого під час війни в Україні загинуло 5 журналістів, ще 9 зазнали поранень, 2 - зникли безвісти, 2 - перебувають у полоні.