З життя «до» і «після»

У Львівській національній опері завершився театральний сезон

Він, цей театральний сезон, – уже 122-й за ліком, і частина його, на превеликий жаль, перебігала в тому надважкому часі, коли в Україну прийшла загарбниця- росія, відтак життя усіх нас, в тім числі – театрів, – розділилося на «до» і «після».

Варто додати, що й перед тим всім нам було ой як несолодко через пандемію коронавірусу, який привніс (і в театральне життя зокрема) низку якщо не заборон, то обмежень

Попри це, Львівська національна опера імені Соломії Крушельницької робила справжні дива – як-от, приміром, постановку «Турандот» у режимі онлайн за участю міжнародної команди митців на чолі із польським режисером Міхалом Знанецьким (див. публікацію у «Дні» «Ми це зробили! У Львові вперше представили оперу «Турандот» Джакомо Пучіні від 30 листопада 202 року. – Т.К.).

Те ж можна і сказати про 122-й театральний сезон Львівської національної опери, який на початку, попри карантинні обмеження, мав кілька масштабних міжнародних проєктів, а згодом, після вторгнення військ московитів, театр очолив «культурний фронт» оперного та балетного мистецтва України. 

«День» розпитав працівників Львівської національної опери про знакові події 122-го сезону – від серпня 2021року до червня 2022-го. Розділимо їх на «до» і «після».

Серпень 2021 – 24 лютого 2022

Розпочати, напевно, потрібно з того, що 11 – 12 вересня 2021 року вперше в Україні у Львівській національній опері та у національних оперних театрах України відбулася прем’єра опер Дмитра Бортнянського (1751 – 1825) з нагоди 270-ї річниці від дня народження композитора – «Сокіл» і «Алкід». Підготовка вистав перебігала під орудою диригента Оксани Линів (другий диригент – Юрій Бервецький).

Постановки отримали сучасну режисерську концепцію, яку здійснили німецький режисер Андреас Вайріх та сценограф й дизайнер костюмів Анна Шеттль. «За їхньою концепцією, дія опер відбувається у теперішній час: вистави порушують психологічні питання становлення особистості та емпатії, хоч в операх не бракує і комедійних ситуацій», – розповідають у театрі. Хореографію здійснив італійський балетмейстер Марчелло Алжері, хормейстер – Вадим Яценко, художник світла – Олександр Мезенцев.

Надзвичайно важливо, що, готуючись до прем’єри, Львівська опера підготувала низку заходів, і це – концерти, лекції, дискусії, виставка, що відкрили творчість українського композитора Дмитра Бортнянського, якого і досі помилково називають російським митцем. Надважливо також те, що вистави відвідали й чимало закордонних гостей – професійних музичних критиків та журналістів у сфері культури. Проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

Безкоштовно переглянути запис онлайн-трансляції опер Дмитра Бортнянського «Сокіл» і «Алкід» можна тут

З подій з позначкою «до» неможливо не згадати й грандіозне дійство до Дня Незалежності просто неба на площі перед театром – «Народження Незалежності», яке поєднало класичну музику, світлове та вогняне шоу, вуличний театр, акробатику, а виконавцями його стали понад 200 учасників. У програмі, за задумом режисера – керівника театру Василя Вовкуна, прозвучали фрагменти з кантати «Carmina Burana» Карла Орфа і феєрії «Коли цвіте папороть» нашого сучасного композитора Євгена Станковича.

«Через ці дві відомі композиції була концептуально осмислена історія України: як символ європейського контексту становлення української нації та драматичної боротьби за Незалежність, – розповідають у театрі. – Між їх виконанням відбулася вулична вистава «Сни за Кобзарем» за поезією Тараса Шевченка від Львівського духовного театру «Воскресіння», яка дала можливість відчути і побачити омріяну Незалежну Україну через світосприйняття Тараса Шевченка».

Цей проєкт також реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

Переглянути запис онлайн-трансляції дійство до Дня Незалежності  «Народження Незалежності» можна тут.

Не оминула увагою адміністрація Львівської опери й 20-річчя прем’єрного показу опери «Мойсей» Мирослава Скорика. З цієї нагоди театр поновив виставу у репертуарі і транслював її наживо й онлайн, однак сама вистава відбулася 31 жовтня у залі без глядачів – через суворі карантинні, коронавірусні, обмеження. Партію Мойсея виконав один із найкращих українських басів сучасності – Сергій Магера, народний артист України, соліст Національної опери України.

«Вже у перші години трансляції до перегляду долучилися глядачі з різних куточків України та з-за кордону – Канади, США, Великої Британії, Швейцарії, Аргентини, Греції, Німеччини, Італії, Ізраїлю, Чехії та Польщі», – згадує керівник Львівської опери Василь Вовкун. І додає, що опера вперше прозвучала під орудою відомого українського диригента Андрія Юркевича, який з успіхом виступає на сценах кращих оперних театрів світу, а 2001 року асистував Мирославу Михайловичу Скорику під час прем’єрної постановки опери у Львові.

Переглянути оперу «Мойсей» Мирослава Скорика можна тут.

Неможливо не згадати ще однієї видатної події з життя «до» Львівської національної опери, яка подарувала глядачеві унікальну можливість почути монументальний твір відомого австрійського композитора Густава Малера – Симфонію №2 «Воскресіння» під керівництвом диригента Івана Чередниченка. «Понад 200 виконавців (солісти, артисти оркестру та хору) творили особливу атмосферу благодійного вечора «Що загинуло – Воскресне», який мав на меті акумулювати кошти для створення основної експозиції Музею Голодомору у Києві», – розповідають у театрі. І зазначають, що для колективу Львівської національної опери ця подія стала, з огляду на масштабність та складність симфонії, наче ще однією прем’єрою.

Переглянути запис онлайн-трансляції благодійного вечора «Що загинуло – Воскресне» можна тут.

Звісно ж, не можна оминути увагою з подій життя «до» й опери для сімейного перегляду «Лис Микита» за твором Івана Франка сучасного композитора Івана Небесного. Принагідно: вистава перемогла у ІV Всеукраїнському театральному фестивалі «ГРА» – у номінації «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу». «Церемонія нагородження «Лиса Микити» відбулась у грудні, – розповіли «Дню» у театрі. – Вистави, що увійшли до списку номінантів фестивалю, оцінювало міжнародне журі, а це – режисери, хореографи, продюсери, театрознавці та дослідники з України, Польщі, Португалії, Литви, Нідерландів, Франції та інших країн».

Варто додати, що оперу «Лис Микита» Іван Небесний створив на замовлення   Львівської національної опери.

Переглянути відеоверсію вистави можна тут.

Неповторною і чарівною була й новорічна програма Львівської опери на завершення 2021-го – «Штраус-бал», яка складалася з вальсів, польок, маршів та увертюр до оперет знаменитої родини Штраусів: батька – Йоганна та синів – Йоганна і Йозефа.

Публіка цього святкового вечора у Львівській опері мала можливість не тільки насолодитися найкращою музикою композиторської династії Штраусів у вишуканому інтер’єрі театру, а й поринути в атмосферу карнавалу, де… «Танцюють усі!». 

А новий, 2022 рік, театр розпочав з унікальної прем’єри – циклу інтерактивних дитячих концертів «Привіт, оперо!», розробленого у співпраці із Центром музичного розвитку «TEMPO» («Темпо»), у Дзеркальній та глядацькій залах й готувалися для діток різного віку, починаючи з дворічних (!). Тривають ці концерти й досі, коли вже життя «після». І це – украй важливо!

24 лютого – червень 2022-го

У Львівській опері говорять, що після оголошення воєнного стану двері театру до 1 квітня були зачинені для публіки. Але ж це аж ніяк не означає, що припинилася робота театру – всі його працівники, котрі залишилися у Львові, намагалися бути корисним країні у будь-який спосіб. «Провідний соліст балету, що зварює протитанкові «їжаки», художники, що зголошуються виробляти «коктейлі Молотова», кравецький цех, який замість балетних пачок шиє балаклави, турнікети, дощовики та плитоноски з вогнетривкої тканини, закупленої волонтерами для військових: таку діяльність театру важко було б уявити у мирний час, – розповідають у Львівській опері. – А дирекція театру дуже швидко налагодила співпрацю щодо гуманітарної допомоги та проведення інформаційної кампанії зі світовою митецькою спільнотою».

Генеральний директор  – художній керівник Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької Василь Вовкун виступив із відеозверненням щодо підтримки вступу України до Євросоюзу.

Артисти балету театру записали хореографічну композицію з вимогою до НАТО закрити небо над Україною.

Пам’ятними подіями для Львівської опери у воєнному стані став візит генерального директора Литовського національного театру опери та балету Йонаса Сакалаускаса та доброчинна гуманітарна підтримка від Паризької опери (Opéra national de Paris). «День», до речі, писав про це.

Згодом у театрі була створена волонтерська ініціативна група, яка досі  функціонує, забезпечуючи придбання та передачу спеціалізованої техніки (дрону), медикаментів, речей першої необхідності для немовлят та їхніх батьків тощо.

Керівник музичної частини театру диригент Іван Чередниченко ініціював створення музичної бібліотеки Stand with Ukraine на сайті театру (https://opera.lviv.ua/standwithukraine/), де розміщені ноти творів українських композиторів – від епохи Бароко до сучасності. Зібраний нотний матеріал пропонується до виконання світовим колективам у концертних програмах на знак підтримки українському народові. Партнери проєкту – видавництво «Музична Україна», «Центрмузінформ» Національної спілки композиторів України, також – автори сучасної музики. До оцифрування музичної спадщини та упорядкування нот долучилися близько 20 волонтерів: диригент, художній керівник Академічного симфонічного оркестру Чернівецької філармонії Йосип Созанський, керівник оркестру Народного ансамблю пісні і танцю Львівського національного університету імені Івана Франка «Черемош» Оксана Ступак, викладачі Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Олексій Макаренко та Квітка Созанська, студенти й аспіранти музичних академій Львова та Києва, яким Львівська опера щиро дякує від імені дирекції та колективу театру.

А перший концерт, який Львівська національна опера представила під час війни, прозвучав просто неба, і фінальні його акорди лунали разом з оповіщенням про повітряну тривогу (!).

26 березня театр разом із Львівською національною музичною академією ім. Миколи Лисенка презентував мистецький проєкт «Музична героїка у творчості Миколи Лисенка: до 180-річчя від дня народження композитора». На площі перед Львівською оперою лунали увертюри, арії із опер, кантата «Б’ють пороги», солоспіви та хори Миколи Лисенка у виконанні солістів, хору та оркестру колективів обох інституцій.

Відчинила ж двері для глядача Львівська національна опера першою з львівських театрів – 1 квітня, і це був цикл концертів «З вірою у перемогу! Мистецтво надихає жити». «Перші концертні програми зі світовою оперною та балетною класикою, а також виконанням творів українських композиторів, зокрема – для дітей, мали символічну назву – Віра, Радість, Краса, Надія, – розповідають у театрі. – Кожним із концертів артисти прагнули подарувати публіці більше сил та позитивних емоцій, розраду і співпереживання, яка потрібна усім нам, щоби здолати наш спільний шлях до перемоги».

Важливо, що у цих програмах взяли участь не лише артисти та музиканти Львівської національної опери, а й вимушені переселенці – артисти з інших оперних театрів України. Зокрема – солістка балету Національної опери України  Олена Карандєєва, солісти опери Вероніка Коваль, Сергій Лєдєньов, Сергій Крижненко й соліст балету Денис Онуфрійчук Харківського національного театру опери та балету імені Миколи Лисенка / «Схід Опера», солістка балету Катерина Шмігельська та артистка балету Марина Гулега Дніпровського театру опери та балету та ін.

Слухачі та виконавці, на жаль, мали призвичаїтися до нових реалій: у випадку повітряної тривоги усі повинні пройти в укриття у театрі. Відтак місця для продажу квитків на вистави досі залишаються обмеженими і відповідають числу глядачів, які можуть вміститися в укритті. Суворі реалії життя.

Варто згадати й концерт 22 квітня «Stabat Mater» – тоді у Львівській опері відбулася символічна акція з вшанування пам’яті загиблих героїв та жертв повномасштабної російської агресії. Окремі ряди партеру театру, залиті червоним світлом, були вільними, а на кріслах (близько 100 місць) працівники театру розклали символічні квитки на концерт і квіти. Так у Львівській опері  вшанували пам’ять про загиблих на війні військових та цивільних, які ніколи вже не зможуть відвідати театр чи принести квіти артистам. До сліз… Серед невинно убієнних російськими катами – розстріляні в Ірпені батьки головного диригента Львівської національної опери Івана Чередниченка. Вічная і світлая пам'ять. Царствіє Небесне. Хай спочивають з Богом.

У концерті «Stabat Mater» звучала  музика Перголезі у виконанні камерного оркестру театру, чудових солісток Софії Соловій і Тетяни Вахновської, диригував Юрій Бервецький. «Це музика, що упродовж століть є найвідомішим мистецьким втіленням страждань Діви Марії перед розп’яттям Ісуса Христа», – нагадують у Львівській опері. І додають, що серед слухачів цього вечора, як, зрештою, і всіх інших з життя «після», були й вимушені переселенці. 

У Львівській опері також розповідають, що артисти випустили кілька відео, які втілювали рефлексію війни очима митців: це інсталяція пам’яті жертв невинно убієнних і закатованих мешканців міст-героїв Буча та Ірпінь з полотнами Євгена Лисика на музику Бориса Лятошинського та молитва за спасіння душ невинних жертв російсько-української війни – виконання «Молитви до Пресвятої Богородиці» Ганни Гаврилець хором Львівської опери під керівництвом диригента Вадима Яценка.

А нещодавно, у травні, Львівська опера у співпраці із партнером «Контрамарка» реалізувала благодійний проєкт «Together with Ukraine» – це серія онлайн-концертів та вистав відомих творів українських композиторів, що транслювалися наживо. Принагідно: цією серією вперше в Україні Львівська опера започаткувала продаж онлайн-квитків: долучитися до трансляції змогли глядачі із різних країн світу, зокрема – України, Великої Британії, Польщі, Італії, Литви, Латвії та інших країн.

Також артисти Львівської національної опери презентували три онлайн-події, виконавши знакові твори української культури різних епох: Симфонію №3 Бориса Лятошинського, феєрію (фолькоперу-балет) «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича та цикл духовних хорових концертів нашого Дмитра Бортнянського.

Солісти Львівської опери ініціювали й онлайн-проєкт на підтримку українських військових «Колискова для солдата» – це коли найкращі оперні співачки, «золоті голоси» України, записують на відео пісні українських композиторів та обробок народних пісень, легких і водночас таких, що причаровують звучанням. «Тож основною метою проєкту є не лише підтримати бойових дух наших воїнів, а й подарувати нотки спокою, самозаглиблення та натхнення українською культурою, яку боронять наші захисники», – тлумачать втілювачі проєкту. 

Символічними є також місця зйомок –  укриття оперного театру чи технічні приміщення, де доводиться ховатися артистам під час виття сирен, коли летить: «Золоте оздоблення сцени і яскраве світло софітів поступається місцем правдивій реальності, у якій доводиться співакам та співачкам проводити репетиції у воєнний час».

Відео, з якого розпочався проєкт, – українська народна пісня «Маєва нічка» в обробці львівського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Виконавці –  сопрано, солістка Львівської національної опери Маріанна Цвєтінська та піаністка Мар’яна Самотос.

Ідея та реалізація проєкту належить солістові Львівської опери Петрові Радейку: «Проєкт ми втілюємо власними силами, прагнучи створити якісні відеозаписи українських пісень, насамперед – для моральної підтримки та музичної релаксації. Щоб ті ж самі солдати розуміли, за що воюють: і це, зокрема, наша культура й найкращі голоси України. Хочемо бути корисними, адже ми теж на війні, але кожен – на своєму фронті».

А ще на франко-німецькому некомерційному культурологічному телеканалі Arte.tv відбулася світова прем’єра документального фільму «Un opéra dans la guerre/ «Опера на війні» про невтомну працю Львівської національної опери під час війни. Оператор фільму – володар премії Emmy Вінсент Рембо (Vincent Rimbaux).

33-хвилинний документальний фільм – унікальна історія про опір Львівської національної опери повномасштабному російському вторгненню на культурному фронті, правдива та відверта розповідь про силу української культури, яка непідвладна цинічному руйнуванню російськими загарбниками.

Переглянути стрічку французькою чи німецькою мовами або ж англійськими, італійськими чи іспанськими субтитрами можна тут.

Зараз у планах знімальної групи – презентація розширеної версії фільму для українських глядачів. А колектив Львівської опери україномовну версію вже бачив – у переддень відпустки і з нагоди ювілею, 65-річчя, керівника Львівської опери Василя Вовкуна. «День» писав про цю подію (див. публікацію «Опера на війні». У Львівській опері відсвяткували ювілей керівника показом світової прем’єри про рідний театр» від 17 червня 2022-го) ..

Ну і не можна не згадати про те, що упродовж травня–червня колектив Львівської національної опери представляв мистецький доробок та поширював знання про досягнення української культури на гастролях у Польщі і Словаччині. Так, 28 травня відбулися виступи балетної трупи Львівської національної опери на сцені Опери Балтицької в Гданську у Польщі. Гостьовий виступ відбувся в рамках культурного проєкту «Freedom Tour», а отже, мав важливу місію культурної дипломатії – презентацію українського мистецтва та вияв вдячності Польщі – країні, яка є міцною опорою для України у війні з російським окупантом.

Виступ балетної трупи Львівської національної опери у форматі Гала-концерту включав найкращі фрагменти з відомих балетів «Дон Кіхот» та «Баядерка»  Мінкуса,«Жізель» та «Корсар» Адана, «Лілея» Данькевича та ін.

Варто сказати про величезну підтримку та увагу громадськості до гастрольних виступів балету Львівської національної опери на сцені Опери Балтицької у Гданську. Усі квитки були продані. Гала-концерт відвідали й почесні гості, зокрема – консул України в Гданську Олександр Плодистий, член правління Поморського воєводства Агнєшка Капала-Сокальська та міський казначей Гданська Ізабела Куш.

Того ж дня, 28 травня, солісти Львівської національної опери – сопрано Дар’я Литовченко і тенор Олег Лановий, а також солістка балету Ілона Кравченко взяли участь у концерті «Gale Kiepurowska» у форматі open-air у польському місті Біла Підляська. У виконанні наших вокалістів  прозвучали найвідоміші арії з опер і оперет Данькевича, Верді, Гуно і Кальмана. Проникливий танець, присвячений Україні, та віртуозний фрагмент із балету «Дон Кіхот» виконала Ілона Кравченко.

2 червня солістка театру Тетяна Вахновська та камерний склад оркестру Львівської національної опери під орудою диригента Івана Чередниченка виступили на сцені Підкарпатської філармонії імені Артура Малявського в м. Ряшів (Польща) в рамках 61-го Музичного фестивалю в Ланьцуті. «Вечір солідарності з народом України» став унікальною музичною подією, позаяк концертна програма відкривалася вітанням Президента України Володимира Зеленського ряшівчанам, адже місто нещодавно отримало почесну відзнаку «Місто-рятівник».

Програма концерту-подяки складалася з творів української музики – Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Олега Киви, Михайла Шведа, Ганни Гаврилець, та спільного виконання фрагменту з опери «Галька» польського композитора Станіслава Монюшка. У концерті також взяла участь сопрано Національної опери у Варшаві Юстина Блуй.

Були й інші виступи артистів Львівської опери за межами України.

«ЛьвівОпера завершила сезон – непростий… багатостраждальний… але… насичений творчістю, незламністю та розвитком!!! – говорить головний диригент Львівської опери Іван Чередниченко. – Хочу подякувати всім своїм колегам за самовідданість та любов. Вірю в те, що наша справа в майбутньому буде лише квітнути. Незважаючи ні на що, я дякую вам, мої дорогі друзі, за вогонь в очах та самопожертву – на сцені, в оркестровій ямі чи за кулісами. Музика – то є сакральне мистецтво, в якому всі є геніями та дурнями одночасно… Тут нема слова «правильно» чи «хибно»… але є «мурахи» по шкірі!!! Дякую за музику своїм дорогим солістам, не менш дорогому оркестрові, що повірили та довірились! Дякую хору, балету, режисерам, диригентам, літературній частині, монтувальникам, світловикам, художникам та всім-всім, хто дотичний до мистецтва творення театральної магії! Дякую всій дирекції на чолі з Василем Володимировичем Вовкуном за довіру, ідею (!) та настанови! Останнім часом ловлю себе на думці, що, незважаючи ні на що, ви всі робите мене щасливим в моменті спільної творчості, даєте можливість співпереживати разом з вами та занурюватись в нові всесвіти! Нехай в цей страшний для країни час оминуть вас всі негаразди! Бажаю якнайскорішої перемоги всім нам та мирного неба! Нехай та москальська наволоч повиздихає, а нам своє робити! Слава Україні!».

P.S.

Відпустка у Львівській опері розпочалася сьогодні, 21 червня. Триватиме до 20 липня.

Вже складений попередній графік-репертуар на липень-серпень. Планується, що вистави розпочнуться 29 липня – операми Дмитра Бортнянського «Сокіл» та «Алкід».

За ними, 30 липня, – балет «Лілея» Костянтина Данькевича. 

Та й узагалі, перші два тижні на відкриття нового, 123-го, сезону Львівської національної опери, за задумом генерального директора – художнього керівника театру Василя Володимировича Вовкуна, мали би бути присвячені українській музиці.

Але не забуваймо, що складати плани в часі війни – невдячна справа. Хоча, звісно, сподіватимемося на краще, бо ми, українці, – незламна Нація. І наші захисники – найкращі і найнадійніші у світі. Як і наші митці, котрі філігранні кожен у в своїй справі, що визнає увесь світ.