Сектор тіні і зона росту

Понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, понад 50% — на їжу

Середня номінальна заробітна плата штатних працівників в Україні у вересні зросла на 1,7% до 14,2 тис. гривень. За січень-вересень 2021 р. середня заробітна плата в Україні становила 13,6 тис. гривень, що на 21,5% вище, ніж за відповідний період минулого року. Найвищий рівень заробітних плат традиційно характеризує сфери авіаційного транспорту, інформації та телекомунікацій, а також фінансової та страхової діяльності. Водночас найнижчий рівень оплати праці спостерігається в поштовій та кур’єрській діяльності, в сферах тимчасового розміщення та харчування, а також — у сфері охорони здоров’я.

При цьому, середньооблікова чисельність штатних працівників скорочується четвертий місяць поспіль та у вересні становила 7074 тис. осіб, тоді як чисельність населення працездатного віку в Україні становить 16 646 тис. осіб.

Майже триразова різниця в оплаті праці в різних сферах діяльності та значна відмінність між кількістю працездатного та зайнятого населення, на мою думку, свідчить про необхідність посилення уваги держави до диспропорцій у оплаті праці між секторами та розроблення системи заходів для виведення заробітної плати з тіні.

Заборгованість із заробітної плати, яка скоротилася в червні 2021 року зусиллями уряду, відновила своє зростання: за результатами вересня її рівень перевищив 4 млрд гривень, що є близьким до історичного максимуму (на рівні з груднем 2020 р.). Понад як 3/4 цієї заборгованості сформовано в промисловості. Високий рівень заборгованості з виплати заробітної плати також спостерігається в сферах наукової та технічної діяльності та в сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги.

Разом з тим реальна заробітна плата (без урахування податків та скоригована на інфляцію) у вересні зросла на 0,5% порівняно з серпнем та на 6,9% порівняно з вереснем 2020 року. Така її динаміка свідчить поступове уповільнення зростання реальної заробітної плати (найбільші темпи її зростання спостерігалися в квітні 2021 р. — майже 20% у річному вимірі), а отже, і її впливу на інфляційні процеси в Україні. 

Варто відзначити, що згідно з вибірковим обстеженням витрат домогосподарств, проведеним Держстатом у II кварталі 2021 року, понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, зокрема й понад 50% — на споживання продовольчих товарів. При цьому на придбання активів чи заощадження (акції, нерухомість, банківські вклади) спрямовується менш ніж 5% сукупних витрат домогосподарств. Це свідчить про низький рівень доходів громадян, що обмежує їхні можливості створювати заощадження, як можуть виступити джерелом ресурсів для інвестиційного розвитку України.

Водночас саме інвестиції з боку держави на сьогодні стимулюють виробничу активність у країні. Так, виробництво будівельної продукції у вересні 2021 року збільшилося на 1,6% порівняно з серпнем (сезонно скориговано) та на 10,1% порівняно з вереснем 2020 року (скориговано на ефект календарних днів). Ключовий внесок у збільшення виробництва будівельної продукції здійснило будівництво інженерних споруд (+9,6% за місяць, +18,0% за рік), частка якого в загальному обсязі виробленої будівельної продукції сягнула 57,3%. Зокрема, реалізація державного проєкту «Велике будівництво» сприяла збільшенню обсягів будівництва транспортної інфраструктури, частка якого становить майже третину від загального обсягу будівництва в січні-вересні 2021 року. Водночас вартість будівництва також суттєво зросла. Зокрема, індекс цін у будівництві у вересні 2021 року зріс на 0,3% до попереднього місяця та на 17,9% до відповідного місяця минулого року. Зокрема, вартість будівництва транспортних споруд збільшилася за місяць на 1,7%, за рік — на 28,2%.

Саме збільшення закупівельних цін та вартості послуг підрядників обумовило найбільшу стриманість підприємств у сфері будівництва в оцінці перспектив своєї діяльності згідно з опитуванням, проведеним Національним банком у жовтні 2021 року. Значення відповідного секторального індексу ділових очікувань у жовтні знизилося до 50,2 пунктів (із 51,6 у вересні), що є близьким до рівноважного значення. Загалом, оцінка підприємствами України перспектив ділової активності в жовтні виявилася більш песимістичною, порівняно з вереснем (51,4 та 53,1 пункти відповідно). Чинниками, які визначали погіршення бізнесом оцінок перспектив власної ділової активності були зростання цін на нафту та газ, уповільнення зростання світової економіки через зростання захворюваності та посилення карантинних заходів.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

За оперативними даними Держказначейства виконання загального фонду державного бюджету за доходами у вересні становило 102,3% (у вересні — 101,1%). Це стало результатом перевиконання планових показників податкових та митних надходжень (на 3,3% та 1,5% відповідно). Загалом, перевиконання плану надходжень за основними податками та зборами, що контролюються ДПС та ДМС становило в жовтні 2,4%, або 1,8 млрд гривень. У цілому, виконання загального фонду державного бюджету за доходами в жовтні становило 102,3% від планового значення (+1,7 млрд гривень).

За січень-жовтень 2021 року індикативні показники доходів загального фонду державного бюджету були перевиконані на 30,3 млрд гривень (+3,6% до плану), з урахуванням спеціального фонду, який враховує власні надходження бюджетних установ — на 43,7 млрд гривень (+4,5% до плану). За доходами, які контролюються податковою та митною службами, перевиконання індикативних показників за січень-жовтень 2021 року становило 4,1%, або 32,1 млрд гривень.

Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету за 10 місяців 2021 року були на 7,3% меншими від запланованих. Із урахуванням вищих від запланованих доходів бюджетів та нижчих витрат дефіцит загального фонду державного бюджету за січень-жовтень 2021 року становив 54,5 млрд гривень, що втричі менше від планового обсягу дефіциту за відповідний період (160,9 млрд гривень).

Планові обсяги запозичень до державного бюджету, які спрямовуються на фінансування дефіциту поточного року та рефінансування раніше розміщених позик, також не виконуються. Так, за січень-жовтень 2021 року фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 401,7 млрд гривень, що на 23,4% менше, ніж передбачено розписом звітного періоду. Зокрема, від розміщення ОВДП на внутрішньому ринку було залучено 282,9 млрд гривень (у всіх валютах у гривневому еквіваленті), з яких у гривні — 209,7 млрд гривень (із середньозваженою ставкою запозичень на рівні 11,43%), у іноземній валюті — 2,5 млрд доларів США (середньозважена ставка 3,77%) та 420 млн євро (середньозважена ставка 2,50%).

Планові запозичення з зовнішніх джерел за 10 місяців 2021 року виконано на 2/3: залучено 117 млрд гривень у гривневому еквіваленті, з яких левову частку становлять 48,2 млрд гривень (1,75 млрд доларів США) — розміщення 8-річних ОЗДП, 37,9 млрд гривень (1 млрд СПЗ) — загальний розподіл СПЗ МВФ, 18,0 млрд гривень (589 млн євро) — макрофінансова допомога ЄС.

На першому аукціоні з розміщення ОВДП у листопаді Міністерством фінансів було залучено 6,7 млрд гривень за середньозваженою ставкою 11,66%. При цьому, було підвищено ставки запозичень за ОВДП зі строком 6 міс. та 3 роки (на 80 б. п. та 14 б. п. відповідно), за рахунок розміщення яких було залучено левову частку фінансування (5,2 млрд гривень).

Із урахуванням планових погашень обсяг ОВДП у обігу за тиждень збільшився на 4,9 млрд гривень. Зокрема, збільшилися вкладення в державні цінні папери банків (+3,1 млрд гривень), юридичних та фізичних осіб (+1,2 млрд та 1,1 млрд гривень відповідно). Водночас продовжували скорочуватися інвестиції в ОВДП з боку нерезидентів — на 458 млн гривень за тиждень (на 16,6 млрд гривень порівняно з цьогорічним максимумом у червні).

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Поточний рахунок платіжного балансу у вересні становив «-» 492 млн доларів США, збільшивши загальне від’ємне сальдо за результатами січня-вересня 2021 року до «-» 1,5 млрд доларів США (порівняно з +4,6 млрд доларів США за 9 місяців 2020 року). Розширення від’ємного сальдо поточного рахунку, попри зменшення від’ємного сальдо торгівлі товарами (з «-»4,4 до «-»3,6 млрд доларів США за 9 місяців 2021 та 2020 року відповідно) було обумовлене зменшенням позитивного сальдо торгівлі послугами (з 3,0 до 2,5 млрд доларів США за 9 місяців 2021 та 2020 року відповідно) та, головним чином, збільшенням виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів. Так, за січень-вересень 2021 року відповідні виплати становили 14,2 млрд доларів США порівняно з 5,7 млрд доларів США у відповідному періоді минулого року, з яких 5,2 млрд доларів США — реінвестовані доходи іноземних інвесторів (у 2020 році реінвестовані доходи були від’ємними через збиткову діяльність підприємств з іноземними інвестиціями).

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну також визначалися головним чином реінвестованими доходами іноземних інвесторів (5,2 з 5,4 млрд доларів США). Натомість кредити прямого інвестора в Україну за 9 місяців 2021 року скоротилися на 483 млн доларів США, портфельні інвестиції в акціонерний капітал українських підприємств — на 56 млн доларів США. Надходження іноземних інвестицій у боргові цінні папери (загалом на 568 млн доларів США за 9 місяців 2021 року) визначалися запозиченнями уряду та корпоративного сектору (збільшення зобов’язань становило відповідно 234 та 878 млн доларів США). Водночас банківський сектор другий рік поспіль продовжує скорочувати свою заборгованість за борговими цінними паперами перед нерезидентами.

Надходження з оплати праці в Україну за 9 місяців 2021 року перевищили 10 млрд доларів США (+19,4%, або 1,6 млрд доларів США, порівняно з відповідним періодом минулого року), з них чисті надходження (без урахування витрат та сплати податків у країні перебування) збільшилися до 7,1 млрд доларів США (+16,4% до відповідного періоду минулого року). Майже 40% приватних переказів в Україну надходило неофіційними каналами.

В умовах близького до збалансованого співвідношення попиту та пропозиції на іноземну валюту з боку клієнтів банків обмінний курс гривні на міжбанківському ринку впродовж тижня зміцнився до долару США на 0,5%. Переважання пропозиції або попиту іноземної валюти в окремі дні, що могло спричинити надмірні коливання обмінного курсу гривні, обумовило проведення Національним банком протягом тижня валютних інтервенцій, у тому з купівлі іноземної валюти — на суму 54,5 млн доларів США, продажу — на суму 49,6 млн доларів США. Загалом, чиста купівля Національним банком іноземної валюти в жовтні становила 703 млн доларів США, з початку року — близько 2,2 млрд доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Обсяг працюючих кредитів у банківській системі у вересні зріс на 2,8%, головним чином за рахунок зростання працюючого портфелю кредитів, переважно в гривні, корпоративним клієнтам та фізичним особам (+3,2% та +2,7% за місяць відповідно). Частка непрацюючих кредитів банків станом на 01.10.2021 скоротилася до 33,3% (порівняно з 35% на 01.09.2021), зокрема в корпоративному сегменті — до 39,7%, за кредитами фізичним особам — до 19,1%. Левова частка непрацюючого кредитного портфелю банківської системи продовжує концентруватися в державному банківському секторі (275 млрд з 374 млрд гривень), у тому майже половина (або 175 млрд гривень) — на балансі ПАТ КБ «Приватбанк».

Зважаючи на активізацію кредитної активності банків та збереження високої процентної маржі прибуток банківського сектору за січень-вересень 2021 року збільшився до 51,4 млрд гривень, що на 37%, або 13,8 млрд гривень, більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Основним чинником збільшення прибутковості банків порівняно з минулим роком стало суттєве скорочення витратної частини через зменшення відрахувань банків у резерви за активними операціями (7,7 млрд. гривень за січень-вересень 2021 року порівняно з 20,8 млрд гривень за 9 місяців минулого року) та скорочення процентних витрат банків (на 11,1 млрд гривень порівняно з відповідним періодом минулого року) внаслідок зниження вартості фондування.

При цьому, процентні та комісійні доходи банків суттєво зросли (на 10,9 та 17,1 млрд гривень відповідно), що дало можливість перекрити негативний результат переоцінки вартості цінних паперів (-2,4 млрд гривень порівняно з +21,9 млрд гривень за 9 місяців 2020 року). Як результат, рентабельність капіталу банків станом на 01.10.2021 перевищує 32%, збільшившись порівняно з минулим роком (24,4%).

Обсяг кредитів, наданих банками в межах державної програми розвитку кредитування «Доступні кредити 5-7-9%», минулого тижня зріс на 1,4 млрд гривень до 68,3 млрд гривень. Найбільшим попитом серед клієнтів банків продовжують користуватися антикризові кредити на поповнення обігових коштів, яких за минулий тиждень було надано на суму майже 1 млрд гривень, решта — в приблизно однаковому обсязі — була спрямована банками на підтримку інвестиційної активності підприємств та рефінансування попередньо виданих кредитів.