Що необхідно зробити для відновлення малого та середнього бізнесу?

Національна рада по відновленню України, створена указом президента №266/2022 від 28.04.22, яка складається з різних робочих груп – на цей час фіналізує напрацювання 23 робочих груп та ближчим часом фінальний документ має бути затверджений Нацрадою.

У робочій групі по відновленню економіки фахівці сформували близько сотні ключових задач, які мають бути реалізовані для відновлення роботи МСБ, серед них рейтинговим голосуванням було обрано п’ять найбільш пріоритетних завдань:

1. Максимальне поширення декларативного принципу започаткування господарської діяльності.

2. Лібералізація податкової системи, створення умов для залучення інвестицій (запровадження ПнВК, зниження навантаження на фонд оплати праці, ризикоорієнтований підхід до РРО тощо)

3. Створення умов для страхування від воєнних ризиків.

4. Впровадження нових підходів до державного нагляду (контролю): страхування та аудиту як альтернативи інспекційним заходам, лібералізація закону про ринковий нагляд,  а також продовження мораторію на перевірки, посилення відповідальності та оскарження дій контролюючих органів

5. Впровадження виключного переліку інструментів регулювання доступу до ринків на засадах ризикоорієнтованого підходу, спрямованого на оптимізацію функцій регуляторів, переглянутих за участі громадськості протягом 1 року. Уніфікація та цифровізація інструментів (регуляторний портал, єдиний ліцензійний реєстр тощо)

Що не так із регуляторною системою для МСБ?

Тотальна фіскалізація для 2 та 3 груп спрощеної системи, що з'явилася у законі 129-IX - нівелювала основну перевагу спрощеної системи оподаткування - спрощений облік та відсутність бюрократії у відносинах з податковими органами, що раніше радикально знижувало корупційні прояви у сфері взаємовідносин із цими структурами.

При цьому ця новація ніяким чином не реалізувала заявлену авторами вищезазначеного закону мети - мінімізації схем ухилення від сплати податків при реалізації товарів та послуг, про що свідчать нещодавні оцінки тіньової економіки України та оцінки тіньової торгівлі.

Численні дослідження міжнародного досвіду, проведені Інститутом соціально-економічної трансформації - свідчать про те, що в жодній країні Європи та Азії не було виявлено тотальної фіскалізації, сусідні країни підходять до фіскалізації виважено, з різними критеріями, позбавляючи необхідності використання РРО підприємців або до певної суми, або на певні категорії товарів, або до певного розміру торгової площі або за допомогою комбінації таких критеріїв, тобто навіть у найбільш розвинених країнах, застосовуються ті чи інші спеціальні режими для мікробізнесу і позбавляють його додаткового адміністрування та РРО.

З урахуванням висновків низки досліджень, що базуються на основі аналізу міжнародного досвіду, з урахуванням специфіки України та аналізу альтернатив – фахівцями визначено оптимальним застосування РРО виключно у випадках, коли є суттєвий ризик перевищення лімітів 2 та 3 груп ССО. А це не більше 5-10% від загальної кількості ФОП 2 та 3 груп. У всіх інших випадках, що становлять абсолютну більшість ФОП – РРО економічно недоцільно і не має сенсу до застосування. Необхідні чіткі критерії, які дозволять позбавити РРО весь мікробізнес, та зосередити контроль виключно на порушниках – мають бути розраховані експертами на основі аналізу витрат-вигід.

Ще у 2021 році це питання було опрацьовано Радою з розвитку малого та мікро бізнесу при Президентові України та був розроблений драфт законопроекту, який здебільшого вирішує зазначені вище проблеми, проєкт підготовлений за участю фахівців Податкової служби, Мінекономіки, мікробізнесу, експертів аналітичних центрів. Важливим є в рамках групи з відновлення економіки Нацради взяти цей проєкт за основу та за участю голови Податкового Комітету, експертів аналітичних центрів, представників мікробізнесу, Мінфіну, Мінекономіки – доопрацювати його та до кінця року прийняти, чим позбавити сотні тисяч ФОП від безглуздих збитків та ускладнень ведення бізнесу у цей складний військовий час.

Інша проблема – яка також потрапила до топ5 пріоритетів групи по відновленню економіки – це не оптимальна поточна модель тотального ринкового нагляду, яка не відповідає європейським практикам. Необхідність лібералізації законодавства щодо ринкового нагляду обумовлена набуттям чинності ЗУ №367 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес із боку органів ринкового нагляду». У цьому законі передбачено багато справедливих норм, але, на жаль, є й шкідливі норми – не оптимальне збільшення штрафних санкцій та контрпродуктивне збільшення контролю, що не може позитивно вплинути на розвиток бізнесу, особливо у період воєнного часу та спаду економіки. Рішення цієї проблеми також вже є у вигляді розробленого Радою з розвитку малого та мікро бізнесу при Президентові України законопроекту №5473.

Метою цього важливого законопроекту №5473 є забезпечення більш збалансованого законодавчого регулювання відносин у сфері контролю та нагляду нехарчової продукції, що враховує як належний та ефективний контроль за якістю нехарчової продукції, так і дотримання прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Законопроект вирішує такі ключові проблеми:

Проблема 1: Надмірні штрафи в діапазоні від 17 000 до 170 000. З принципом покарання не за факт порушення, а за кожне найменування товару.

Тому в новому ПЗУ №5473 пропонується повернення розміру зазначених штрафів до рівня 2019 року, але залишається механізм накладення штрафів за кожне найменування проблемної продукції, оскільки така практика рекомендується директивами ЄС.

Проблема 2: Чинне регулювання містить значну кількість внутрішніх неузгодженостей та положень, які можуть призвести до зловживань та корупції при застосуванні їх на практиці.

Тому проектом №5473 пропонуються такі корективи:

1. Органи ринкового нагляду можуть вимагати первинні документи, тільки якщо було встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик для життя людей та/або не відповідає встановленим вимогам;

3. За результатами перевірок, орган ринкового нагляду повинен вказувати конкретну невідповідність, яка має бути усунена, а також на прохання підприємства, надати інструкції та пояснення про те, як привести відповідну продукцію у відповідність.

4. До суб'єкта господарювання не застосовується штраф за невиконання або неповне виконання рішення щодо усунення невідповідності,

якщо орган ринкового нагляду не вказав конкретних невідповідностей, які мають бути усунені, або не надав пояснень щодо того, як привести таку продукцію у відповідність;

5. Встановлюється мінімальний строк, який надається суб'єкту господарювання на приведення продукції у відповідність - 30 днів

6. Скорочується строк до трьох років, протягом якого суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, що підтверджує ланцюг постачання.

У разі реалізації проекту №5473 - підприємці зможуть уникнути банкрутств через не пропорційні штрафи (зараз штрафи у 500 тис гривень і вище призводять до банкрутств), зі зменшенням штрафних санкцій до оптимального рівня – скорочується корупційна привабливість для чиновників, які приходять на перевірки, також реалізація норм проекту призведе до скорочення дискреції.

В умовах війни соціальну роль малого та мікробізнесу складно переоцінити - це робочі місця, створювані підприємцями, це можливість заробити підприємцям та прогодувати їх сім’ї, це зменшення навантаження на держбюджет, у якого і так не вистачає коштів на соціальну допомогу переселенцям.

Тож вкрай важливо ближчим часом прийняти відповідні законодавчі зміни, про які йшлося вище, і суттєво спростити життя малого та мікробізнеса у воєнний час.

Президент Всеукраїнської Професійної Асоціації Підприємців

Член Української Ради Бізнесу

Борис Емельдеш