«Валютний» популізм – як виклик економіці…
Довкола проголосованого парламентом «валютного» закону (№ 1558-1) розгорається скандал. Після бурхливого голосування документу в четвер в сесійній залі, в п’ятницю на ранок народні обранці спробували «відмотати» все назад: група депутатів почала збирати підписи під зверненнями до голови ВР Володимира Гройсмана за переголосування закону про реструктуризацію валютних кредитів та під зверненням до Президента не підписувати даний закон. Як пояснив депутат Олександр Черненко, підстава для цього - допущені порушення регламенту, а також - кнопкодавство. В кулуарах паралельно обговорювали ще один сценарій «відкату» – відкликання голосів через те, що деякі депутати не зрозуміли (!), що голосували за законопроект в цілому, мовляв, вони думали, що кажуть «так» за його повернення на повторне голосування (при чому це стосувалося переважно представників БПП). Третій сценарій - підписання документу президентом - в Раді називають малоймовірний, бо це означає банкротство банківської системи України.
Але про все по порядку. Після того, як депутати кілька тижнів тому відправили законопроект №1558-1 на третє читання, документ тривалий час тримали в шухляді. Втім, коли в четвер сесійну залу в знак протесту покинули радикали та «Самопоміч», решта депутатів раптово вирішили внести пропозицію поставити на голосування «валютний» документ. При цьому всім було добре зрозуміло, що голосів за прийняття будь-якого документу в залі на той момент не було. Втім «провалити» валютний законопроект не вдалося: радикали і «Самопоміч» оперативно повернулися в зал і сталося неможливе - 229 «за». Реакція Інтернет-спільноти була дуже різкою і різнополярною: одні аплодували, схвалювали і називали документ перемогою над зажерливими банкірами, інші - популізмом і бажанням окремих політичних сил в умовах непростої економічної ситуації за будь-яку ціну заробити собі політичні бали.
Що породжує такі кардинально різні оцінки?
Перше - законопроект передбачає перерахування валютних кредитів за курсом, який був на момент укладення договору з банком (тобто в більшості випадків по курсу 5 гривень за долар). З врахуванням нинішнього валютного курсу сума збитків, за оцінками НБУ, сягне 93 мільярда гривен! Друге - під його дію потрапляють всі валютні кредити фізичних осіб! Нагадаємо, що в першій редакції закону мова йшла про те, що перераховуватися мають тільки іпотечні кредити на купівлю первинного житла. Але за три читання в документ «запхнули» побутову техніку, дороге імпортне обладнання та інше. Третє - закон вирішує лише проблему позичальників валютних кредитів, тоді як без відповіді лишається, що ж робити з валютними вкладниками, які також постраждали від курсових коливань.
До того ж, не прийняття цього законопроекту було однією з найважливіших вимог МВФ для виділення чергового траншу кредиту. «Цей закон - чистої води популізм. Він суперечить нашим зобов'язанням перед МВФ. І наступного траншу, який стабілізує нашу економічну ситуацію, нам не дочекатися», - резюмував міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус.
Якщо документ набуде чинності, то як це позначиться на банківській системі та економіці взагалі? Про це «День» запитав фінансистів, економістів і нардепів.
КОМЕНТАРІ
Наталія ЯРЕСЬКО, міністр фінансів України:
- Прийняття цього закону - це виклик справедливості в Україні. Сьогодні всі, уряд працюють над тим, щоб підвищити рівень справедливості у нашому суспільстві. Однак цей закон ніяк не допомагає в цьому. Сьогодні одні громадяни України, які взяли позики в банках, незважаючи на кризу, вчасно платять за своїми кредитами. Інші громадяни взагалі не беруть кредити, щоб не брати на себе ризики. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію і продовжують платити їх. Але чому депутати вирішили подбати про інтереси лише зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити? Потенційні втрати банківської системи від такого кроку складуть 95 мільярдів гривень. Це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році. І ці кошти будуть платити всі громадяни, у формі погіршення стану нашої банківської системи, нових банкрутств банків, втрат депозитів громадянами, які ні в чому не винні. Це - популізм, який не має нічого спільного із справедливістю.
Павло РІЗАНЕНКО, член парламентського комітету з питань фінансової політики й банківської діяльності:
- Це означає, що банки мають з власної кишені дістати 95 мільярдів гривень і подарувати людям. Зайдіть на сайт НБУ в розділ «Банківський нагляд», де по кожному банку сказано скільки у нього майна, активів, капіталу. Окрему увагу звернуть на загальну суму капіталу банківської системи - вона рівноцінна цій сумі! Тобто після прийняття цього закону всі банки мають лопнути в один момент. А тепер давайте подивимося скільки валютних кредитів - десятки тисяч, а скільки валютних вкладників - мільйони! То за логікою цього закону треба забрати гроші у мільйонів вкладників і передати десяткам тисяч. Махровий популізм. Чому пройшов цей законопроект? Це діагноз нашому суспільству і парламенту: кого обирали, таку якість політики і маємо. Обирали популістів – популізм і маємо. Я розділив би всіх депутатів, які проголосували за на 4 категорії. Перша - цинічні популісти, які знають, що цього не можна приймати і вони розуміють, що документ буде заветований. Але в очах людей вони будуть добрими самаритянами, які в такий цинічний спосіб хочуть набрати електоральні бали. Друга група - корисні дурні, які не розуміють суть закону, але їм здалося, що вони роблять правильно. Третя – залякані. Законопроект неможливо виконати, бо це означає крах банківської системи. Україна і так ледь-ледь видряпалася з банківської кризи. Щойно хоч трохи стабілізувалася система, а зараз нам пропонують покласти її на лопатки. Так не можна. Валютну проблему треба вирішувати, але не так. Як? НБУ має стимулювати банки до реструктуризації таких позик, щоб ці кредити не списували, а пролонгували. Має бути реструктуризація валютних кредитів, а не подарунки «всім і вся».
Сергій РИБАЛКА, голова парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності:
- Закон про реструктуризацію валютних кредитів цілком можна виконати, якщо добре попрацювати спільно уряду, НБУ і банкам. Потрібно лише загальне бажання вирішити проблему. Всі заяви про нібито 100 мільярдів збитків для банків - неправда . За даними НБУ, на початок липня всього валютних кредитів для фізичних осіб в українській банківській системі налічується близько 4,7 мільярда доларів. Очевидно, що курсова різниця ніяк не може становити ті суми, про які заявляють противники реструктуризації, а збитки банків будуть ще значно меншими. Якщо ж відняти всі збитки, які несуть банки без реструктуризації, то ви отримаєте ще кардинально іншу картину. До того ж, валютні кредити виплачуються вже 5-7 років, то банки вже відбили їхню вартість. Для виконання цього закону ми повинні спільно з Мінфіном, Нацбанком та банківськими асоціаціями розробити програму підтримки конкретних банків, які мають найбільші портфелі валютних кредитів. Їх не так багато. Якщо НБУ якісно перегляне їх плани стабілізації, ні про які «страшні наслідки», якими сьогодні лякають, і мови бути не може. Крім того, НБУ може давати таким банкам довгострокові кредити і реструктуризувати вже видані позики. У Нацбанку є всі механізми для вирішення валютного питання. Було б бажання. А зараз тільки монолог, а має бути діалог.
Руслан ДЕМЧАК, народний депутат від БПП, який єдиний з усього парламенту проголосував проти «валютного» закону:
- В перші секунди голосування натискав червону кнопку, щоб всі депутати в залі бачили, що є ті, хто «проти» і, щоб вони не боятися робити свій вибір. Чому боялися голосувати проти? Під стінами парламенту зібралося багато протестувальників, вони перекрили виходи і дехто з народних депутатів на догоду їм захотів дати голос «за», бо думав, що більшості все одно не буде. Але сталося інакше: за - 229, проти – я один. Погроз я не боюся, після Революції гідності вони смішні. Я до цього відношуся філософськи: кожен має право на свою точку зору. Я не голосував за цей документ послідовно: і в першому, і другому читанні. Чому? Бо глибоко знаю ситуацію: я переклав на англійську мову цей закон, відправив його в МВФ і отримав відповідь, що не можна в такий спосіб реструктуризувати кредити і реструктуризація має бути тільки на базі добровільних домовленостей між банком і позичальником. Наразі НБУ залучив до Меморандуму про реструктуризацію кредитів 12 найбільших банків країни і вони спільно знаходять компроміс. Банки розуміють, що є два шляхи: або домовлятися з позичальником і поступово отримувати гроші, або ж взагалі не отримувати. Вони обирають перший варіант і йдуть на компроміс і кредити не обслуговуються. Підписання цього закону призведе до ще більшого підриву банківської системи. Саме тому я не вірю, що його підпише Президент. Є голова парламенту, який може не підписати документ. Крім того, я вже чув у залі розмови, що багато депутатів не зрозуміли за що голосують і думали, що за повернення за повторне голосування за документ. І зараз вони пишуть заяви про відкликання своїх голосів. Я сподіваюся, що Президент не підпише його, бо це абсолютно неможливо виконати.