У Вільнюсі помер Еймунтасе Някрошюс
Сумну новину повідомив у facebook його близький родич Арвідас Някрошюс. Delfi пише, що режисер повернувся з поїздки і відчув нездужання. Його відвезли у лікарню. Някрошюс помер в ніч на вівторок. Причини смерті не називаються.
Еймунтасе Някрошюс народився 21 листопада 1952 року в селі Пажобріс у Каунаському повіті Литви. У 1978 р. закінчив ГІТІС, режисерське відділення Андрія Гончарова. Кар'єру почав у Каунаському драматичному театрі.
У 1998 році Някрошюс заснував у Вільнюсі театральну студію Meno fortas, відому своїми постановками "Макбета", "Отелло", "Фауста", "Ідіота", "Пори року", "Пісні пісень" і "Божественної комедії" та інш. Як оперний режисер Някрошюс поставив "Макбета" і "Бориса Годунова" у Флоренції і "Фауста" - в міланському "Ла Скала".
За свою кар'єру режисер поставив понад 30 драматичних і оперних вистав у провідних театрах Литви і Європи, лауреат багатьох престижних премій, зокрема премії Спілки театрів Європи, нагород провідних європейських театральних фестивалів.
Треба зазначити, що гастролі Някрошюса завжди викликали величезний резонанс у театрознавців і публіки. У Някрошюса-постановника кожен жест, предмет, навіть звук був повний значення! Він залучав талановитих акторів, а у його виставах все було феєрично-незабутнім - і музика, і декорації, і танець, і квіти, і лід, і вода... Някрошюс ніколи себе не рекламував. Він був небагатослівний, рідко давав інтерв’ю, ніяковів від лестощів.
Нагадаємо, у 2004-2010-х у Києві тріумфально проходили гастролі його театру «МЕNО FORTAS» (зокрема, були показані такі знакові вистави, як чеховський «Вишневий сад», шекспірівська трилогія «Гамлет», «Отелло» і «Макбет», «Ідіот» Достоєвського)… Його вистави завжди були нестандартними, хоча багато молодих режисерів надихалися творчістю самобутнього майстра. Критики так і не змогли розкрити секрет його успіху у публіки у різних країнах!
- Я не дуже люблю саме поняття «режисерський театр», цитує слова Е. НЯКРОШЮСА teatral-online. - Так, останнє століття дійсно був століттям режисерів. тут нікуди не подінешся. Але нам всім при цьому треба пам'ятати, що режисура - професія вторинна, похідна. І тому треба бути скромніше. Фундамент всього - література, яка мені взагалі здається головним з мистецтв! Хтось вважає таким музику ... Може бути. Але для мене основа - література. Все життя я заздрив людям, які вміють писати книжки, складати історії ... Гете, Данте, Шекспір, - величезний світ, і театр тільки його частину і його похідна ...
Напевно, погано, коли ти не цікавий іншим. Але страшніше, коли ти нецікавий самому собі ... Що стосується публіки ... У мене було, коли одного разу на «Гамлеті» в залі було 20 чоловік ... Неприємно. Але це треба перетерпіти. А потім були тисячні зали ... Звичайно, кожен сам вибирає, що йому важливіше. Але, мені здається, з найперших кроків у професії треба навчитися вірити собі, наполягати на власному баченні, а не «прогинатися» перед публікою або начальством.
По молодості я був дуже категоричним. Пам'ятаю, коли тільки починав, то вирішив замінити в ролі заслуженого актора, тому що він мені не підходив. Це був великий скандал. Зараз розумію, що мене могли звільнити з театру, куди я тільки що прийшов, і йти мені б було нікуди (в Вільнюсі тоді всього було три театри, і хто б узяв скандаліста-дебютанта) ... Але я стояв на своєму. Мабуть, мені пощастило з театральним начальством, воно прийняло мою сторону. Уміння стояти на своєму - одне з найважливіших якостей в нашій професії»…
Смерть митця такого потужного таланту, як Е.Някрошюс, величезна втрата для всього театрального світу. Світла пам‘ять!