«Усе тримається на чиїхось добрих вчинках»

Засновниця продовольчого банку «Другий врожай» Олександра РОЗУМЄЙ — про виклики в спілкуванні з бізнесом і перших партнерів

«День» продовжує розповідати про ініціативи, спрямовані на поєднання «корисного з корисним» — мінімізацію продовольчих втрат виробниками харчових продуктів і надання допомоги їжею людям, які цього потребують. Про позитивний досвід і перспективи львівської «Тарілки» читайте в матеріалі Тетяни Козирєвої в № 60 від 6 квітня 2021 року, наразі ж розповімо про завдання і виклики, з якими зіткнувся продовольчий банк «Другий врожай», який заснувала нещодавно в Києві Олександра РОЗУМЄЙ.

Продовольчі банки — неприбуткові організації, що мінімізують продовольчі втрати, шляхом передачі на благодійність — нагадує визначення своєї діяльності невеличка поки що команда «Другого врожаю» на власній фб-сторінці. Там зазначається також: «За рекомендацією наших колег з tarilka_org ми вирішили побудувати мережу благодійних організацій та запросити небайдужих стати пліч-о-пліч з нами на шляху до мінімізації продовольчих втрат». Та все ж ми перепитали Олександру, чия благодійна організація функціонує фактично з початку року, чому вона взагалі за це взялася.

— Я раніше працювала з законодавчими ініціативами з мінімізації продовольчих відходів, втрат та поводження з відходами в цілому. Я дуже багато спілкувалася і з екоактивістами, які займалися питаннями органічних відходів, і сама бачила ці величезні обсяги, — пояснює Олександра РОЗУМЄЙ. — Але коли я починала цим займатися, то мені здавалося, що найкраща альтернатива поводженню з органічними відходами — це саме їх компостування. Проте потім я зрозуміла, що, крім саме продовольчих відходів, у нас є у великому обсязі саме продовольчі втрати, і почала вивчати практики — що роблять із цими продовольчими втратами за кордоном. Тож я зрозуміла, що воно може не просто бути поживним і корисним для збагачення ґрунтів, а ще й передаватися людям як соціальна підтримка.

У «ДРУГОМУ ВРОЖАЇ» ТАКОЖ ТРИВАЄ ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ПРОЄКТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ТОМУ, ЯК УНИКНУТИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ВТРАТ УДОМА / ІЛЮСТРАЦІЯ З ОФІЦІЙНОЇ ФБ-СТОРІНКИ FACEBOOK.COM/DRYGIIVROJAI

Як вдається вам робити ці перші кроки?

— На сьогодні це досить важка робота в плані того, щоб пояснити саме виробникам, ритейлерам, чому і як це функціонує, чому варто до цього долучатися. Найбільш важливо їм пояснити — що продовольчі втрати є, що їх можна вирахувати з числа їхніх відходів завчасно і передати їх на благодійність до того, як вони стануть відходами. І благодійна діяльність може бути не актом їхніх фінансових пожертв, а актом передачі саме ось цих продуктів, які можуть бути втрачені.

Яка ситуація в Києві з мережею партнерів?

— На сьогодні ми відкрито почали співпрацю з «Ашаном» — це щодо великих партнерів, також ми почали пілотний проєкт з невеличкою мережею хлібопекарських ресторанів, вони нам передають хліб. Наразі з постійних ініціатив це в нас усе. Ми не беремо поки що до себе продукти, що можуть швидко зіпсуватися, тому що в нас немає обладнаного приміщення і не хотілося б завдати шкоди тими продуктами, які ми надаємо. Тому все, що ми зараз беремо, це продукція, що може зберігатися, яка є передусім безпечною для кінцевого споживача, тому вона достатньо обмежена.

Крім того, в Києві дуже багато супермаркетів і виробників, які мають достатній досвід корпоративної соціальної відповідальності — і найбільше питання в тому, що вони вже підтримують певні благодійні акції і не розуміють питання продовольчих втрат. Адже ми, як продовольчий банк, не ставимо для себе завдання просто попросити продуктів харчування. Ми ставимо за мету врятувати ті продукти, які можуть бути викинуті на смітник, від втрачання. Оскільки в нас наразі немає законодавчо «продовольчих втрат», їх розуміння і інформаційної кампанії щодо цього достатньо розширеної немає, тож поки що це дуже важко.

Ми спілкувалися, зокрема й з великими виробниками: так, ініціатива цікава, але все, що нам відповідали: що вони вже мають благодійні проєкти, які вони підтримують. І ми зараз ведемо комунікацію з кільками компаніями і намагаємося пояснити, про що ми говоримо.

Щодо тих, кому допомагати, хто це наразі?

— Ось тут проблеми знайти цих людей немає. На жаль. Першими, хто стали нашими партнерами в цьому плані, була «Місія синодальний відділ української православної церкви з соціально-гуманітарних питань» у Лаврі, тому що вони готують безпосередньо щодня гарячі обіди для нужденних. Тобто вони потребували максимально всі можливі продукти, з яких одразу можна приготувати їжу для людей. Потім до нас почали звертатись інші організації, наприклад, ми допомагаємо організації Адра («Адвентистське агентство допомоги та розвитку в Україні») — це міжнародна організація, що підтримує і малозабезпечені, і багатодітні сім’ї. Зараз до нас звернулася організація, яка підтримує людей з обмеженнями зору.

Людей, які знаходять контакти, звертаються, бачать інформацію про ініціативу, дуже багато. Вони телефонують чи не щодня.

Потреба в тому, щоби допомогти, значно більша, ніж можливість допомогти поки що.

У Львові великою мірою подібна ініціатива тримається на волонтерах і зокрема пластунах. А хто є вашою командою?

— Це все суто волонтерська робота. Можливо, якби вона починалась у інший час чи якось інакше, може, це були б якісь і грантові програми. Але наша ініціатива тримається на мені та моїх друзях, які витрачають свій час на таку діяльність. А наприклад, автомобілем нас підтримала компанія, що є дилером автомобілів, вони нам надають авто в оренду на безоплатній основі.

Усе тримається на чиїхось добрих вчинках. Так само коли в мене немає змоги поїхати на передачу продовольства, я прошу когось зі знайомих, що мають цей час. Так і ми працюємо.

ДОВIДКА

ВIД «ДРУГОГО ВРОЖАЮ»

Перший продовольчий банк було створено 1967 року в США, Фенікс. Його засновником був Джон ван Хенгель. Уже на початку 70-х його ініціатива стала широко відомою, а 1976-го продовольчі банки стали національною програмою.

Податкова реформа 1976 року в США суттєво змінила структуру оподаткування для більшості компаній, зробивши фінансово вигідним як великим, так і малим бізнесам жертвувати продовольство на благодійність.

Другим важливим кроком до підтримки урядом продовольчих банків став грант від федерального уряду, що допоміг створити мережу продовольчих банків по всій країні.

У 1979 році було зареєстровано велику неприбуткову мережу Second Harvest, та розроблено перелік стандартів, яких мав дотримуватись кожний продовольчий банк.

Він послужив орієнтиром для багатьох подібних організацій у Америці, а вже на початку 80-х почав поширюватися Європою.

Перший банк їжі в Україні було створено на початку двотисячних, 2011-го був започаткований Фудбенк Україна (більше інформації — на фб-сторінці)

* * *

Саме час продовольчим банкам стати системним явищем в Україні, переконані в «Другому врожаї». Підтримуємо!

«Усе тримається на чиїхось добрих вчинках»

«Усе тримається на чиїхось добрих вчинках»

Засновниця продовольчого банку «Другий врожай» Олександра РОЗУМЄЙ — про виклики в спілкуванні з бізнесом і перших партнерів

«День» продовжує розповідати про ініціативи, спрямовані на поєднання «корисного з корисним» — мінімізацію продовольчих втрат виробниками харчових продуктів і надання допомоги їжею людям, які цього потребують. Про позитивний досвід і перспективи львівської «Тарілки» читайте в матеріалі Тетяни Козирєвої в № 60 від 6 квітня 2021 року, наразі ж розповімо про завдання і виклики, з якими зіткнувся продовольчий банк «Другий врожай», який заснувала нещодавно в Києві Олександра РОЗУМЄЙ.

Продовольчі банки — неприбуткові організації, що мінімізують продовольчі втрати, шляхом передачі на благодійність — нагадує визначення своєї діяльності невеличка поки що команда «Другого врожаю» на власній фб-сторінці. Там зазначається також: «За рекомендацією наших колег з tarilka_org ми вирішили побудувати мережу благодійних організацій та запросити небайдужих стати пліч-о-пліч з нами на шляху до мінімізації продовольчих втрат». Та все ж ми перепитали Олександру, чия благодійна організація функціонує фактично з початку року, чому вона взагалі за це взялася.

— Я раніше працювала з законодавчими ініціативами з мінімізації продовольчих відходів, втрат та поводження з відходами в цілому. Я дуже багато спілкувалася і з екоактивістами, які займалися питаннями органічних відходів, і сама бачила ці величезні обсяги, — пояснює Олександра РОЗУМЄЙ. — Але коли я починала цим займатися, то мені здавалося, що найкраща альтернатива поводженню з органічними відходами — це саме їх компостування. Проте потім я зрозуміла, що, крім саме продовольчих відходів, у нас є у великому обсязі саме продовольчі втрати, і почала вивчати практики — що роблять із цими продовольчими втратами за кордоном. Тож я зрозуміла, що воно може не просто бути поживним і корисним для збагачення ґрунтів, а ще й передаватися людям як соціальна підтримка.

У «ДРУГОМУ ВРОЖАЇ» ТАКОЖ ТРИВАЄ ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ПРОЄКТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ТОМУ, ЯК УНИКНУТИ ПРОДОВОЛЬЧИХ ВТРАТ УДОМА / ІЛЮСТРАЦІЯ З ОФІЦІЙНОЇ ФБ-СТОРІНКИ FACEBOOK.COM/DRYGIIVROJAI

Як вдається вам робити ці перші кроки?

— На сьогодні це досить важка робота в плані того, щоб пояснити саме виробникам, ритейлерам, чому і як це функціонує, чому варто до цього долучатися. Найбільш важливо їм пояснити — що продовольчі втрати є, що їх можна вирахувати з числа їхніх відходів завчасно і передати їх на благодійність до того, як вони стануть відходами. І благодійна діяльність може бути не актом їхніх фінансових пожертв, а актом передачі саме ось цих продуктів, які можуть бути втрачені.

Яка ситуація в Києві з мережею партнерів?

— На сьогодні ми відкрито почали співпрацю з «Ашаном» — це щодо великих партнерів, також ми почали пілотний проєкт з невеличкою мережею хлібопекарських ресторанів, вони нам передають хліб. Наразі з постійних ініціатив це в нас усе. Ми не беремо поки що до себе продукти, що можуть швидко зіпсуватися, тому що в нас немає обладнаного приміщення і не хотілося б завдати шкоди тими продуктами, які ми надаємо. Тому все, що ми зараз беремо, це продукція, що може зберігатися, яка є передусім безпечною для кінцевого споживача, тому вона достатньо обмежена.

Крім того, в Києві дуже багато супермаркетів і виробників, які мають достатній досвід корпоративної соціальної відповідальності — і найбільше питання в тому, що вони вже підтримують певні благодійні акції і не розуміють питання продовольчих втрат. Адже ми, як продовольчий банк, не ставимо для себе завдання просто попросити продуктів харчування. Ми ставимо за мету врятувати ті продукти, які можуть бути викинуті на смітник, від втрачання. Оскільки в нас наразі немає законодавчо «продовольчих втрат», їх розуміння і інформаційної кампанії щодо цього достатньо розширеної немає, тож поки що це дуже важко.

Ми спілкувалися, зокрема й з великими виробниками: так, ініціатива цікава, але все, що нам відповідали: що вони вже мають благодійні проєкти, які вони підтримують. І ми зараз ведемо комунікацію з кільками компаніями і намагаємося пояснити, про що ми говоримо.

Щодо тих, кому допомагати, хто це наразі?

— Ось тут проблеми знайти цих людей немає. На жаль. Першими, хто стали нашими партнерами в цьому плані, була «Місія синодальний відділ української православної церкви з соціально-гуманітарних питань» у Лаврі, тому що вони готують безпосередньо щодня гарячі обіди для нужденних. Тобто вони потребували максимально всі можливі продукти, з яких одразу можна приготувати їжу для людей. Потім до нас почали звертатись інші організації, наприклад, ми допомагаємо організації Адра («Адвентистське агентство допомоги та розвитку в Україні») — це міжнародна організація, що підтримує і малозабезпечені, і багатодітні сім’ї. Зараз до нас звернулася організація, яка підтримує людей з обмеженнями зору.

Людей, які знаходять контакти, звертаються, бачать інформацію про ініціативу, дуже багато. Вони телефонують чи не щодня.

Потреба в тому, щоби допомогти, значно більша, ніж можливість допомогти поки що.

У Львові великою мірою подібна ініціатива тримається на волонтерах і зокрема пластунах. А хто є вашою командою?

— Це все суто волонтерська робота. Можливо, якби вона починалась у інший час чи якось інакше, може, це були б якісь і грантові програми. Але наша ініціатива тримається на мені та моїх друзях, які витрачають свій час на таку діяльність. А наприклад, автомобілем нас підтримала компанія, що є дилером автомобілів, вони нам надають авто в оренду на безоплатній основі.

Усе тримається на чиїхось добрих вчинках. Так само коли в мене немає змоги поїхати на передачу продовольства, я прошу когось зі знайомих, що мають цей час. Так і ми працюємо.

ДОВIДКА

ВIД «ДРУГОГО ВРОЖАЮ»

Перший продовольчий банк було створено 1967 року в США, Фенікс. Його засновником був Джон ван Хенгель. Уже на початку 70-х його ініціатива стала широко відомою, а 1976-го продовольчі банки стали національною програмою.

Податкова реформа 1976 року в США суттєво змінила структуру оподаткування для більшості компаній, зробивши фінансово вигідним як великим, так і малим бізнесам жертвувати продовольство на благодійність.

Другим важливим кроком до підтримки урядом продовольчих банків став грант від федерального уряду, що допоміг створити мережу продовольчих банків по всій країні.

У 1979 році було зареєстровано велику неприбуткову мережу Second Harvest, та розроблено перелік стандартів, яких мав дотримуватись кожний продовольчий банк.

Він послужив орієнтиром для багатьох подібних організацій у Америці, а вже на початку 80-х почав поширюватися Європою.

Перший банк їжі в Україні було створено на початку двотисячних, 2011-го був започаткований Фудбенк Україна (більше інформації — на фб-сторінці)

* * *

Саме час продовольчим банкам стати системним явищем в Україні, переконані в «Другому врожаї». Підтримуємо!