Поет бажання

У Києві представлена виставка, присвячена до 700-ліття по смерті Данте Аліг’єрі

Музей книги і друкарства України приєднався до загальносвітового вшанування пам’яті видатного письменника епохи Відродження Данте Аліг’єрі.

Проєкт  «Данте – поет бажання» різноплановий: він об’єднав і літературу, і візуальні мистецтва, і навіть акутальні події сучасності. Директорка музею та кураторка проєкту Валентина БОЧКОВСЬКА пояснює: «Назва нашої експозиції – цитата італійського літературознавця, професора Франко Нембріні, який читає лекції та тлумачить “Божественну комедію”». У своїх трьох монографіях, присвяченим трьом відповідним частинам поеми («Пекло», «Чистилище», «Рай»), вчений не лише детально проаналізував сам текст, але й показав живий зв’язок між дантівським твором і персональним життєвим досвідом кожної людини. Він доводить: культурне і соціальне значення творів Данте актуальне і сьогодень.

Виставка головним чином гуртується довкола «Божественної комедії» Данте. До уваги публіки представлені репродукції мініатюр XV століття з «Сієнського» та «Урбінського» кодексів, а також оригінальні художні твори художників Ольги Петрової, Ренато Гуттузо, Григорія Гавриленка. Одним з найбільш важливих експонатів на виставці є екземпляр «Божественної комедії» Данте, виданий у Венеції 1502 року. У світі таких примірників збереглись лічені одиниці.

Оригінальні рисунки Григорія Гавриленка, який все своє творче життя був в андеграунді, якого не визнавала влада, заслуговують на окрему згадку. 1965 року, у часи піднесення культури під час короткої хрущовської відлиги, за ініціативи Миколи Бажана під редакцією виняткового мовознавця Григорія Кочура готувалось видання дантівської «Vita Nuova». Ілюстрації замовили художнику Григорію Гавриленку, який перевершив усі можливі сподівання і продемонстрував неабиякий талант графіка. Щоб знайти один точний образ Беатріче, він виконав близько 70 варіантів її портрету. Митець повністю відійшов від натуралістичної ілюстративності і декоративності, притаманної офіційній графіці того часу. Натомість він запропонував вишукану і точну візуальну мову для втілення ідеального жіночого образу, надзвичайного за силою звучання. 

Петрова О. 1972-74, Літографія, жирна туш, перо. З серії ілюстрацій до Божественної комедії

Серія графічних робіт Ольги Петрової була створена у 1972–1974 роках.  Коли ілюстрації потрапили до часопису «Всесвіт», який видавав Дмитро Павличко, їх помітив відділ преси ЦК КПРС і затребував рецензію. Відомий тоді академік Касіян написав, що це – сюрреалізм, і що цій художниці не можна давати роботи в Україні. Ольга Петрова потрапила до «чорного списку» влади, буквально залишилася без хліба, без можливості працювати. Виходом для неї стало навчання в аспірантурі у Москві, де працював Дантівський комітет. У Інституті мистецтвознавства Міністерства культури на той час зібралися найпрогресивніші мистецтвознавці, і Ольга Петрова написала і захистила блискучу роботу, присвячену ілюстраторам Данте. У 2009 році її монографія «“Комедія” Данте Аліг’єрі. Мистецький коментар XIV—XX ст.» була опублікована за підтримки тодішнього директора Італійського інституту культури Ніколлю Франко Баллоні.

Художниця розповідає: «Моє ставлення до Данте є дуже особистим. Він дійсно мене врятував не лише морально чи етично, він мене врятував фізично. Він допомагає мені все життя. Коли я занепадаю, коли приходять сум чи розпач, я пригадую рядки “Встань! Победи томленье…” – і я йду далі».

Петрова О. Геріон. 1972-74, Літографія, жирна туш, перо. З серії ілюстрацій до Божественної комедії

Наприкінці 1970-х науковий керівник пані Ольги професор Чегодаєв повіз її дисертацію до Риму, де зустрівся з художником Ренато Гуттузо. Той був вражений інтересом до Данте у абсолютно невідомій для нього Україні і передав для авторки монографії і колеги-мисткині власні літографії, які також можна побачити на виставці. Ось так Данте об’єднав і познайомив митців різних країн і поколінь.

Особливим акцентом експозиції є робота Ольги Петрової «З Пекла. Данте Аліг’єрі в АТО», написана під час подій Революції гідності. У цьому творі художниця втілює власне ставлення до Данте як до рятівника і висловлює надію, що наші хоробрі воїни вийдуть з пекла війни неушкодженими. «Я сподіваюсь, що інтелект і культура зроблять Україну по-справжньому європейською державою, і Данте буде завжди мати тут значну роль», – говорить художниця.

Виставка триватиме до 30 липня, у програмі заплановані тематичні лекції.