Карантин суттєво вплинув на роботу всіх підприємств. Однак навіть за таких умов у оборонному секторі мала продовжитися робота. Аналітики проєкту #Fly9999 вирішили з’ясувати, як в умовах карантину працюють підприємства оборонного сектору.

Держконцерн «Укроборонпром», до складу якого входить 131 підприємство, ввів особливий режим роботи під час дії карантину 12 березня. На підприємствах концерну, задіяних у виконанні державного оборонного замовлення, запровадили особливий режим та антикризові заходи, що дають можливість одночасно убезпечити працівників і зберегти темпи промислового виробництва та виконання контрактів, повідомила прес-служба «Укроборонпрому». І 20 березня повідомив, що кількість працюючих на підприємствах скоротили на 30 тис. людей,  здебільшого відправивши їх у відпустку. При чому на 17 підприємствах ввели режим повного або часткового простою, задіявши лише тих, хто відповідає за забезпечення життєдіяльності підприємств. Наприклад, через карантин на кілька днів зупинило роботу івано-франківське ВО «Карпати», яке виробляє кабельно-провідникову продукцію та електронні компоненти і де працюють понад 3400 людей.

У компаніях-експортерах змушені були перенести заплановані раніше закордонні відрядження працівників для проведення переговорів та укладання нових контрактів. А працівників концерну, які перебували за кордоном, відкликали і вжили заходів для їхньої ізоляції.  З Уганди повернулися  14 працівників Одеського авіаремонтного заводу, з Пакистану —  троє працівників, які працювали за контрактами ДП «Укрспецекспорт». Утім, як зазначив генеральний директор УОП Айварас Абромавичус, чимало співробітників концерну продовжують працювати поза межами України. «Сьогодні в різних куточках світу працюють близько сотні працівників підприємств «Укроборонпрому». Вони виконують роботи в межах експортних контрактів. Наші інженери, конструктори, інші фахівці дуже цінуються за кордоном і часто ремонтують, модернізують та обслуговують військову техніку безпосередньо на базах замовника. Вони продовжують працювати поза межами України навіть в умовах, коли увесь світ зачиняє кордони. Але як тільки іноземна країна запроваджує жорсткі заходи карантину, що унеможливлюють виконання контрактів, ми, за бажанням працівників, одразу розпочинаємо процес їхнього повернення додому і докладаємо для цього максимум зусиль», — розповів він і наголосив, що від того, як підприємства концерну виконують свої міжнародні зобов’язання під час кризи та повної невизначеності, залежить репутація України в світі.

На 14 «оборонпромівських» підприємствах високоточної зброї і боєприпасів кількість задіяних працівників зменшилася на 6400. Проте вони продовжують роботу. Так, ДП «Луч»  нещодавно відвантажило для ЗСУ 28 одиниць ракет «Вільха», при чому зробила це достроково. На 21 підприємстві дивізіону радіолокації та високоточної зброї на роботу стало ходити менше на 2200 працівників.

Миколаївський завод «Зоря» — «Машпроект» (виробник газових турбін) продовжує працювати  в звичному режимі, хоча частина працівників перебуває час карантину вдома. Як повідомила пресслужба, простій оплачується в розмірі 2/3 від тарифної ставки і окладу. Але працівники мають бути завжди на телефоні — в будь-який момент їх можуть викликати на робоче місце.  Підприємство поновило виробництво медичного кисню, раніше призупинене через відсутність попиту  а нині затребуваного через коронавірус.

На 19 підприємствах бронетанкового дивізіону щодня виходити на зміну стало менше на 4000 працівників. Так,  ЛБЗ, де працює понад 700 осіб, відправив «на простій» більшу частину робочих, залишивши виконувати державне оборонне замовлення третину  спеціалістів.

«Харківський бронетанковий завод» передав українським військовим 13 одиниць модернізованої техніки: десять танків Т-80БВ і три танки Т-64БВ зразка 2017 року. На заводі бронетехніка отримує новий вдосконалений динамічний захист, оновлені тепловізійні приціли, цифрові радіостанції, нічні прилади спостереження, засоби супутникової навігації тощо.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O.Морозова в межах контракту від 2016 року передало днями ЗСУ чотири нові БТР4-Е. «Реалізація цього контракту перебуває під особливим контролем та за активної участі керівництва концерну. З відновленням робіт здача техніки відбувається за графіком. Більшу частину працівників підприємства переведено в режим часткової роботи до кінця карантину, водночас виробничі підрозділи, які виготовляють БТР, виходять на роботу в повному складі і продовжують забезпечувати війська надійною бронею», — каже заступник гендиректора УОП з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки Ігор ФОМЕНКО.

«Львівський бронетанковий завод» передав для потреб Міністерства оборони України шість танків Т-64. Відповідно до контракту, закінчити ремонт та модернізацію техніки завод має до кінця другого кварталу 2020 року. Підприємство відправило вже понад пів сотні одиниць танків Т-64 і Т-72, броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРЕМ-1 та броньованих гусеничних пожежних машин ГПМ-54.

Як зазначає директор підприємства Віктор Андрощук, медики на прохідній заводу проводять температурний скринінг і пропускають лише тих, хто відчуває себе повністю здоровим і не має ознак захворювання. «В нас вдосталь приміщень, тому скупчень працівників немає. Частина співробітників працює вдома дистанційно, якщо це дає можливість виконувати їхні посадові обов’язки. Наразі ми справляємось із роботою», — додав він.

Попри карантин та перехід на частковий режим роботи, всі підприємства бронетанкового дивізіону концерну демонструють поступовий ріст виробництва за різними видами продукції та послуг, кажуть в УОП. «Ми бачимо позитивну динаміку станом на кінець березня: підприємства бронетанкового дивізіону збільшили виробництво більш ніж у два рази порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Цей показник є дуже важливим на тлі загального падіння рівня промислового виробництва в країні», — зазначив Ігор Фоменко.

А от у авіаційному секторі (авіабудування, авіаремонт, постачальники) у вимушену відпустку відправили значну кількість працівників. Якщо говорити про ті підприємства, які входять до УОП (16 підприємств), то це 13 000 осіб.

На ДП «Антонов» під час карантину задіяна лише незначна частина персоналу (всього в штаті держпідприємства понад дев’ять тисяч людей). Більша частина, 450 осіб, працює в аеропорту Гостомеля, де базується дочірня структура «Авіалінії Антонова», на самому підприємстві — ще 250 людей.

За словами віцепрезидента «Антонова» Віктора Семенцова, який зараз очолює штаб протидії поширенню коронавірусу, ключовий напрям сьогодні — підтримка літаків, адже флот «Авіаліній Антонова» використовується для доставки медичних засобів з Китаю до Європи. «До того ж у нас є контракт з арабами, і ми робимо технічне обслуговування їх літака «Руслан». Усі роботи, які не екстрені — ми не робимо», — розповів він журналістам «Громадського радіо». Крім того, на заводі наразі після модернізації (встановлена нова система керування силовою установкою) проводять випробування літака Ан-225 «Мрія».

До Гостомеля працівників відвозять власними автобусами, а на завод люди добираються по-різному, зокрема й громадським транспортом («Антонов» отримав від міста близько 300 проїзних талонів). У ранкові години на прохідній чергує медсестра і температуру всіх співробітників, які приходять на роботу, обов’язково вимірюють. Маски на підприємстві не лише закуповують, а й виробляють власними силами. Втім, є потреба в тестах на вірус, щоб перевіряти екіпажі, які зараз літають за кордон. У разі, якщо в когось з екіпажу виявлять коронавірус, слід ізолювати і  відправити на карантин увесь особовий склад літака.

У цілому українські оборонні підприємства успішно працюють навіть в умовах карантину. Втім, ця надзвичайна ситуація загострила існуючі проблеми оборонних підприємств, на яких і без того завантажували роботою працівників лише частково. Наприклад, таких, як «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство», де заборгованість по зарплаті працівникам — понад 200 млн грн. Підприємство вже давно в кризовому становищі. Останній літак тут виробили ще 2014 року. Коли в листопаді завод відвідав Президент України, він заявив, що його неприємно вразили як заборгованість по зарплаті, так і її рівень. «Дуже низька заробітна плата — наприклад, на авіаційному заводі        — 3,5 тис. грн. Як людина в таких умовах може поважати себе і взагалі працювати?», — обурювався Володимир Зеленський. Вірогідно, що у випадку з такими підприємствами влада просто не буде докладати зусиль для того, щоб дати їм бодай непрофільні замовлення, як це було раніше, коли суднобудівний завод отримує замовлення на виготовлення «теплушок» для війська, а авіабудівний — на виготовлення траков для БМП.

Загострилися проблеми не лише на державних підприємствах. Керівництво приватного підприємства, яке зокрема виконує ремонт авіаційних двигунів для українських ЗСУ, «Мотор Січі», вирішило з 30 березня ввести тотальний карантин до 10 квітня, зберігаючи 2/3 від встановленого окладу. Втім, скорочувати витрати і персонал у Запоріжжі почали ще восени. Тоді вирішили скоротити участь у виставках і рекламних кампаніях, менше співробітників відправляти у відрядження і виключити необов’язкове навчання і підвищення кваліфікації в інших організаціях, скоротити витрати на соціальну сферу тощо. Це все пов’язано з низкою проблем, з якими підприємство зіткнулося за останні роки. Так, уже три роки розглядає можливість сконцентрувати акції в одних руках Антимонопольний комітет України. Велику частину акцій раніше купили громадяни Китаю, при чому вони скуповували акції маленькими пакетами, щоб не звертатися до АМКУ відразу. Хоч з самого початку планувалося, що зрештою  контрольний пакет отримає Xinwei Group. Через неможливість реально контролювати актив та здійснювати важливі операції китайська компанія опинилася у важкому фінансовому стані. «Мотор Січ» втратила чималу частину традиційних ринків, але продовжує роботу і боротьбу.

Як заявили в «Укроборонпромі», нові випробування, які долає весь світ, відіб’ються і на українських оборонних підприємствах. «До коронавірусу,  до фінансової кризи, яка зараз триває в світі, в нас були очікування про 30% зростання експортного продажу в цьому році. Але, як вже бачимо, будуть якісь коригування. Всі виставки, на які ми планували їхати в Катарі, в Малайзії, наразі вже не відбуваються. Тобто менше буде контактів із нашими потенційними клієнтами, коригування будуть. Концерн реагуватиме на такі ситуації швидко. Тому вже бачимо, що є також проблема з постачанням комплектувальних із різних країн», — зазначив гендиректор концерну Айварас АБРОМАВИЧУС.

В УОП сподіваються на держоборонзамовлення, яке цього року має становити рекордні 30 млрд грн та наголошують на важливості стабільного фінансування. Втім, за нинішніх умов явно будуть коригування і з боку уряду.