Позитив і барокова польська музика

19 жовтня у Києві виступить маестро Анджей Косендяк

Не часто Костел Святого Олександра у Києві стає концертною залою – і це перша причина, чому варто не пропустити  19 жовтня вечірню програму польської музики часів Першої Речи Посполитої. Виконуватиме її  знаменитий ансамбль  з Вроцлава під диригуванням не менш знаменитого Анджея Косендяка.

У 2005-му Анджей Косендяк став директором Вроцлавської філармонії, а також Міжнародного фестивалю Wratislavia Cantans та змінив обличчя обох цих інституцій, перетворивши їх у Narodowe Forum Muzyki  (NFM). Власне, саме Анджей Косендяк керувала проєктом будівництва NFM — сьогодні одного з найкращих концертних залів Європи. Завдяки цьому Вроцлав — є потужною складовою європейської музичної культури, разом з такими містами, як Відень, Мюнхен, Берлін та Париж.

До нашої столиці  приїжджає знаменитий ансамбль  Wroclaw Baroque Ensemble, якому 15 років, під диригуванням свого засновника та постійного керівника Анджея Косендяка. Двадцять музикантів співатимуть та гратимуть на копіях старих інструментів, які відрізняються від їх сучасних видів. Скрипки, наприклад,  мають коротший гриф, а духові інструменти зберігають належний попередній епосі вигляд, що, звичайно, дає інше  звучання.

Із Вроцлава спеціально привезуть також малий старовинний орган  — позитив, щоб автентична музика XVI - початку XVIII століть прозвучала так, як це було колись. Позитивний орган (також Позитив орган, POSITIF орган, портативний орган, стілець- орган, або просто позитивний, від латинського дієслова ponere, «на місці»)  — це  невеликий інструмент.  Він був поширеним у церковній та світській музиці між Х -м та XVIII -м століттями, у каплицях та невеликих храмах.

Утім позитивний орган відрізняється від портативного органу тим, що він більший і його не тримають під прямим кутом до тіла виконавця. Він також має більшу клавіатуру.

На концерт вхід вільний!

У ПРОГРАМІ:

Міколай Зєленський (друга пол. ХVI ст. – після 1615)

- Ecce (Дивіться)

- In Monte Oliveti (На Оливковій горі)

- Salve festa dies (Вітайте святковий день)

Микола Дилецький (1630-1690)

- Слава. Єдинородний - Фрагмент з «Реквіяльної літургії»

Марцін Мєльчевський (? – 1651)

- Triumphalis dies (Тріумфальний день)

- Missa triumfalis: Kyrie, Gloria (Меса тріумфальна: Господи помилуй, Слава)

- Canzona seconda a due

- Currite populi (Біжіть, люди)

Марцін Леополіта (1540-1589)

- Missa Paschalis: Kyrie, Gloria, Credo, Sanctus, Benedictus, Agnus Dei (Великодня меса: Господи помилуй, Слава, Вірую, Святий, Благословенний, Агнець Божий)

Станіслав Сильвестер Шажинський (близько 1692-1713 – точне  датування творів, дати народження та смерті невідомі)

- Соната

- Jesu spes mea (Ісус - моя надія)

- Gloria in excelsis Deo (Слава на висоті Богу)

Бартломєй Пенкєль (1601 – 1670)

- Magnum nomen Domini (Велике ім’я Господнє)

- Resonet in laudibus (Лунає похвала)

Яцек Ружицький (1635 – 1704)

-Magnificat anima mea Dominum (Величає душа моя Господа)

Виокремленим у програмі є твір українського композитора Миколи Дилецького (1630-1690)  « Слава. Єдинородний». Фрагмент з "Реквіяльної літургії".

«У часи Першої Речі Посполитої вагомою її частиною була все-таки Україна — концерт iз такою назвою без хай і невеликого українського акценту був би якось неповноцінним, - пояснює диригент Роман Ревакович. -  На мою думку, варто пам’ятати, що цей досвід Першої Речі Посполитої нині є також підставою долучення України до цивілізації Західної Європи».

ВИКОНАВЦІ:

АНДЖЕЙ КОСЕНДЯК – диригент

WROCŁAW BAROQUE ENSEMBLE (Вроцлав / Польща)

Альдона Бартнік, Алєксандра Туральська – сопрани

Данєль Ельґерсма, Пйотр Олех – контратенори

Мацєй Ґосман, Флоріян Крамер – тенори

Томаш Краль, Яромір Носек - баси

Збіґнєв Пільх, Міколай Зґулка – скрипки

Давид Брутті – корнет

Нанс Мартін Шлєґель, Масафумі Сакамото, Йоганнес Кронфельд – тромбони

Пшемисл Вацек – теорба

Юлія Карпета – віола да ґамба

Кшиштоф Карпета – віолоне

Марта Нєдзьвєцка – органний позитив

Концерт у Києві 19 жовтня відбудеться за підтримки Міністерства культури, національної спадщини та спорту Республіки Польща, міста Вроцлава та Національного форуму музики (Вроцлав).

Фото Лукаша РАЙХЕРТА