«Першочергове завдання - просвітництво»

Анна ЛЕВЧУК - молода та прогресивна викладачка, а заодно активна читачка “Дня” - про те, як практика співпраці через університети з виданням може стати трендом для усіх, - у розмові з літньошколярами

«У нас була зустріч в Східноєвропейському національному університеті (див. «День» № 63 від 10 квітня 2015 року), - розповідає про знайомство з пані Левчук Лариса ІВШИНА. – Як це часом буває, я по фразах, образу, інтонації бачу «своїх» людей. Під час зустрічі, модератором якої була Анна, у нас відбулась важлива, ґрунтовна розмова з великою кількістю якісних запитань. А коли я відчуваю щиру зацікавленість у діалозі —  в мене з’являється нова енергія».

Сама ж Анна вважає газету інтелектуальною платформою і джерелом інформації номер один. Її звичний день розпочинається з читання улюблених рубрик «Дня»: це «Інтелектуальна карта України», «Інтелектуальний календар», відеоблоги та «Сімейний альбом України». «А загалом, я читаю газету повністю. Мені здається, що якісь колонки на мене образяться. Єдине, що не подобається: тільки придумаєш щось цікаве, подивишся – а воно у вас (ред. – «Дні») уже є», – говорить з усмішкою.

Зважаючи на те, що пані Левчук активно цікавиться проектами газети, — говорили в основному про співпрацю з виданням. Вона впевнена, що така практика через університети може і повинна стати трендом для усіх. «Мене надихає потужний інтелектуальний простір, який створює Лариса Івшина. Зараз цим майже не займається ніхто, але просвітництво - це першочергове завдання», - каже Анна.

Згадали і про історію. Зокрема, Анна наголосила на важливості випуску глянцевого додатку до газети «Маршрут №1» про Данила Галицького. На її думку, про історичних постатей потрібно розповідати не «хрестоматійно», а «як про звичайних людей». За словами пані Левчук, в Східноєвропейському національному університеті викладається курс «Феномен Лесі Українки». Він відкриває поетесу як жінку зі своїми переживаннями, достоїнствами та недоліками: «Коли ми за історичною особою відчуваємо людину –  відкриваємо для себе інший світ. Навіть студенти, які зазвичай прогулюють пари, цей курс відвідують», - говорить Анна Левчук.

Також під час зустрічі поговорили про те, наскільки важливо їздити не лише за кордон, але й бачити красу рідної землі. «Краса в очах того, хто спостерігає. Треба нею ділитися. Допомагати тим, хто поки ще не побачив», - підсумувала Анна.

ВРАЖЕННЯ

Дар’я ДЯДЕНКО, Одеський національний університет імені І.Мечникова:

- Ми зараз спостерігаємо повільну, але все-таки переорієнтацію вищих навчальних заходів, коли на виході важливо отримати не просто спеціаліста, а насамперед виховати особистість, людину з активною позицією. «Університети мають стати культурними і інтелектуальними центрами, які б визначали розвиток усього регіону», - надзвичайно важливо було почути подібні думки від пані Анни, молодої викладачки.

Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет ім. І.Франка:

- Атмосфера під час зустрічі з Анною Левчук відрізнялася від обговорень і з іншими «особливими лекторами» Літньої школи журналістики. Тут усе було надзвичайно душевно. Це слово найбільш точно описує атмосферу. Сприяла цьому сама пані Анна, яка підкупляє свою щирістю та відкритістю. Без сумніву, на першому плані були теми освіти та просвітництва. Однак мені закарбувалися в пам'яті роздуми лектора про подорожі. Її судження цілком і повністю співпадають з моїми. Необхідно якомога більше подорожувати власною країною, відкриваючи всі нові куточки нашого прекрасного краю. За кордоном – добре, а вдома – найкраще.

 

Тетяна ЛІТВІНЧУК, Київський національний університет ім. Т. Шевченка:

- Все буває вперше, сьогодні до нас в Літню школу вперше завітала людина з такою гарною та милозвучною українською мовою. Це волинянка Анна Левчук. Взагалі, вона здивувала. Читаючи її посаду «заступник декана Інституту філології з виховної роботи» уявляється така повненька жіночка, років під 70, обов’язково з радянським типом мислення, але Анна повна протилежність. Вона молода, з активною життєвою позицією, любов’ю до України, її історії та літератури, а ще якісної преси. Мені сподобалась її думка, що «ключ успіху будь-якої справи – це люди, які нею займаються». Анна - приклад людини, яка може зробити будь-яку справу успішною.

Дар'я ТРАПЕЗНІКОВА, Київський національний університет ім. Т.Шевченка:

- Іноді в українській освіті гостро не вистачає актуальних віянь та молодих новаторів. Добре, що в українських університетах є такі люди, як Анна Левчук - молоді, енергійні, ініціативні, готові впроваджувати інновації, змінювати себе і світ довкола. Хочеться, щоб таких людей було більше не тільки в освіті, а й в усіх сферах державного управління.

 

Ірина СТЕЛЬМАХ, Львівський національний університет ім. І.Франка:

- Анна Левчук на початку розмови сказала про те, що просвітництво є набагато важливішим, ніж політика. Університети мають стати інтелектуальними центрами. Слушним є популяризація певного напрямку для конкретного регіону. Ми прагнемо чогось іноземного, не сприймаємо себе як частина Європи. Не потрібно нікуди проситись. Назва  Східноєвропейського університету, який представляє наша лекторка – не просто назва, а вектор змін.