Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Україна на “Санденсі”

В основній конкурсній програмі найвпливовішого американського фестивалю незалежного кіна відбулися світові прем'єри двох фільмів про війну в Україні
24 січня, 17:14

Обидві картини є копродукціями.
    Події драми «Клондайк» розгортаються довкола катастрофи рейсу MH17, збитого російськими військовими на Донбасі. Фільм української режисерки, членкині Європейської кіноакадемії Марини Ер ГОРБАЧ стане першою в історії українською ігровою стрічкою в програмі World Cinema Dramatic Competition (Конкурс світового драматичного кіна) фестивалю «Санденс». Загалом до секції разом із «Клондайком» увійшли ще 9 фільмів.
    Фільм розповідає про рядову родину, яка опинилася в епіцентрі подій довкола авіакатастрофи рейсу MH17 “Малайзійських авіаліній” 17 липня 2014 в селі Грабове Донецької області. Ірка й Толік очікують народження першої дитини, однак війна вривається в їхнє життя. Жінка відмовляється евакуюватися, навіть коли село захоплюють озброєні угрупування. Уламки збитого літака падають неподалік від їхнього будинку

Головні ролі у фільмі виконали Оксана ЧЕРКАШИНА (зірка картини Натальї ВОРОЖБИТ «Погані дороги»), Сергій ШАДРІН («Чорний ворон») і Олег ЩЕРБИНА («Черкаси»).

Марина так коментує задум фільму:

«Для мене ця картина – “ракета” проти страху військової агресії з боку Росії перш за все для самої себе. “Клондайк” з‘явився на перетині безсилля зупинити війну та глибокої поваги і вдячності тим, хто відстоює Україну. І ще це мрія про мир в Україні». 

Відбірники «Санденсу», зі свого боку, зауважують:

«Сценарій та режисерська робота Марини Ер Горбач – це значуща та емпатична ода людській стійкості. "Клондайк" емоційно та глибоко окреслює невизначеність життя родини в зоні бойових дій. Камера розповідає про збитки, завдані їхній оселі, з пронизливим визнанням того, що їхні життя також були назавжди змінені».

«Клондайк» – четвертий повнометражний фільм Марини Ер Горбач, створений у копродукції з Туреччиною. У травні 2021 стрічка стала одним із двох кінопроєктів, які підтримало Міністерство культури та туризму Республіки Туреччина в категорії міжнародної копродукції. В Україні проєкт фільму став одним із переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіна, а в Туреччині переміг на міжнародному конкурсі сценаріїв 12 Puntо медіахолдингу TRT, який гарантував телевізійну трансляцію фільму в ефірі найбільшого турецького мовника.

  Водночас у програмі World Cinema Documentary Competition (Конкурс світової документалістики) бере участь фільм спільного виробництва Данії, України, Швеції та Фінляндії «Будинок зі скалок». Картину знято на Донеччині. Для данського режисера Саймона Леренга ВІЛЬМОНТА це вже не перша робота в нашій країні. У 2018 він дебютував з неігровою стрічкою «Віддалений гавкіт собак» (Данія-Швеція-Фінляндія), головний герой якої, 10-річний Олег, живе у селі Гнутове неподалік від Маріуполя під постійними обстрілами. Той фільм отримав першу нагороду Амстердамського документального кінофестивалю у номінації «Найкращий дебют», потрапив до числа 5 номінантів в категорії «Найкращий європейський документальний фільм» премії «Європейський кіноприз 2018» та увійшов  до короткого списку (15 кандидатів) номінантів на «Оскар» у категорії «найкращий документальний повнометражний фільм» у 2019.

«Будинок зі скалок» так само присвячений дітям. Цього разу йдеться про повсякденне життя підопічних і персоналу в закладі для дітей, вилучених з родин на час судового процесу про опіку. В притулку вони проводять 9 місяців і або повертаються до батьків, або потрапляють у інтернат чи в прийомну родину. Ситуацію надзвичайно ускладнюють бойові дії, що тривають неподалік від  будинку. Робота над фільмом тривала 2,5 роки.

Як зазначив асистент режисера з української сторони Азад Сафаров: “Це найважчий фільм, над яким нам доводилось працювати. Найважчий з емоційного погляду. Просто уявіть, що переживає 12-річна дитина, якій п’яна мама в трубку каже, що не прийде за нею і взагалі її не потребує».

Варто зазначити, що першим українським фільмом, що взяв участь у «Санденсі», став у 2020 повнометражний дебют Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» - так само про війну на Донбасі. Старт виявився більш ніж успішним: Ірину відзначили призом за найкращу режисуру в конкурсі світової документалістики.

«Санденс» — найавторитетніший форум американського й світового незалежного кіна у місті Парк-сіті. Фестиваль був створений у 1981 актором Робертом РЕДФОРДОМ (нар. 1936) і названий так на честь персонажа, якого Редфорд зіграв у культовому вестерні «Буч Кессіді і Санденс Кід» (1969).

Парк-сіті — колишнє шахтарське містечко. В кінці 1950-х, коли копальні закрилися, місто занепало. Щоб урятувати економіку, тут відкрили гірськолижний курорт. Фестиваль так само сприяв відродженню всієї місцини. Сьогодні сюди щороку приїздить 600 тисяч туристів, значна частина — саме гості кінофоруму.

  Цьогорічний «Санденс» розпочався 20 січня та пройде в гібридному форматі. Переможців оголосять 29 січня.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати