Суди, «розбірки», інформвійна та гроші

Плюси і мінуси медіароку-2021

Підсумки 2021 року для українських медіа та журналістики є і сумними, і радісними одночасно. Головний позитив в тому, що життя в медіасередовищі кипить, є зміни та рух, а головний негатив в тому, що не зняті із порядку денного проблемні теми, які заважають як розвитку вільної, впливової журналістики в Україні, так захисту України від російської гібридної агресії.

Отже, назвемо деякі плюси і мінуси медіароку-2021?

НЕГАТИВ ПРАВОВИЙ ДОВГОБУД

Справу про вбивство одного з керівників інтернет-видання «Українська правда» Павла Шеремета намагаються «поховати» в судах.

Нагадаємо, що російсько-білорусько-український журналіст загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва після вибуху його автомобіля. У 2017 році слідчі назвали основною версією професійну діяльність Шеремета як журналіста. У 2019 році була висунута нова версія — дестабілізація ситуації в державі шляхом убивства відомої особи.

Після того, як обвинувачених в нападі — а це співак та ветеран Андрій Антоненко Riffmaster, дитячий лікар, волонтер Юлія Кузьменко та медсестра Яна Дугарь — випустили з в’язниці, тема перестала бути топової в медіа, і поступово перетворюється на «правовий довгобуд».

Справа про вбивство Шеремета перебуває в суді з вересня 2020 року, але наразі все ще йдеться про початок процесу.

Як відомо, і Антоненко, і Кузьменко, і Дугарь категорично заперечують причетність до напад на журналіста, і переконливих доказів у обвинувачення проти них немає, хоча два роки тому керівники правоохоронних органів казали нам геть протилежне. Потрапивши в «капкан» непідкріплених фактами публічних заяв високопосадовців, нині система правосуддя явно забуксувала. Просто класичний приклад «покарати не можна виправдати».

22 грудня ц.р. Яна Дугарь прямо заявила про затягування судового процесу. «На стадії долучення доказів прокурора — це письмові докази, аудіо, відео, речові, було й виїзне засідання, — суди проводились регулярно. Як тільки закінчив прокурор і почалася стадія долучення доказів стороною захисту, суди не просто почали переносити, а відміняти з різних причин», — сказала вона в коментарі Радіо Свобода.

В залежності від подальшого розгляду справа фігурантка справи прогнозує термін винесення рішення або через півроку, або через десятки років.

У той же час мати Павла Шеремета, Людмила Станіславівна, у коментарі прес-службі Національної спілки журналістів України розповіла, що вже й не сподівається на справедливе розслідування всіх обставин загибелі сина. «Вже скільки часу пройшло! Павлові виповнилося б 50 років. Я взагалі не розраховую на швидкий результат у розслідуванні. Дай Бог мені дожити до того часу, щоб хоч що-небудь дізнатися. Пройшло п’ять років, і за цей час можна було щось, та й зробити. Але якщо з самого початку не зробили — то далі й поготів», — підсумувала жінка.

«БАНДИТСЬКИЙ ПІАР»

Неприємний сюрприз 2021 року — в комунікаційну сферу, або, як то кажуть, в «піар», повернулися «лихі 90-ті».

Як відомо, 4 жовтня журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» повідомили про напад на знімальну групу у державному «Укрексімбанку». Інцидент з кореспондентом та оператором спільного проекту «Радіо Свобода», що виходить на телеканалі UA:Перший, стався під час інтерв’ю із головою правління банку Євгеном Мецгером, безпосередньо в його кабінеті. У телевізійників силою на деякий час відібрали техніку та намагалися видалити відзняте відео.

Журналісти потім розповіли, що під час інтерв’ю з головою правління «Укрексімбанку» журналіст «Схем» запитав його про великий валютний кредит під заставу проблемного активу, який банк видав бізнесмену, чия компанія сплачує податки на окупованій частині Донбасу. Мецгеру нібито не сподобалося запитання і він наказав охороні «забрати камери» в журналістів та «дістати з них касети». Після чого співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем», відібрали у нього камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео.

Після розголосу скандальних подій в державному банку Євген Мецгер залишив посаду керівника фінансової установи.

Поведінку колишнього голови правління «Укрексімбанку» та його прессекретаря кваліфікують за статтею 171 Кримінального кодексу («Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища»). Але обвинувачені у нападі на журналістів «Схем» ексголова правління «Укрексімбанку» Євген Мецгер, ексдиректор департаменту інформаційної політики банку, колишній директор департаменту банківської безпеки установи та начальник управління внутрішньої безпеки «Укрексімбанку» своєї провини не визнають.

Побачимо, чим і коли завершиться цей судовий процес.

Але є вирок, який можна винести вже зараз — це вирок рівню комунікацій в Україні. Напад на журналістів в державному банку показав всю глибину деградації вітчизняного «піару». Випадок із «банкіром-нападником» продемонстрував, що паблік рілейшнз-2021 «відкотився до практик 1990-х-початку 2000-х, коли жорсткі війни за економічні активи велися без будь-яких обмежень, правових чи моральних. Нині маємо спробу поновити саме ці «традиції».

Єдине, що може цьому завадити — це добровільна відмова журналістів та піарників від участі в подібного роду проектів, зазвичай дуже вигідних із фінансової точки зору. Тобто, іншими словами, нічого.

ПОЗИТИВ БЕЗ ТБ «КУМА ПУТІНА»

В лютому президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони і запровадив санкцій проти соратника Віктора Медведчука Тараса Козака та кількох юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK, власником яких за документами є Козак, але фактичним «хазяїном» цих медіа вважають «кума Путіна».

Йшлося про найпотужніший пул інформаційних каналів. У 2020-му році ZIK, 112 Україна та NewsOne обійняли в загальнонаціональному рейтингу другу, третю та четверту позиції відповідно. В той же час більше половини всієї цих трьох медіа.

Рішення української влади про блокування проросійських каналів треба в першу чергу розцінювати як важливий крок для захисту від російської гібридної агресії в інформаційній сфері. Навіть якщо президент та його команда таким чином вирішили поборотися із політичними опонентами (і не Медведчук тут головна ціль), це не применшує позитивний ефект від блокування мовлення пропутінських каналів в Україні.

ГРОШІ Є, І БУДУТЬ

В останні дні грудня у Всеукраїнській рекламній коаліції констатували: завершується не найгірший для рекламної спільноти рік.

За даними ВРК, ТБ-реклама зросла 12%, що більше прогнозованих показників.

Зростання в друкованих медіа склало скромних 9%, але із врахуванням того, що преса в глобальному масштабі переживає найважчий період в своєму житті, ця цифра є неабияким досягненням.

А ось реклама на радіо продемонструвала найбільші серед традиційних засобів масової інформації показники — плюс 19%, на регіональних станціях взагалі 23%! Тобто, очевидно, що це ЗМІ зберігає свою аудиторію і продовжує ефективним продавцем товарів та послуг.

Втім, найбільші показники все ж демонструє український Digital-сегмент — зростання реклами тут досягло 48%. Ця цифра враховує банерну рекламу, оголошення в соціальних мережах, відео, вкл. YouTube, платний пошук, т. зв. «інфлюенсер маркетинг» та ін.

Загалом рекламний медіа ринок України за підсумками 2021-го року виріс майже на 27%, і в 2022 році зростання продовжиться.

І це дійсно позитивна новина, яка має додати трохи оптимізму вітчизняним медійникам.

Залишилось сподіватися, що не всі гроші рекламодавців підуть на підтримку Instagram-інфлюенсерів, друкованих та онлайн-таблоїдів та «олігархічного» телебачення, і щось залишиться для якісної журналістики та медіа, що мають соціальне значення для країни.

***

Інші події в медійній сфері, які потребують «оцінювання» — це протистояння команди Зеленського та «медіа олігархів», чутки про створення нової політичної сили із медійних зірок, створення владного медіахолдингу, «справа Бутусова»... Втім, наразі ми бачимо тільки початок процесів, а «курчат восени рахують». Будемо виставляти оцінки цим ініціативам, якщо вони а) здійсняться, б) відчутно вплинуть на медійне життя в Україні зі знаком «плюс» або «мінус».