Крок до справедливості

Представники громади Мелітополя за підтримки місцевої влади ініціювали встановлення меморіалу жертвам Голодоморів в Україні

Для розробки актуального комеморативного проєкту Фонд збереження історико-культурної   спадщини України у партнерстві з платформою культури пам’яті “Минуле / Майбутнє / Мистецтво” проводить закритий конкурс. До участі запросили сучасних художників.

Такі глибокі суспільні травми, як Голодомори 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 років, потребують актуальних підходів. Сьогодні в Україні тривають пошуки мови, і в першу чергу  мови мистецької, якою можна говорити про історичні трагедії. Знайти доречні рішення допомагають сучасні комеморативні практики, що активно використовують засоби мистецтва.

Першим такі категорії, як «територія пам'яті» і «комеморація» в ввів у обіг французький науковець П'єр НОРА. «Місця» або «територія пам'яті» - це певні мотиви, що зв'язують людину з минулим. Володіючи загальним для різних верств населення смисловим навантаженням, вони виникають в результаті комемораціі. Остання - це комплекс різноманітних способів, за допомогою яких у суспільстві фіксується, зберігається і передається пам'ять про минуле у вигляді затвердження в матеріальних об'єктах ( «місцях пам'яті») уявлень про історичні події та їхнє значення.

Кам’яна Могила поблизу Мелітополя / Фото Даниїл Шуміхін

Комеморація являє собою реконструкцію взаємодії минулого і сьогодення. Головна функція - збереження колективної пам'яті, і так само формування її. Сьогодні термін «комеморація» в найширшому сенсі - це все, що пов'язує людину з минулим: артефакти, тексти, ідеї. У вузькому сенсі - це увічнення пам'яті про події: меморіали, монументи, пам'ятники, музеї, відзначення знаменних дат, похорони – тобто все те, що називається меморіальної діяльністю. Можна сказати, що комеморація - це свідомий акт передачі світоглядно важливої інформації про минуле через увічнення тих чи тих осіб і подій.

Даниїл Шуміхін

Комеморативні практики повинні сприяти підтримці в суспільстві єдиного ставлення до минулого, що становить невід'ємну частину загального минулого народу і держави. Для України, в якій спільний історичний дискурс досі перебуває в стадії формування, подібні практики є нагальною та щоденною потребою. Тож їхнє застосування щодо майбутнього меморіалу Голодомору в Мелітополі можна тільки вітати.

Лія Достлєва та Андрій Достлєв

Відбір учасників та оцінювання робіт проводить експертна рада на чолі з мистецтвознавицею та кураторкою Лізаветою ГЕРМАН. Також до складу журі увійшли засновники архітектурного бюро «Форма» Ірина МІРОШНИКОВА й Олексій ПЕТРОВ, кураторка “Минуле / Майбутнє / Мистецтво” Катерина СЕМЕНЮК і скульптор Назар БІЛИК.

Віталій Кохан

До участі в конкурсі запросили сучасних художників: Віталія КОХАНА, Лію ДОСТЛЄВУ та Андрія ДОСТЛЄВА, Даниїла ШУМІХІНА, Павла КОВАЧА, Ярему МАЛАЩУКА та Романа ХІМЕЯ. Учасники та члени журі відвідали Мелітополь з дослідницькою поїздкою та обрали місце для майбутнього меморіалу. До кінця серпня конкурсанти мають представити детально прописану концепцію проєкту з візуалізацією, технічними вимогами і планом утілення. Восени експертна рада обере переможця та публічно презентує всі проєкти конкурсу. Відкриття меморіалу заплановане на листопад 2022.

Ярема Малащук та Роман Хімей

Про організатора: Фонд збереження історико-культурної спадщини України — благодійна організація, яка займається розвитком і збереженням історико-культурної спадщини в місті Мелітополі та за його межами. Засновники фонду — Сергій МІНЬКО та Володимир ШПІЛЬФОГЕЛЬ. Влітку 2020 року за їхньої ініціативи в Мелітополі було створено сквер пам'яті жертв Голокосту в історичній частині міста та встановлено скульптуру українського митця Олександра Дяченка.

 

Партнер конкурсу “Минуле / Майбутнє / Мистецтво” — платформа культури памʼяті, що реалізує дослідницькі та освітні проєкти, а також публічну програму для залучення широкої аудиторії до роботи з минулим.