Уряд оголошує боротьбу бартеру
Перший віце-прем'єр Анатолій Голубченко нещодавно заявив, що уряд готовий відмовитися від взаємозаліків із державним бюджетом. Саме цим, на його думку, пояснюється низька віддача від перевищення рівня фактичних надходжень (порівняно з січнем попереднього року) на 309 млн. грн. (27%). Не менш ніж половина цієї суми припадає на частку взаємозаліків.
До 25 лютого створена Кабінетом Міністрів робоча група має підготувати пропозиції з реформування ринку вугільної продукції, в тому числі зі зменшення бартерних операцій, що становили 1997 року 58,6% від загального обсягу продажу вугілля. Аналогічні заходи вирішено прийняти і щодо ринку електроенергії. 29 січня Рада енергоринку схвалила рішення Кабінету Міністрів, що зобов'язує промислових споживачів оплачувати грошима 35% споживаної електроенергії.
За версією агентства Інтерфакс, на ефективність підприємств важкої промисловості негативно вплинуло практичне припинення діяльності корпорації "Єдині енергетичні системи України". Річний обіг ЄЕСУ оцінювався в 20 млрд. гривень (ВВП України 1997 року - майже 85 млрд. гривень). Очевидно, такі висновки було зроблено після виявлення регіональної специфіки бартеру. Так найменші обсяги продажу продукції за бартером зафіксовано в регіонах, де характер виробничої діяльності обумовлений орієнтацією на роздрібний ринок (у Києві за бартером продано 9,4% виробленої продукції). І, навпаки, в орієнтованій на оптового покупця Дніпропетровській області бартер досягає 58,1%.
У напрямку адміністративного регулювання діє й Державна податкова адміністрація України (ДПАУ). Зі слів її голови М. Азарова, вона склала картотеку найбільших платників податків і відстежуватиме всі операції, які вони проводитимуть. Можливість контролювати правомірність контрактів, які укладаються підприємствами, дає керівництву ДПАУ чималі надії на успіх його акції.
Помічник Президента Валерій Литвицький у інтерв'ю кореспондентові "Дня" скептично оцінив ефективність адміністративного обмеження товарообмінних операцій. На його думку, заборони можуть лише пом'якшувати проблему. Якщо не ліквідоване коріння, то і саме явище не буде подолано. Бартер виник, коли в підприємств не було грошей. Проте потім виявилося, що в нього є такі супутні наслідки, які дуже легко використати з метою збагачення, що обумовлює надзвичайно високу зацікавленість у збереженні бартерних розрахунків багатьох підприємств.
Картину натуральної економіки доповнюють останні розрахунки, проведені Інститутом економічного прогнозування Національної академії наук. Як випливає із слів його директора академіка Валерія Гейца, промислові підприємства все ще виробляють продукцію, яка не знаходить свого споживача. Через це так стрімко наростає дебіторсько-кредиторська заборгованість і такі поширені бартерні операції.
Логічно припустити, що з академічними дослідженнями насамперед знайомиться кабмінівська громадськість. І якщо ці дослідження не попадають в урядові постанови, то, звичайно, не внаслідок їх наукової неспроможності. Отже, і прем'єру, і міністрам, як нікому іншому, зрозуміло, що забороною бартерні операції не скасувати. А от обмежити коло щасливих учасників надприбуткової справи можна. Для цього досить в заборонному документі записати застереження - "за винятком підприємств, визначених спеціальною постановою уряду".