Ліричні саморефлексії
У Львові представили виставку Ірини Данилів-ФлінтиЕкспозицію «Малярство» відкрили в Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42). Презентовані живописні роботи охоплюють техніки акрилового малярства та олійну пастель.
Виставка умовно поділена на три розділи — «Ода Сонцю», «Шляхи-дороги» та «Асоціативні метаморфози», кожен з яких має свій композиційний стрій, тематику та малярську форму. «Йдучи від настроєвих етюдів, через стилізацію та абстрагування, художниця торує шлях своїм унікальним візіям, що вже сприймаються як занурення в особливий авторський космос», — розповідають у музеї.
Ірина Данилів-Флінта — знаний митець. Працює в галузях художнього текстилю, малярства та рукотворної графіки, науковець, викладач, яскравий представник львівської школи декоративного живопису, член Спілки художників України, заслужений художник України.
Творчість Ірини Данилів-Флінти різноманітна, добре знана і популярна: батики, декоративні панно, гладкі та об’ємні гобелени, орнаментально-декоративні й абстрактні композиції, камерні лірико-філософські твори та масштабні експериментальні панно у традиційних і сучасних техніках. Також художниця провадить активну виставкову і наукову діяльність у царині популяризації творчого доробку батька — знаного митця Зеновія Флінти, якого вважає своїм найбільшим учителем.
Її сьогоднішня імпреза — своєрідний зріз творчого прогресу за останніх чотири роки, важливого зламного творчого періоду, де було багато сумнівів, переосмислень та сміливих формальних кроків.
«Малярство Ірини Данилів-Флінти — це непоспішливі внутрішні споглядання за плином життя, проникливі творчі реакції на метаморфози в настроях природи, ліричні саморефлексії, — говорить про виставку Ірини Данилів-Флінти професор Львівської академії мистецтв мистецтвознавець Роман ЯЦІВ. — Авторка володіє багатою, філігранно нюансованою, колірною палітрою, яка ідентифікує глибоку чуттєву природу цієї мисткині. Павутинками ліній, інтуїтивно вибудованою структурою пластичних елементів вона слідує метафоричним траєкторіям руху сонячної енергії, зупиняє погляд на меланхолійних вимірах життя квітів, розбудовує свою питому мережу світорозуміння. Через те виставку малярства Ірини Даниліва-Флінти можна відчитувати як черговий інтимний автопортрет, як авторський духовно-ціннісний наратив, свого роду щоденник з фіксацією тих станів душі, які не піддаються звичайному візуальному ілюструванню».
