Пристрасть Зохри Трабелсі

«Я маю бачити море щоранку», — каже 75-річна рибалка з Тунісу

«На світанку Зохра Трабелсі піднімається і прямує до пляжу Сіді-Раїс у північно-східному місті Тунісу Набуль, де сідає на скромний рибальський човен і вирушає на лови Середземне море, —  ідеться в описі до відео, що поширили численні ресурси, зокрема і News Night. —  Одягнена в блакитну хустку та сіру рибальську сукню, вона кидає свою сітку в море і сподівається на хороший улов.

Вдова та мати п’яти синів та трьох доньок, 75-річна рибалка займається професією, яка частіше практикується чоловіками в Тунісі, і особливо в Набулі —  прибережному містечку, приблизно за 68 км на схід від столиці Туніса.

Єдина жінка серед десятків рибалок, Трабелсі ловила та продавала рибу з 16 років, допомагаючи батькові, а згодом і хворому чоловікові».

«Я працюю в морі з 16 років, ми з сестрами, тому що у мого батька не було синів», —  розповіла Трабелсі журналістам. За ці десятиліття однолітки-чоловіки стали поважати її і вже давно прийняли як одну зі своїх.

Робота рибалки —  справа непроста, однак для Трабелсі риболовля —  це не просто джерело доходу, а пристрасть, яка надає її життю сенсу та комфорту. Море —  це супутник, пояснила Трабелсі, з яким вона може розмовляти, сміятися і плакати. «Я люблю його через муки і втому, які я скуштувала від нього, —  сказала Трабельсі, згадуючи про труднощі, з якими вона стикалася протягом багатьох років. —  Я маю бачити море щоранку».

На фото: Зохра Трабелсі, 75-річна рибалка, сидить на своєму човні в Набулі, Туніс, 8 липня 2021 р. Фото Рейтер