МЕНЮ

У чому істина?

Ігор ЛОСЄВ
10 липня, 2020 - 14:03
Єдине, що на українському ТБ практично не обговорюється, це війна

В українських телеефірах обговорюють багато чого, зокрема, нескінченні політичні чвари, чергові маразми «зеленітів» — так звані зашквари, інтриги у верхах, нескінченні рейтинги всього і вся, плітки й чутки. Нещодавно з’явився новий предмет — пані Клітіна, колишня заступниця міністра інфраструктури, яка заявила про створення своєї партії «Україна проти корупції». Щоправда, лідерка партії постала перед публікою в досить відвертому вбранні, що одразу викликало непідробний інтерес експертів-чоловіків.

 Єдине, що на українському ТБ практично не обговорюється, це війна. Ніби ЇЇ і немає зовсім, та й російська загроза кудись зникла. Про війну всі забули? Але вона про себе нагадає. Жорстоко й безжально... Російське угруповання на кордонах України постійно зростає. Авторитетні західні експерти на кшталт колишнього командувача військ США в Європі генерала Ходжеса говорять про можливість великомасштабного російського нападу на Україну у вересні-жовтні поточного року. А в Києві — бенкет під час чуми. Скорочують збройні сили, деморалізують і демотивують армію, пацифістською пропагандою заколисують народ.

Росія ж оголосила мобілізацію, причому безстрокову, без вказівки періоду, коли вона завершиться. На кінець літа — початок осені РФ запланувала безпрецедентно великі військові навчання на кордоні з Україною. До речі, військові навчання — це найзручніший спосіб замаскувати початок збройної агресії.

У Путіна падає популярність у російських масах, і не тому, що він не догоджав їхнім «свинцевим інстинктам», навпаки, і Крим їм подарував і «бандерівців» бив на Донбасі. Але з кремлівським вождем сталося те, що неминуче відбувається з багатьма вождями, навіть обожненими своїми народами. Путін понад 20 років при владі. Набрид. Адже не дарма сказав Шарль де Голль: «У нашій справі головне — вчасно піти». Як Путіну повернути собі любов російських мас? Потрібна нова переможна війна. Бажано з невеликими втратами з боку Росії. Нинішня Україна якнайкраще підходить як об’єкт такої війни. Хаос в управлінні, туполобі й політично малограмотні депутати- «зеленіти», натовпи сумнівних особистостей на самому верху, екстравагантний і екзотичний Президент, який бажає зустрічей з Путіним, щоб «зазирнути йому в очі», в односторонньому порядку припиняє стріляти, який мріє стати на коліна перед диктатором країни-агресора «заради миру». Дрімуче невігластво в питаннях геополітики та національної безпеки... та не країну з таким керівництвом просто гріх не напасти! Гріх не скористатися унікально сприятливою можливістю... За попередні 5 років кров’ю і героїзмом українських військових, добровольців і волонтерів Україна на фронті заробила собі репутацію «міцного горішка», що й змусило Путіна відмовитися від походу на Київ і Львів. Усього за один рік при «зеленітах» цю репутацію «спустили в унітаз». Дивлячись на наше нинішнє керівництво, Путін цілком може утвердитися в думці, що окупація всієї України обійдеться йому не набагато дорожче, ніж окупація Криму 2014 року... Війна за такої політики «зеленітів» стає практично неминучою. Адже ще стародавні римляни говорили «хочеш миру — готуйся до війни». Люди, які обрали цю владу 2019 року, думали, що готують собі мир.

Ну, не лише вони такі наївні. Містер Чемберлен, повернувшись до Лондона після здачі Гітлеру Чехословаччини в Мюнхені, заявив: «Я привіз вам мир!» А через кілька місяців почалася найбільша й найкривавіша бійня в історії людства. Думаю, коли-небудь, якщо людство в найближчі роки уціліє, буде написана фундаментальна праця під назвою «Миротворці як палії війни».

Між іншим, «зеленіти» носяться як «дурень з писаною торбою» з місцевими виборами в жовтні. Але як сказав російський адвокат і опозиціонер Марк Фейгін: «...Якщо на місцевих виборах на півдні й сході переможе Шарій (про нього Фейгін висловився однозначно: «Це пряма агентура Кремля на зарплаті»), то Росія почне активні бойові дії проти України. На думку московського адвоката, Зеленський не повинен плекати ілюзій про ставлення до нього в Росії, в Кремлі його вважають коміком і нічого більше. Такий Президент, як Зеленський, спокушає Росію на подальшу анексію України.

Що стосується Шарія: чому в Україні відкрито діють антиукраїнські сили і їх ніхто не переслідує? Питання з Шарієм і йому подібними давно можна було закрити. Невже не зрозуміло, що люди Шарія — це російський бойовий політичний загін, що діє всередині нашої країни?

Що стосується Путіна. Зрозуміло, що він постійно думає про те, як знищити нашу державу. А про що думає пан Зеленський? Судячи з усього, йому ніколи займатися зміцненням обороноздатності України, ніколи займатися боротьбою з пандемією, з корупцією, з тотальним злодійством у країні, зате знаходиться час «виховувати» водіїв-далекобійників, яких Президент публічно назвав «засранцями». Ну, якщо водії-далекобійники «засранці», то це ще не так страшно. А от якщо... Однак є й дещо приємне й повчальне. З Латвії прийшла звістка, що там закрили сім російських пропагандистських телеканалів. Хоча Росія проти Латвії поки не воює. Вона вже кілька років воює проти України...

Уся наша влада через відсутність політичної волі нічого не може зробити проти цих телевізійно-пропагандистських військ Путіна на нашій території. Вони ж керують мізками мільйонів українців, і в цій інформаційній війні ми зазнаємо поразки за поразкою. А ось маленька Латвія змогла завдати удару на випередження по російських інформаційних диверсантах... На каналі «Прямий» заступник головного редактора кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв втішив, мовляв, якщо відбудеться широкомасштабне вторгнення РФ, то Президент Зеленський оголосить воєнний стан і все почне робити правильно. Я не поділяю оптимізму пана Муждабаєва, боюся, що у Президента спрацює звичний для нього рефлекс «ставання на коліна». Набагато цікавішим був його діалог на ATR по скайпу з авторитетним політологом-емігрантом Андрієм Піонтковський. На думку пана Піонтковського, що перебуває вже тривалий час в Америці: «...У Москві не розуміють, що зараз відбувається в США. А там відбувається консолідація вищого керівництва на антитрампівській і антипутінській основі. Політична доля Трампа практично вирішена. Республіканська партія шукає нового лідера й усіляко намагається продемонструвати свою антипутінську позицію. Тепер Україна може отримати від США більше, ніж зазвичай. Потрібна лише політична воля українського керівництва. США не можуть бути більш проукраїнськими, ніж українська влада».

Піонтковський прокоментував статтю Путіна про Другу світову війну, в якій диктатор заперечував радянську окупацію Прибалтики, заявляючи, що Прибалтика «добровільно інкорпорована до складу СРСР волею своїх тодішніх керівників». Тепер, стверджує Піонтковський, Путін хоче зробити такий самий фокус з Україною зусиллями Зеленського, Єрмака та Коломойського...