Україна-30: бізнес-настрої

Вперше після І кварталу 2021 року український бізнес поліпшив очікування щодо загальноекономічних показників

92-га в рейтингу процвітання (між Гаяною і Сальвадором) і 123-тя у світовому рейтингу щастя (між Намібією і Ліберією). Але — 17-та у європейському рейтингу відкритості даних (між Швецією і Хорватією) і 25-та — у міжнародному рейтингу кібербезпеки (між Португалією і Австрією) — такою стала наша Україна зараз.

На старті ми були зовсім іншими: Українська РСР була найважливішим економічним компонентом радянської економіки після РРФСР — так характеризував нашу країну інтернет-портал ЦРУ.

До 1999 року ВВП незалежної України впав до 40% від рівня 1991 року, а в 1992-1993 роках ціни зросли на космічні 10 500%. Але ми не просто приборкали інфляцію, забезпечили економічне зростання і стабільність нацвалюти.

За роки незалежності України добробут населення поступово підвищувався. Доходи домогосподарств зросли з 332 грн на місяць у 1999 році (з часу введення Держстатом досліджень якості життя українських родин) до 12 432,3 грн у 2020 році, тобто зростання склало майже 3 740%. За цей же період інфляція склала 266%.

Найбільше українці заробляли у 2008, 2014 та 2019 роках, напередодні криз — глобальної фінансової 2009-го, економічної та війни на Сході 2014-го і пандемії 2020 років.

За даними аналітика Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ Юлії Маркуц, з роками у середньомісячних сукупних ресурсах українських родин збільшується частка грошових доходів.

Якщо у 1999 році вони становили лише 63,8%, то у 2020 році — вже 93,9%. Тобто частка негрошових доходів — а це різні додаткові блага, як-от нерухомість, подарунки, путівки, а також дохід від ведення господарства тощо — зменшилася в рази.

Це означає, що раніше громадяни, аби прогодувати родину, більше покладались на власне господарство (наприклад, вирощування городини), тепер — на заробляння грошей. Зі зростанням доходів родин потреба у веденні натурального господарства значно знизилась, а у багатьох — зовсім відпала.

Основне місце в доходах традиційно займає заробітна плата. Саме частка оплати праці показала найбільше зростання, підвищившись з 34,1 % від загальної суми доходів у 1999 році до рекордного за всі роки показника — 58,8 % у 2020 році.

За даними Держстату, у 1992 році на обліку в службі зайнятості перебували 171 тис. українців. Зараз Державна служба зайнятості звітує про 319 тисяч зареєстрованих безробітних.

З 1995 року Україна стала розраховувати показник безробіття за методологією Міжнародної організації праці — тоді він був зафіксований на рівні 5,6%, а на даний момент — 9,9%. За прогнозами НБУ, до кінця 2021 року безробіття знизиться та в середньому за рік становитиме 9,1%.

Робоча сила в Україні, не дивлячись на підвищення пенсійного віку, скорочується. У 1991 році її обсяг складав 23,8 млн осіб, у 2020 р. — 19,5 млн осіб.

«Відтік мізків» на 30 році незалежності можна сміливо вважати однією з ключових загроз національній безпеці України.

Крім того, другий рік поспіль триває відтік інвестицій з економіки України. Індекс інвестиційної привабливості, який двічі на рік вимірює Європейська Бізнес Асоціація, демонструє, що настрої інвесторів суттєво знизилися минулого року та досі лишаються такими.

Однак, вперше після І кварталу 2021 року український бізнес поліпшив очікування щодо загальноекономічних показників. Про це свідчать результати опитування підприємств, проведеного Національним банком у I кварталі 2021 року.

Поліпшення індексу відбулося переважно за рахунок високих оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, фінансово економічного стану підприємств, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також інвестиційних видатків на будівництво.

Також покращилися прогнози бізнесу щодо розвитку власних підприємств. Респонденти очікують уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти в наступні 12 місяців.

Бізнес очікує збільшення обсягів реалізації своєї продукції, зокрема й на зовнішньому ринку. Оптимістичні настрої переважають в усіх секторах економіки, крім енерго- та водопостачання, кажуть в НБУ.

КОМЕНТАРІ

«В УКРАЇНІ ВИНИКЛИ ТА РОЗВИНУЛИСЯ ПОТУЖНІ ОНЛАЙН ТА ОФЛАЙН ГРАВЦІ, ЯКІ СТАЛИ ВЗІРЦЕМ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ»

Сергій БАДРІТДІНОВ, INTERTOP Ukraine:

— Головним досягненням ритейлу за 30 років незалежності вважаю те, що в Україні виникли та розвинулися потужні онлайн та офлайн гравці, які стали взірцем для європейського ринку та встановили нові стандарти якісного шопінг-досвіду. Українські ритейлери пропонують споживачеві відмінний сервіс, впроваджують унікальні технології та інноваційні дизайн-концепції. Водночас я переконаний, що головною поразкою є відсутність чіткої та послідовної стратегії взаємодії держави і бізнесу. Влада дуже повільно спрощує правила ведення бізнесу, тим самим підживлюючи сіру економіку. Це гальмує розвиток української економіки та держави загалом.

«ВІД СПИРТУ «РОЯЛЬ» ДО СУЧАСНОГО РІВНЯ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ»

Ігор НАЗАРОВ, Браун-Формен Україна:

— За 30 років Україна подолала дуже складний шлях — від спирту «Рояль» та неконтрольованого ринку горілки до сучасного рівня обізнаності про відповідальне вживання алкоголю та повної інтеграції світових брендів в індустрію.

«НАЙБІЛЬШОЮ ПОРАЗКОЮ ДЕРЖАВИ ЗА ЦІ 30 РОКІВ, ПОПРИ ЧИСЛЕННІ СПРОБИ ЦЕ ЗМІНИТИ, Є ВІДСУТНІСТЬ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ»

Наталія АНОХІНА, Arzinger

— Найбільш вагомим застереженням щодо ведення бізнесу в Україні є недовіра до системи правосуддя. Неефективна судова система створює умови для корупції, зловживань або, навпаки, бездіяльності правоохоронних органів, невиконання договірних зобов’язань та нівелює всі законодавчі гарантії, що надаються бізнесу. На жаль, найбільшою ПОРАЗКОЮ держави за ці 30 років, попри численні спроби це змінити, є відсутність ефективної системи правосуддя. Тим не менше, на шляху до зазначеної цілі, були і ДОСЯГНЕННЯ. Серед таких досягнень слід виділити впровадження системи приватних виконавців, створення Вищого антикорупційного суду, впровадження ефективної системи реєстрації прав та електронних публічних реєстрів, як щодо майнових прав та об’єктів, так і щодо суб’єктів господарювання. Це невеликі кроки, але ж такі забезпечують зменшення бюрократичних процедур, безпеку та прозорість.

«ДЕРЕВООБРОБНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ ОТРИМАЛА СУТТЄВІ ПОШТОВХИ ДО РОЗВИТКУ»

Богдан ЦУПРИК, Свиспан Лімітед:

— Завдяки кільком адекватним рішенням державних органів щодо захисту внутрішнього виробника (зокрема мова йде про антидемпінгові заходи та запровадження мораторію на експорт необробленої деревини) деревообробна галузь України отримала суттєві поштовхи до розвитку. При цьому більшість наявних на сьогоднішній день у галузі проблем може бути вирішено у разі прийняття законодавчого акту щодо ринку деревини, орієнтованого на забезпечення сировиною вітчизняних деревообробних підприємств та ефективне використання лісових ресурсів.

«ЗНАЧНО ЗМІНИЛОСЯ СТАВЛЕННЯ ДО РОБОТОДАВЦЯ»

Анна ДОБРИНЕЦЬ, Imperial Tobacco:

— За 30 років значно змінилося ставлення до роботодавця — всі більше і більше людей звертають увагу на ціннісну пропозицію, переваги, які отримує співробітник від конкретного роботодавця. Бізнес стає більш людяним, розуміючи цінність людського капіталу. Багато процесів вже діджіталізовано, що значно спрощує адміністрування, хоча досі залишається відкритим питання реформування трудового законодавства, багато процесів потребують вдосконалення. На жаль, ще й досі велика кількість компаній практикують неофіційне працевлаштування або «сіру» заробітну плату. Вирішення питання легалізації трудових відносин і заробітної плати має безпосередній вплив на добробут держави і кожного окремого українця. Адже через тіньовий ринок зайнятості держава втрачає вагомі кошти з несплачених податків, а працівники не отримують законних соціальних гарантій. Забезпечення впевненості і захищеності людей — запорука більш ефективного внеску кожного до власного розвитку, розвитку компанії та держави. На щастя, самі люди стають більш вибагливими та вибірковими в виборі працедавця, звертаючи все більш уваги на офіційне працевлаштування. В той самий час і держава тримає під увагою це питання, створюючи сприятливі умови для виводу «з тіні» компанії.

ТОП-3 ДОСЯГНЕННЯ ЕНЕРГЕТИКИ

Ірина ПРОТОПОПОВА, ДТЕК:

— Головні досягнення в енергетичній галузі України за останні 30 років:

1) Лібералізація енергетичних ринків. Нові моделі ринків електроенергії та природного газу України будуються за європейськими правилами, що підсилює інтеграцію країни в ЄС. Реформа енергетичної галузі створила стимул для появи нових виробників, а споживачі отримали можливість в повній мірі відчути переваги конкурентних ринків.

2) Силами приватних інвесторів створилася нова галузь — відновлювані джерела енергії. Завдяки регуляторним стимулам, за останні 10 років інвестиції в ВДЕ перевищили 12 млрд доларів. Це найбільша приватна інвестиція за історію незалежності України.

3) Україна синхронізувала свій розвиток енергетики з глобальними трендами. Ми одночасно з провідними країнами ведемо розвиток в системах накопичення енергії, вивчаємо можливість використання водню як енергоносія.

«В ОСНОВІ СТАБІЛЬНОГО І ПОСТІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ІТ СФЕРИ ЛЕЖАЛА ГНУЧКА ДОГОВІРНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ»

Володимир БЕК, Sigma Software:

— Становлення ІТ індустрії відбулося завдяки успішній реалізації низки ключових задач: побудова та розвиток ІТ бізнес екосистеми, накопичення експертизи, становлення та розвиток ІТ освіти. Та в основі стабільного і постійного зростання ІТ сфери лежала гнучка договірна модель взаємодії із людським капіталом, яка відповідає специфіці мобільного і динамічного ІТ. Зараз індустрія вийшла на новий етап розвитку, коли сервісний напрямок каталізує появу якісних стартапів, а технічний рівень спеціалістів і синергія всіх учасників закладають міцний фундамент для подальшого розвитку галузі. Тому, головна порозка може спіткати нас у майбутньому: якщо через певні глобальні чи локальні зміни буде зруйновано здобутки, світове визнання та майбутні перспективи індустрії. Але, сподіваюсь, такий сценарій залишиться лиш в «теорії».

Михайло КОТОВЕНКО, Groupe SEB:

— Головне досягнення нашої індустрії полягає у тому, що взагалі існує вільна торгівля в Україні. І міжнародні компанії, що складають основу Європейської Бізнес Асоціації — це маяки передових світових практик ведення бізнесу в океані «хижого» українського капіталізму. Обертаючись назад на 30 років тому: окрім поодиноких СП (спільних підприємств) — існував пізній соціалізм, перебудова, відрізні купони та черги на продукти. Більше нічого. Тож коли на Дні Народження підіймають тост — зазвичай говорять про успіхи. Про поразки звучатиме якось дивно. Взагалі, у нас в країні великий дефиціт позитивних новин, фокус зазвичай на «зраді». Так, ці роки були хаотичні, бізнес зростав і падав. Та незважаючи на внутрішню нестабільність, зміни законодавства, кризи та революції, помножені на війну на сході — торгівля й сфера побутової техніки зростає, як і економіка України, добробут населення збільшується і капіталізм упевнено рухає нашу країну вперед, збільшує доходи населення і платоспроможний попит. Ці 30 років також показали, що ми, як країна, маємо великий потенціал, не лише в Києві, але й у інших регіональних центрах. Потенціал — людський, технологічний, аграрний. І від щоденних маленьких кроків уперед залежить, чи станемо ми однією з найкращих країн Європи та світу для життя — чи так і залишимось країною третього світу. Напередодні 30-ї річниці Незалежності — вітаю всіх зі святом, бажаю зростання, процвітання та щоденних маленьких кроків уперед!

«УКРАЇНИ ВИЙШЛА НА ЯКІСНО НОВИЙ РІВЕНЬ»

Інна МАРКУС, AB-Inbev:

— За 30 років незалежності України пивоварна галузь України вийшла на якісно новий рівень: пивоварні отримали потужний поштовх до технологічного розвитку та впровадженню інноваційних технічних рішень. Таким чином пиво українського виробництва досягло високих показників якості, високо цінується у світі, що виражається у великих обсягам експорту пива до різних куточків світу. При цьому також варто відмітити і найбільшу проблему галузі за ці 30 років. Виробництво пива скоротилося із 3,2 млрд літрів у 2010 р. до 1,8 млрд літрів у 2020 р. — падіння склало більше 40%. Причин цьому декілька: важливе значення відіграли управлінські рішення можновладців (зокрема прирівняння пива до алкоголю та невиважена акцизна політика). Тим не менш, пивовари намагаються із оптимізмом дивитися у майбутнє. Наразі важливим перспективним напрямком для нас є імплементація принципу розширеної відповідальності виробника. Проведення масштабної реформи управління відходів відповідно до найкращих європейських практик дасть поштовх до якісних змін у цій сфері, спричинить створення нових галузей, а також провадитиме едукацію населення щодо важливості повторного використання ресурсів (зокрема багаторазової оборотної тари, що її використовують пивовари) та переробки відходів. Сподіваємось зовсім скоро нам вдасться реалізувати цю реформу спільно з органами державної влади, й ми матиме змогу говорити про це як про велике досягнення держави за часи незалежності.