Другий концерт для друга

Концерт відбудеться в Національній філармонії за участі Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка. В легендарному Другому фортепіанному концерті Каміля Сен-Санса солісткою виступить відома американська піаністка Ірена Портенко.

Вона народилася в Києві, закінчила НМАУ (клас професора І.Рябова) та докторантуру Мічиганського університету в м.Енн-Арборі (США). Дебютувала на сцені у восьмирічному віці, зігравши з Національним симфонічним оркестром Концерт ре мажор Йозефа Гайдна.

Нині Ірена живе в Нью-Йорку, веде активну сольну кар’єру, гастролюючи по всьому світу, але не пориваючи творчих зв’язків з Україною. Так, наприкінці минулого року вона взяла участь у двох благодійних концертах — у Нью-Йорку та Одесі — на підтримку сімей, які постраждали від пожежі в одеському коледжі.

Після концерту в Карнегі-холі газета The New York Times назвала І. Портенко учасницею вибраного кола піаністів, які радують демонстрацією на сцені багатства своєї міжкультурної музичної підготовки та досвіду». Як солістка виступала з оркестрами під керівництвом Кеннета Кіслера (США), Россена Міланова (Болгарія — США), Володимира Сіренка, Володимира Кожухаря, Алліна Власенка (Україна), Уве Харрера (Австрія) та Дай Ук Лі (Корея). Також як камерний музикант гастролює разом із видатними артистами по всьому світу.

Другий концерт для фортепіано з оркестром №2 Сен-Санса — одне з найвідоміших фортепіанних творів композитора. Його ще називають «другим концертом для друга», бо створений він був на прохання Антона Рубінштейна для його гастролей у Парижі. Знайомство двох композиторів переросло в дружбу. Твір було написано за рекордно короткий термін — 17 днів. Його світова прем’єра відбулася в травні 1868 року. Диригував оркестром Рубінштейн, а першим солістом був сам Каміль Сен-Санс. Щоправда, щільний графік підготовки до концерту не дав можливості композитору вивчити досконало всю партію, але це аж ніяк не вплинуло на подальший успіх музичного твору. Адже в ньому проявилося новаторство композиторського мислення Сен-Санса, його вишукане почуття стилю і витончена дотепність у порушенні сталих музичних традицій. Чого варте, зокрема, цитування в першій частині концерту мелодії студентської роботи учня Сен-Санса Габріеля Форе або стрімке і легке скерцо замість повільного адажіо в другій частині. Втім, музику краще чути, ніж переповідати про неї...