Уряд прийняв чотири важливі для бізнесу рішення

Цього тижня урядом було прийнято багато прогресивних рішень, зокрема, щодо відкриття приватної тяги, обліку деревини, поводження з конфіскованим майном та видачі посвідок іноземцям.

Так, по-перше, йдеться про моніторинг внутрішнього споживання лісоматеріалів на основі єдиної державної системи електронного обліку деревини. Дане рішення, на прийнятті якого бізнес-спільнота наголошувала понад 3-х років, зобов’язує усіх постійних лісокористувачів долучитися до єдиної державної системи електронного обліку деревини. Це дозволить здійснювати моніторинг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і забезпечити контроль за не перевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів на основі систематизації та узагальнення інформації про їх походження, заготівлю та реалізацію. В свою чергу, це сприятиме зменшенню обігу незаконно заготовленої деревини та наближенню діяльності вітчизняних лісокористувачів і деревообробників до європейських стандартів у сфері раціонального використання і збереження лісових ресурсів.

По-друге, на засіданні уряду було прийнято зміни до 2-х порядків задля підвищення прозорості в поводженні з конфіскованим майном. Йдеться про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним та Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби.

Відтепер, на рівні підзаконних актів зазначено вимоги щодо зберігання не тільки вилученого спирту та алкогольних напоїв, але й обладнання для його виробництва. Це дозволить здійснювати більш пильний контроль, аби продукція знову не потрапляла на нелегальний ринок, а обладнання знову не використовувалось для виробництва фальсифікату. Крім того, у органу, що здійснив вилучення продукції (наразі, це ДФС) з’явився обов’язок щомісячної публікації звіту щодо вилученої продукції (види, обсяги, тощо), зокрема, із зазначенням рішення суду, а у виконавчої служби — звітів щодо знищення такої продукції. Водночас, також чітко визначено грошовий еквівалент для оцінки вилучених товарів (наприклад, за мінімальними або максимальними роздрібними цінами або за вартістю спирту).

По-третє, зроблено перший важливий крок до відкриття ринку залізничних вантажних перевезень. Йдеться про прийняття постанови про реалізацію пілотного проєкту щодо допуску приватних локомотивів до роботи окремими маршрутами на залізничних коліях загального користування. Запуск пілоту дозволить отримати необхідний досвід для розробки регуляторної бази щодо рівноправного доступу до залізничної інфраструктури, створення системи допуску залізничних підприємств до ринку перевезень та практичного обґрунтування положень проєкту  нового Закону «Про залізничний транспорт» (який передбачатиме формування нової моделі ринку залізничних перевезень). Це, в свою чергу, спрятиме ефективності функціонування залізничного транспорту, стимулювання залучення інвестицій до розвитку залізничного транспорту усіх форм власності, та втіленню найбільш довгоочікуваної зміни — доступу до перевезень приватними локомотивами.

Реалізація такого пілотного проекту необхідна, з одного боку, задля вирішення питання наявної нестачі локомотивного парку АТ «Укрзалізниця», з іншого боку — для визначення можливих проблем в експлуатації локомотивів приватними власниками до прийняття нового комплексного Закону «Про залізничний транспорт».

По-четверте, проект закону, який підтримано для розгляду ВР за поданням КМУ і який вносить зміни до ЗУ про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якою оптимізується процес видачі посвідок іноземцям.

Але підприємці все ще негативно оцінюють інвестиційний клімат в Україні. За результатами нової хвилі опитування Європейської Бізнес Асоціації за другу половину 2019 року, індекс склав 2,95 балів з 5-ти можливих та продовжує перебувати у негативній площині. Хоча у порівнянні з попереднім періодом показник індексу дещо зріс (2,85 у першій половині 2019 року).

Оцінки бізнесу стосовно динаміки інвестиційного клімату виявилися доволі суперечливими. Майже половина респондентів — 46% — не відчули змін в інвесткліматі впродовж останніх 6 місяців, ще 28% респондентів помітили деякі зміни на краще, а 26% переконані, що бізнес-клімат погіршився.

Серед позитивних моментів, які спостерігав бізнес за останні півроку, бізнесмени зазначили поступову стабілізацію політичної ситуації, старт реформування ринку землі, стабільну національну валюту, реформування Податкової та Митної служб, запуск механізму концесії, початок роботи Вищого антикорупційного суду, зниження інфляції, скасування лімітів на репатріацію дивідендів, поступове зростання купівельної спроможності громадян.

Топ-проблеми — це традиційно високий рівень корупції, слабка судова система, відтік робочої сили, талантів та капіталу. Також підприємці скаржаться на поспішну та несистемну роботу над податковими змінами, повільну дебюрократизацію бізнес-процесів, ситуацію навколо Нацбанку та тиск з боку правоохоронних органів, повільну модернізацію інфраструктури, потенційний зрив співробітництва з МВФ, турбо-режим роботи нової влади та популізм. 

Все ж, не зважаючи на негативну оцінку поточної ситуації в країні, бізнес лишається оптимістично налаштованим щодо майбутнього. Так, 41% директорів розраховує, що інвестиційний клімат дещо поліпшиться протягом наступних півроку, хоча 53% вагаються, чи буде Україна вигідним ринком для заходу нових інвесторів.

КОМЕНТАР

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації:

Настрої топ-менеджерів почали поступово вирівнюватися після стресового початку року — періоду зміни політичних сил в країні. Тішить, що показник індексу знову наблизився до нейтральної позначки в три бали. Це означає, що бізнес мав змогу переконатися у продовженні ходу реформ та дотриманні євроінтеграційного курсу новою владою. Директори компаній вже позитивно відзначили початок роботи над відкриттям ринку землі — хоча традиційно це була одна з топ-4 проблем. Сподіваємося, що у наступній хвилі опитування ми побачимо прогрес також у боротьбі з корупцією, проведенням судової реформи, протидії контрабанді та тіньовій економіці та створенням сприятливих умов для роботи в Україні».