ГРТ - блискуче поєднання ідеології й технології

Валерія Врублевська, письменниця

1. "Ток-шоу "Чорний кіт - 21 сторіччя" ("Інтер") з Володимиром Довганем. Інтелігентність і загальна культура представника нашого рідного бізнесу поки що сприймається як щось несподіване. І вражає.

Сюжет про санаторії для ветеранів війни у Пущі-Водиці в програмі "Pro Ukraine" ("Інтер"). Дуже сильний і точний авторський текст.

2. "Табу". Микола Вересень говорить з людьми, не переймаючись і не пропустивши крізь себе їхнє минуле. Він міг би робити дуже цікаву програму, якби любив своїх героїв трохи більше, ніж себе.

3. Подобається кінопоказ "Студії 1+1" і польського каналу "РТЛ".

 

Анатолій Матешко, актор

1. "Стара квартира" ("Росія"). Приклад телебачення, що стало мистецтвом. На наших очах з окремих штрихів, деталей, суб'єктивних спогадів учасники програми ніби матеріалізують минуле, по-хорошому "граючи" в теперішньому і... несподівано ніби прогнозуючи майбутнє.

3. НТВ. На мій погляд, він найменш підвладний дуже нині вираженому прагненню телебачення маніпулювати свідомістю глядачів.

 

Ганна Шерман, "День"

1. "Людина в масці" Володимира Познера (ГРТ) - як завжди, захоплює віртуозний професіоналізм і особиста пристрасність ведучого, глибина й точність психологічних влучень - у даному разі у спілкуванні із закомплексовним "шахраєм від нерухомості".

2. "Несподіваний дощ". Архів двох" (УТ-1). Обмануті очікування. Інтригуюча та багатообіцяюча ідея і її мляве та без смаку втілення.

3. ГРТ. Блискуче поєднання ідеології та технології.

 

Олег Вергеліс, журналіст ("Киевские ведомости")

1. Як завжди, "Післямова". Імпонує досить глибокий рівень аналізу проблем.

Отримав задоволення від демонстрування на УТ-1 спектаклю Театру російської драми "Історія однієї пристрасті". Добре, що національне ТБ поступово повертається до практики минулих років, звертаючись до найкращих взірців мистецтва, зберігаючи їх для нащадків.

2. "Національний хіт-парад" (УТ-1), вульгарність і мерехтіння котрого дратують.

"Несподіваний дощ. Архів двох" (УТ-1). Абсолютно архаїчна форма передачі з абсолютно незрозумілим принципом відбору матеріалу.

3. ГРТ. Тому що на ньому я дивлюся передачі, до яких я звик і котрі люблю - передусім за рівень осіб ведучих. Це "Загадки історії" Едварда Радзинського, "Срібна куля" Віталія Вульфа, "Щоб пам'ятали" Леоніда Філатова. Шкода, що наш "Інтер" не утруднює себе регулярністю їхнього показу.